Патруль відділу «Свердловськ» Луганського прикордонного загону за кілька метрів від лінії рубежу зупинив чоловіка, що прямував з українського містечка Червонопартизанськ до російського Гукова. Як повідомила «УМ» прес–служба загону, обійшлося без гонитви й стрілянини. Порушник навіть не намагався втекти, завмерши під уважним поглядом прикордонного собаки й не рухався, аж поки не підійшли правоохоронці. Документів при собі він не мав, однак назвався мешканцем Ростовської області, вказавши й вік — 34 роки.

До Антрацитівського райвідділу міліції звернувся 31–річний чоловік із проханням допомогти розшукати прийомну доньку. У вівторок о 15–й годині вона пішла на прогулянку й не повернулася. Дитині ще не виповнилося й одинадцяти років. У ході оперативно–розшукових заходів співробітники міліції знайшли труп зниклої дитини в лісосмузі неподалік села Картушино. Судячи зі слідів численних укусів на її тілі, дитина стала жертвою чи то вовків, чи великих псів. А причиною смерті стала втрата крові.

Після вибуху, який стався 18 січня на четвертому поверсі Луганської міської лікарні №7, головними були дві версії. За першою — вибухнув кисневий балон (поєднання кисню із мінеральною оливою забезпечує потужний вибуховий ефект). Другу версію можна вважати конспірологічною. Її наважився озвучити перший заступник голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді і екс–голова Луганської облдержадміністрації Олександр Єфремов: мовляв, у лікарні було здійснено... теракт.

Цьогорічні вибори в Україні, як це не прикро усвідомлювати, знову продемонстрували партійну заангажованість правоохоронних структур. Особливо помітна вона була на Луганщині: міліція активно вистежувала організовані штабом Януковича «каруселі» й удаваних хворих–«надомників» — а за міліціонерами по п’ятах слідували «прокурорські», вкупі зі співробітниками СБУ. Одне лише втішає: на відміну від 2004–го, «силовики» в цій виборчій кампанії виступали як конкуренти. Уже легше...

Продавчиня Олена готувалася до закриття магазину, коли до неї зайшов її молодий чоловік Тимофій (прес–служба Луганського міського управління МВС імена реальних учасників пригоди замінила). Цей прихід не дозволив їй вчасно зачинити на замок двері, і до торгової точки ввалилися ще двоє постійних покупців — обох звали Степанами. Тезки купили пляшку коньяку, але на зимовий вітер виходити не поспішали — зупинилися в «тамбурі», голосно обговорюючи, де б у комфортних умовах «прикінчити» коньяк. Дівчина вже виходила з підсобки, коли до торгової зали увірвалися двоє невідомих дужих чоловіків у масках. Причому один тримав у руках напівпрозорий пакет, з якого випирало щось, що дуже нагадувало ствол пістолета.

Такий собі Юрій Олексійович із місць позбавлення волі вийшов два роки тому й вирішив скористатися набутими знаннями з юриспруденції, а також специфічним досвідом «зека». Адже за роки відсидки він дуже добре вивчив організацію роботи виправних колоній. Як повідомляє прес–служба Луганського міськуправління міліції, придбавши десь посвідчення адвоката і пристойний костюм, чоловік почав відвідувати так званий приватний сектор у невеличких містах, де всі про всіх усе знають. Наприклад, хто, де й за що з сусідів «сидить». Тож, помітивши на лаві біля воріт якусь бабусю, шахрай заводив із нею душевну розмову і доволі швидко отримував усю потрібну інформацію про потенційного «клієнта». Після чого навідувався до його оселі.

Подорожчання цукру миттєво активізувало спекулянтів на базарах, а далі, по ланцюжку, — контрабандистів. Російський (хоча, не виключено, український, але викуплений раніше, коли ціни були низькими) цукор дрібними й «середньої тяжкості» партіями потік через кордон у напрямку луганських ринків. І треба ж було такому трапитися, що прикордонники за один день зупинили відразу два «струмочки» солодкої продукції, що текли в протилежні боки.

Не встиг Луганськ охолонути після чергового вибуху в житловому будинку в ніч на 9 лютого, як того ж дня ввечері спалахнула Обласна дитяча клінічна лікарня. Пожежа на площі в 50 квадратних метрів виникла у відділенні інтенсивної терапії о 18.15 — зайнявся інкубатор для підтримання життя немовлят. Причини займання встановлюють, однак уже є припущення про коротке замикання в електричному матрацику, яким вистелене дно кювети барокамери.

Історія про «Праникову хмару» («УМ» №240 від 23 грудня 2009 року) набула очікуваного продовження. Автор матеріалу зазначав, що йому не вдалося докопатися до архівних документів, які б підтвердили чи спростували сам факт жіночого бунту в селі Круглому нині Сватівського, а тоді Містківського району в 1929 році. І от, уже після публікації, мені зателефонував відомий на Луганщині історик, доцент Луганського національного університету ім. Т. Шевченка, голова обласної «Просвіти» Володимир Семистяга...

Трагедія трапилася у ніч із понеділка на вівторок. Близько о пів на другу ночі в будинку №8, що в Степовому кварталі Луганська, пролунав потужний вибух. Налякані люди зірвалися з ліжок, почалася паніка. Як з’ясувалось, це вибухнув газ у квартирі №72 на 9 поверсі будинку. Не обійшлося без жертв: у момент вибуху в помешканні був чоловік, Олександр, 1987 року народження.