«Генеральний партнер української моди — це ти. Одягнись в українське!» — цей слоган на центральному місці серед рекламних банерів Ukrainіаn Fashion Week, який відкрився в четвер у приміщенні Acco International, означає не лише те, що цього року в українського Тижня моди немає генерального спонсора, а й заклик спільними зусиллями вийти з кризи.

Головні світові Тижні моди, хоч і з втратами, але тримають марку. 20 лютого закінчився нью–йоркський Mersedes–Benz Fashion Week і тиждень чоловічої моди в Мілані, сьогодні завершує роботу модна п’ятиденка в Лондоні, відсьогодні і до 4 березня в Італії проходитиме тиждень жіночого прет–а–порте Milano Moda Donna, затим буде Париж. Генеральний продюсер Ukrainian Fashion Week Володимир Нечипорук сказав на недавній прес–конференції: «Коли восени минулого року мене запитували, чи буде наступний український тиждень, я говорив, щоб буде, навіть якщо моделі ходитимуть по доріжках Пушкінського парку, а підсвічувати їм доведеться ліхтариками». До крайнощів не дійшло — Ukrainian Fashion Week відбудеться з 12 по 17 березня в Києві, в Пушкінському парку.

Мода завжди миттєво реагує на соціальні та економічні події. Сьогодні це криза, скорочення виробництва і значне безробіття. Як наслідок — скорочення фінансових можливостей. Змінюється життя — змінюється і призначення одягу. Наприклад, масова відміна новорічних корпоративів і скромніше святкування Нового року залишили на вішалках в бутіках гламурні наряди.

Лондонський тиждень моди цього року проходить під девізом «Відзначаючи 25 років британської моди». Втім сам тиждень проходить із 1961 року і мав би святкувати 48–річчя, в Лондоні ж швидше святкують чвертьвіковий ювілей Британської ради моди, під патронатом якої проходить London Fashion Week і 25–річ­чя нагороди British Fashion Awards.

На світовому ринку моди панують одні й ті ж бренди — модні Доми, які можуть собі дозволити щороку витрачати на рекламні кампанії десятки мільйонів доларів, викуповуючи сторінки в найпрестижніших Vogue, Harpers Bazaar, Tatler, L’Officiel та в інших глянцевих виданнях про моду. Між тим, на ці Доми, які здебільшого носять імена великих покійників, працюють тисячі молодих креативних дизайнерських голів із Азії, Африки, Європи, Америки, прізвища яких відомі у вузькому колі. А в широкому про них дізнаються, якщо комусь пощастить стати креативним директором жирного бренду. У рамках UFW відбулася прес–конференція британського фешн–критика, головного редактора порталу Fashion Wire Daily Годфрі Діні, який розповідав про чотири головні Тижні моди — Париж, Мілан, Лондон, Нью–Йорк, зо п’ять другого ешелону — Сан–Паулу, Лос–Анджелес, Сідней, Пекін, Москва, а ще Токіо, Мадрид, Шанхай, про прес–розпродажі, речі на яких коштують 25% їхньої вартості в магазинах, про найнедоступніші паризькі покази — Balenciaga. Присутній на прес–конференції відомий грузинський дизайнер Автанділ Цквітінідзе запитав Годфрі, наскільки реально новому дизайнеру вийти на глобальний ринок.

Олеся Махонько майже п’ять років працює в Лондоні, за цей час змінила п’ять компаній і створила свій бренд Molessa. Назва склалася з імені і прізвища дівчини, бо зробити бренд «іменним» не дозволяє фонетична екзотичність для британців. Попри те, що в британській столиці своїх молодих дизайнерів перевиробництво, Олеся каже, що там легше і простіше просувати свій бренд, бо є налагоджені механізми і система. «УМ» розпитала дебютантку UFW про особливості роботи молодого дизайнера в креативній столиці світу.

У ресторані «Монако» під келих шампанського показ колекції Олександра Гапчука офіційно закрив Ukrainian Fashion Week. Закрив на оптимістичній ноті. Бо коли українські дизайнери втягують голову в плечі в очікуванні страшної і голодної фінансової кризи, Гапчук оголосив про створення нової марки чоловічого одягу Real Casual Alexandr Gapchuk і відкриття навесні 2009 року трьох монобрендових бутіків.

Осінні покази Ukrainian Fashion Week стомили. Через те, що з 40 показів колекцій грамотних, професійних і в той же час пошукових, концептуальних було при найоптимальнішому погляді з десяток, а спостерігати за магазинним чи базарним варіантом одягу, який претензійно називається дизайнерським, — це значить нудьгувати на монотонних дефіле з невідомо звідки взятими моделями, що не потрапляють у музику, не вміють зафіксуватися перед фотографами і тягнуть на подіум усі соціальні й особисті проблеми.

Учора дефіле грузинського дизайнера Автанділа Цквітінідзе завершився основний графік українського тижня моди. Після тижневої перерви — остання подія осіннього UFW, показ колекції Олександра Гапчука. Якщо дивитися фоторепортажі з події, складається враження, що в першому ряді побували усі вітчизняні селебрітіз — тут і власниця бутіка Villa Gross Олена Литвин, і власниця салону краси Kika Style Руслана Мороз, і народні депутатки Ірина Геращенко, Олена Кондратюк, Наталя Королевська, дами із секретаріату Президента: Ірина Ванникова, Марина Ставнійчук та Валентина Руденко, бізнесмени Ігор Воронов, Микола Тищенко, Андрій Задорожний, Гарік Корогодський, актори, стилісти, співаки і телеведучі.

Маша Тельна, дівчинка–ельф із Харкова, яка заворожила весь модний світ своїми космічно великими очима і щойно фігурувала в показах Соні Рікель, позавчора відкривала показ найуспішнішого на сьогодні українського дизайнера Лілії Пустовіт на Ukrainian Fashion Week. Статус Пустовіт вимагає вже не просто моделей, а зірок на подіумі. Наприклад, в показі на Лондонському тижні моди колекції Poustovit for Atelie,1 брала участь донька лідера гурту Duran–Duran.
Відтоді як одяг Лілії Пустовіт для марки Atelie,1 почав продаватися в найконцептуальніших магазинах світу, до імен закордонних знаменитостей, вбраних в одяг від українського дизайнера, треба звикати ставитися як до норми. Олена Хількова, генеральний директор марки Atelie,1 каже, що Лілин одяг у Dover Street Market купували Мішель Пффайфер, принцеса Саудівської Аравії, редакторка американського Harpers Bazaar, Жизель Бюндхен і найстильніша топ–модель, британка Агнесс Дейн. Щастя, що для Пустовіт марнославство не має аж такого значення: вона ловить кайф від самореалізації, від того, що не прогинається під мінливий світ, ба, навпаки — світ не тільки визнав за нею право робити моду по–своєму, а й добре платить за несхожість на інших. Крім усього іншого, спокуси життєвої метушні Лілія долає за допомогою медитацій — вона послідовний і палкий прихильник сахаджі–йоги.