Жили собі народні депутати. Займалися своїми парламентськими справами, чубилися й «дружили фракціями», переймалися власними статками (більшість) та народним благом (меншість), критикували і хвалили уряд. Щойно завдяки цьому самому уряду випала нагода покращити власне матеріальне становище за рахунок підвищення зарплати — радо підняли її собі на 10 тисяч гривень у місяць. Але раптом упало на їхні голови лихо: журналісти. Які не лише дізналися про нові депутатські зарплати, а й докладно розписали, хто і як посприяв космічному зростанню пенсій для «обраних» категорій населення.

Невдовзі команда Юлії Тимошенко збирається презентувати програму «Справедливі пенсії», в рамках якої до Верховної Ради планується подати відповідні «пенсійні» законопроекти. На такий крок БЮТ наштовхує той прикрий факт, що в Україні існує величезна різниця між пенсіями звичайного обивателя та екс-депутата чи іншого високого посадовця. При цьому нагадаємо, що минулого тижня Верховна Рада (здебільшого — депутати-опозиціонери із Партії регіонів, СДПУ(о), Компартії тощо) відмовилася підтримати пропозицію Кабінету Міністрів про обмеження рівня максимальних пенсій. Відтак, як уже писала «УМ», колишні нардепи зможуть отримувати пенсії в десятки разів більші, ніж пересічні українці.

Народні обранці повинні отримувати достойну пенсію — вшанували ж ми їх своєю високою довірою, обравши в парламент, то чому б нам і не оплачувати їхню спокійну старість? Виходить, такою логікою керуються понад три сотні нардепів, які не підтримали поправку Кабміну щодо обмеження максимального розміру обов'язкової пенсії. І що з того, що через задоволення депутатських (і міністерських, і... — список можна продовжувати) особливих пенсіонерських потреб можуть недорахуватися або отримати із затримкою свої жалюгідні пенсії наші батьки? Цим лякає вже й Віктор Пинзеник. Міністр фінансів каже, що після того, як парламентарії не захотіли обмежити розмір пенсії, до кінця року може виникнути дефіцит Пенсійного фонду в розмірі 128 мільйонів гривень. І звідки цей дефіцит покривати – невідомо. «Ситуація, що склалася з пенсійним забезпеченням, уже зараз є критичною, і вона в наступні роки може привести до катастрофи пенсійного забезпечення», — переймався шеф Мінфіну на суботній прес-конференції.

Глава держави констатував, що з наближенням рiчницi Помаранчевої революцiї «перед кожним із нас — тими, хто стояв на різних Майданах міст і селищ України, постають питання: як змінилася країна за рік, що минає? Які кроки будуть далі? Якою стала влада і чи вірні ми ідеалам Майдану?». І дав на ці запитання свою відповідь.

Судячи з численних дзвінків у редакцію, далеко не всі читачі «УМ» обізнані на тому, за що і як конкретно голосували народні депутати минулого четверга о 13:27, але всі розуміють: парламент ще раз показав, як «страшно далекий він від народу». Після того як Верховна Рада не підтримала в другому читанні урядові поправки №№27-35 (Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» (щодо дотацій місцевим бюджетам для забезпечення виплат зарплати та інших першочергових видатків; №8156), нардепи, причому не тільки нинішнього скликання, матимуть змогу отримувати пенсії від 12 тисяч гривень і вище. Це стало можливо після того, як чинним парламентаріям почали платити підвищену зарплатню, як і міністрам, і вони «прив'язали» свої пенсії саме до заробітної плати. Сьогодні «УМ» подає перелік фракцій та окремих депутатів, які поставили власний добробут значно вище за рівень життя пересічних українців. З одного боку, законність тут дотримана: ті, хто не голосував за «поправку Пинзеника», кажуть, що це означало «несправедливі обмеження» окремої категорії громадян, тобто високооплачуваних депутатів. З іншого боку, в цьому контексті варто поговорити принаймні про совість. А ще — про додаткове навантаження на держбюджет.
Про логіку й мораль такого рішення ВР ми розмовляємо з народним депутатом Миколою Кульчинським — членом профільного Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, єдиним представником фракції «Наша Україна» в цьому комітеті, головою полтавської міської організації НСНУ.

Свого часу, обговорюючи пенсії по 14—16 тисяч гривень, які отримував дехто із колишніх високопосадовців, тоді як більшість «простих» пенсіонерів ледве зводила кінці з кінцями, парламентарії дуже обурювалися. І в перших рядах борців за «обрізання» несправедливо великих, на їхню думку, доходів і без того небідних чиновників стояли фракції лівого спрямування. Що, в принципі, природно. Однак учора більшість народних обранців, включно з комуністами, забули про свої попередні переконання, затято відстоюючи наявність космічно великих пенсій. І як ви вже, мабуть, здогадалися, колишньому інженеру або вчительці з 40-річним стажем розраховувати на пенсію в розмірі 10 тисяч гривень не варто.

Новий, віце-прем'єрський кабінет В'ячеслава Кириленка вочевидь менш затишний, аніж колишній, міністерський. У приміщенні Кабміну пан В'ячеслав має такий собі класичний совдепівський «полігон» із характерними меблями, допотопними телефонами й картинами. Що ж зробиш — державний спадок. Однак тепер на мiсцi деяких полотен уже висить з десяток фотографій помаранчевого Майдану в дерев'яних рамках. А ще новий головний гуманітарій країни у свій кабінет приніс портрет молодого Івана Мазепи — це, напевно, щоб надихав. Адже роботи — хоч греблю гати! Традиційно проблемна в нашій державі соціально-гуманітарна ділянка, п'ять міністерств, сила-силенна держкомітетів й сподівання мільйонів українців на краще — ось «матеріал», з яким доведеться віднині мати справу В'ячеславу Кириленку. Про те, що в Україні незабаром має змінитися медична та освітня галузь, а соціальні обіцянки виконаються, віце-прем'єр розповів кореспонденту «України молодої».

Президенти — теж люди. І їм теж може захотітися їсти, коли поруч немає ні кухарів, ні навіть бутерброда про запас. Хоча складно собі уявити, наприклад, Леоніда Кучму часів президентства (та й зараз, якщо чесно), який «заморює черв'ячка» не де-небудь у розкішному ресторані, а «по-простому», як будь-хто з нас, коли дошкуляє «легкий голод». А от Віктора Ющенка, який перекушує придбаними на базарному лотку хот-догами, можна не тільки уявити, а й побачити. Минулої суботи така нагода випала продавцям і покупцям Бориспільського ринку, які, мабуть, іще довго згадуватимуть своє несподіване спілкування з Президентом.

Лічені дні, які залишилися до подання проекту бюджету на наступний рік, Міністерство фінансів працює в режимі «дня і ночі». Проект бюджету-2006 уже зазнав кілька втручань, з-поміж яких найсуттєвіше сталося два тижні тому, коли переглянули всі бюджети відповідно до змінених макроекономічних показників. Низку доповнень було внесено також під час розширеного засідання уряду позавчора.

«Політична еліта, представлена більшістю тих, хто проголосував сьогодні проти українського уряду, виявилася не готовою визнати легальну економіку та публічну політику єдино можливим способом суспільного розвитку». Це — з промови Віктора Ющенка в день його відставки з посади Прем'єр-міністра 26 квітня 2001 року. Цiкавi паралелi.