«Українське село після реформ. У таких сіл нема майбутнього». «Транспарантом» із таким гаслом була прикрашена трибуна спікера Володимира Литвина під час і після доповіді міністра аграрної політики Віктора Слаути. Неначе на своє виправдання, Віктор Андрійович почав із того, що «вже приймаються непогані й досить конкретні законодавчі акти», які, ймовірно, мають суттєво підвищити рівень життя сільського населення. Звичайно, не міг міністр у кращих урядових традиціях не підкреслити, що тільки завдяки консолідації зусиль Кабміну та Верховної Ради намітились позитивні зрушення щодо розширення державної підтримки агропромислового комплексу.

Цього року уряд продовжить практику заставних закупівель зерна, яку розпочав два роки тому. Минулого тижня уряд затвердив рівень заставних цін на зерно цьогорічного урожаю.

Останній вибух у Мелітополі пролунав учора о сьомій годині ранку, повідомив журналістам віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв. Цю інформацію «УМ» також підтвердили на місці: «Вибухів не чути. Усю ніч йшов сильний дощ, який, напевно, загасив вогонь», — сказав сільський голова Новобогданівки Дмитро Хлистун. Отже, таким чином поставлено крапку у «104-тонній епопеї».

Інваліди Великої Вітчизняної війни отримуватимуть грошову допомогу від держави, — пообіцяв на засіданні Кабміну голова уряду Віктор Янукович. Слід обмовитись, що цей урядовий піар-захід уже став таким же звичним атрибутом 9 Травня, як парад ветеранів на Хрещатику. Щоправда, уряд Януковича пішов «піаритись по повній», адже цього рaзу дідусі та бабусі не обмежаться разовим подарунком, а діставатимуть гроші щомісячно. «Допомогy надаватимyть не лише в травні, а й у наступні місяці», — підтвердив слова Прем'єра перший заступник голови Пенсійного фонду Олексій Зарудний.

«Сильні регіони — сильна держава». Це гасло не раз виносили на титульні сторінки урядових програм та передвиборчих «агіток», проте його досі не апробували на законодавчому рівні. Чергову таку спробу зробили рік тому, коли депутати у першому читанні схвалили проект Закону «Про стимулювання розвитку регіонів». Ідеться про бюджетне стимулювання областей і районів, які є недостатньо розвинутими.

За продаж однієї партії соняшнику можна отримати 400 тисяч гривень чистого прибутку. Щоправда, злочинним шляхом, а саме — ухилившись від сплати податків. Вміння робити гроші майже з повітря продемонстрували кримські «народні умільці». Як повідомили «УМ» у прес-службі слідчого управління податкової міліції ДПА України, підприємство закуповувало за готівку в селян надлишки продукції, насіння соняшнику за досить символічною ціною, скажімо, по 500 гривень за тонну. Проте у бухгалтерських документах вказували, що придбали його зовсім не у селян, а у якоїсь фірми (фірма була фіктивною, тобто існувала лише на папері, а документи з купівлі-продажу виготовлялися на комп'ютерах, що знаходилися в одному офісі). Причому в зазначених документах купівлі-продажу вказувалася реальна ціна сільськогосподарської продукції — 1100 гривень за тонну. Отже, таким чином посадовими особами зазначеної кримської фірми були штучно завищені валові витрати, відповідно зменшився об'єкт оподаткування (прибуток). А раз прибутки менші, то податки, які сплачувалися до бюджету, були незначними. Відтак товар, куплений за півтисячі, продавався за 1200 гривень.

Російському, білоруському, молдавському та грузинському цукру (точніше, переважно тростинному цукру-сирцю) тепер буде складно перетинати кордони України. Позавчора уряд ухвалив чотири заборонні постанови, які мають з'ясувати всі стосунки нашої та сусідніх держав у цукровій галузі. По-перше, уряд заборонив ввозити на митну територію України цукор-сирець та цукрові сиропи за давальницькими схемами. Щоправда, тимчасово — до законодавчого врегулювання цього питання. За словами міністра аграрної політики Віктора Слаути, давальницька схема була найбільшою бідою нашого цукровиробництва. За минулий рік в Україну в такий спосіб «в'їхало» 1,5 мільйона тонн «солодкого», майже половина з якого не повернулася за кордон, як це передбачено законодавством, а залишилася на внутрішньому ринку, тим самим демпінгуючи ціни на наш, рідний, буряковий цукор. Якщо врахувати, що за цей же час українці виробили 1,4 мільйона тонн цукру з буряку, масштаби проблеми стають очевидними.

Слідом за новими двадцятигривневими та п'ятдесятигривневими купюрами не забарилась і нова п'ятірка. Вона вводиться в обіг із 14 червня. За нацбанківською традицією, нова банкнота має більший розмір за свою попередницю, не дуже відрiзняється від неї кольором (має синюватий відтінок), надрукована на спеціальному тонованому папері. Схоже, щодо художнього оформлення грошей фантазія нацбанківських художників вичерпалась на півсотенній купюрі, тому на п'ятірці залишили звичного Богдана Хмельницького у темно-синіх тонах.

Уряд вирішив не давати грошей малозабезпеченим верствам населення. Їх знову замінять на пільги. Таке рішення ухвалив Кабмін, анулювавши постанову дворічної давнини, якою пільги замінювались на адресну допомогу. Власне, дію цієї постанови громадяни відчути не встигли, оскільки тоді було ухвалено лише стратегію заміни. Проте, пояснив міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв, пільги повертаються на наполегливе прохання ветеранів, пенсіонерів та інших. (Усього різноманітними видами державної допомоги зараз користуються 14 мільйонів українців). Слід гадати, малоiмущi побоюються, що гроші просто не доходитимуть до адресатів у тому обсязі, в якому повинні. За словами Папієва, з моменту ухвалення «пільгової» постанови громадяни самі обиратимуть той вид підтримки, який їм більше до вподоби. Простіше кажучи, хтось забажає безкоштовно кататись у транспорті, а комусь більше до вподоби, скажімо, отримати знижку на купівлю продуктів першої необхідності. Пільги ні в якому разі не зменшуватимуться, запевнив міністр, а, імовірно, навіть збільшаться.

Традицiї кавопиття iснують в Українi вже три столiття, вiдтодi як галичанин Кульчицький завiз iз Туреччини мiшок не вiдомих українцям зерен. Та, на моє глибоке переконання, поголовну моду на каву в Україні ввели бразильські та мексиканські серіали. Наскільки пам'ятаю, ніхто з героїв «мильних опер» ніколи нічого не їв, принаймні це не потрапляло до об'єктива, натомість каву пили цеберками. Тому і кава у нас стала популярною, на честь серіалів, бразильська. А коли Україна навчилась знімати своє «мило», вирішила відкрити «зелену вулицю» вітчизняній каві. Причому досить варварськими методами. Так, наприкінці березня великі «любителі» вітчизняної кави з народних депутатів вирішили перекрити кисень імпортерам цього напою, оформивши свої рекомендації в законопроект під назвою «Про внесення змін і доповнень до Митного тарифу України». Аякже, вони ж мають змогу привозити собі якісну каву з-за кордону!