Чим не привід — у день народження привітати людину дружнім візитом i душевною розмовою? У випадку із Михайлом Слабошпицьким мені якнайбільше хотілося відійти від формату мемуарності, але — упс! — я промахнулася, бо якої б теми ми не торкнулися, у Михайла Федотовича знаходився приклад із власного життя. Варто було це зрозуміти ще з першого кроку в його кабінеті у видавництві «Ярославів Вал»: стіни завішені картинами друзів й родинними фотографіями, у шафах і на столах — кіпи книжок і рукописів. Така собі метафора його власного життя: на кожній «поличці» — окремий спогад. Можливо, тональність роздумів Слабошпицького здасться песимістичною, але при цьому йому притаманний внутрішній оптимізм — достатньо хорошого було й ще може бути зроблено.

Попередній раз Сербію бомбили навесні 1994 року, тепер — 24 березня 1999–го. НАТО бомбардувало сербів нібито через утиски нами албанців у Косові. Жертвами повітряних ударів, завданих американськими ракетами «Томагавк», бомбардувальниками Б–54 і Б–2 у перші дні війни стали 40 об’єктів, зокрема п’ять аеродромів, два військові заводи та п’ять військових частин.

За місяць до парламентських виборів Конституційний Суд виніс постанову щодо їх законності, підтвердивши можливість уперше обирати за пропорційно–мажоритарною системою та з 4–відсотковим прохідним бар’єром для партій і блоків.

На референдумі, який відбувся минулої неділі в Латвії, переважна більшість громадян висловилася за розпуск парламенту. Як оголосив учора після підрахунку всіх голосів голова ЦВК Латвії Арніс Цимдарс, дострокове припинення повноважень нинішнього скликання Сейму підтримали 94,3 відсотка виборців, що взяли участь у голосуванні. Явка, за словами Цимдарса, була «хорошою», хоча насправді це не має особливої ваги — відповідно до закону, результати референдуму визнаються дійсними незалежно від кількості громадян, які взяли в ньому участь.

Кожен ґазда знає, що у понеділок ходити на ринок — дуже невдячне заняття. Більшість торговиськ або зачинені на санітарний день, або просто не працюють. Проте одна річ, коли мужчина просто так іде купувати капусту в практично вихідний день, й зовсім інша — коли цю капусту він намагається придбати як Прем’єр­міністр — з державною метою. Про любов Миколи Азарова до цього корисного овоча знають ще з його минулої урядової каденції. Ба, навіть більше, невинну, на перший погляд, репліку високого урядовця — про подешевшання білокачанної на тлі всезагальної дорожнечі та натяк на свою скромну роль у цьому процесі — йому згадували й згадували. Особливо активно нинішньої весни, коли овоч почав стрімко дорожчати, його вартість дійшла до 20 гривень за кілограм. Тоді неуважна господиня, яка у супермаркеті не подивилася на цінник, а просто навантажила у візок завжди дешевий продукт і на касі ледь не втратила свідомість від цифр на чеку, довго і пристрасно згадувала особисто Миколу Яновича.

Як і прогнозувала «УМ», хвиля звинувачень у город Прем’єр–міністра Павла Лазаренка призвела до фактичної відставки глави уряду. Поінформовані джерела стверджують, що існував уже й відповідний указ, але Павло Іванович устиг вчасно «захворіти». Тимчасово виконуючим обов’язки Прем’єра на час хвороби Лазаренка із 19 червня було призначено Василя Дурдинця.

Виборча кампанія в Україні де–факто почнеться з осені. Отож політичні сили ще до падолисту мусять визначитися з форматом походу на парламентські вибори, що відбудуться у жовтні 2012–го. За останніми соціологічними дослідженнями, партії «помаранчевого» ідеологічного кластеру вже мають більшу популярність, ніж партії владної коаліції. Але питання ускладнюється тим, що націонал–демократи зараз виступають багатьма дрібними загонами. Якщо вони хочуть провести свою силу в парламент — мусять домовлятися. Утім амбіції цих сил явно перевищують їх рейтинги. Колишній рухівець, а тепер — представник партії «За Україну!», 70–річний депутат із фракції «НУНС» Ярослав Кендзьор каже: в середовищі нацдемів було сподівання, що приблизна структура союзу окреслиться ще весною. Однак переговори між національно орієнтованими силами пробуксовують.

Як стало відомо «УМ» зі своїх джерел, спроба об’єднання деяких опозиційних сил під прапором «Фронту змін» зазнала невдачі. Досить рейтинговий лідер «ФЗ» Арсеній Яценюк остаточно відмовився «взяти під крило» партії «За Україну!» В’ячеслава Кириленка, «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та «Собор» Анатолія Матвієнка. Мотивація: Яценюк розуміє, що ці троє майже нічим не посприяють рейтингу «ФЗ», а натомість відберуть чимало місць у прохідній частині списку до Верховної Ради.

Більш ніж третина, а якщо точніше, — 37,7 відсотка, домогосподарств в Україні перебувають у стані гострого соціального відторгнення. Такі невтішні дані було озвучено під час презентації Національної доповіді про людський розвиток «Україна: на шляху до соціального залучення». Термін «соціальне відторгнення» в нашій країні малопоширений, а більшості і взагалі не зрозумілий. Якщо говорити про соцiальне залучення, то тут iдеться про активну участь громадян країни в життi суспільства. Не тільки в політичному сенсі (справно ходити на вибори і віддавати свої голоси), а й як швидко людина може знайти роботу й отримати кваліфіковану медичну допомогу, як часто може відвідувати концерти, театри, музеї, словом, жити повноцінним життям. Якщо громадянин не спроможний користуватися цими суспільними благами в повній мірі, він опиняється за бортом суспільства. Тобто є соціально відторгнутим. А таким, як зазначено в дослідженні, є кожен шостий українець.

Найпопулярніші сили українського політикуму продовжують втрачати підтримку населення, тим самим відкриваючи свої редути для нових партій і команд. За останніми соціологічними опитуваннями, рейтинги Віктора Януковича та Юлії Тимошенко, а також їхніх партій падають.