Український аграрний сектор дуже серйозно націлився на рекорди. З одного боку, ми чекаємо найбільшого у своїй історії врожаю зернових. З другого — вже сьогодні цей сектор демонструє чудову динаміку. За даними Держкомстату, за 7 місяців нинішнього року сільгоспвиробництво у нашій країні зросло на 14,8%, у липні 2013 до липня 2012 — на 14,1%.

На початку серпня Кабінет Міністрів затвердив зміни до державної цільової програми реалізації технічної політики в АПК до 2015 року. Головна мета цих змін — через п’ять років довести випуск вітчизняної техніки до 10 тис. комбайнів та 20 тис. потужних тракторів.

Корпорація «Богдан» у липні нинішнього року рвучко, на цілих 33,5%, збільшила випуск автомобільної техніки у порівнянні з минулорічним періодом — до 1147 штук. За даними компанії, приріст забезпечили саме легкові автівки, які виготовляють на заводі корпорації у Черкасах. Минулого місяця з конвеєра зійшли 1055 штук автомашин.

Світ, як показує статистика, повільно починає виходити з економічної кризи. Відтак шанси України на відновлення своєї економіки також виглядають досить непогано. Наприклад, наступного року темпи приросту ВВП нашої країни— за прогнозами українських та зарубіжних аналітиків, у тому числі МВФ, Світового банку та ЄБРР — становитимуть щонайменше 2,4%.

Україна очікує на іноземні капітали. На думку президента Європейської бізнес–асоціації Томаша Фіали, обсяг прямих іноземних інвестицій у нашу країну цьогоріч становитиме 3,4% від ВВП. Або близько 6 млрд. доларів. «Назагал, цифра непогана.

«Завод зупинено. Прохідна закрита», — щоб потрапити на територію Запорізького заводу феросплавів, нам доводиться йти в обхід. «Ми були змушені скоротити кількість працівників, залишивши тільки тих, які підтримують життєдіяльність самого підприємства, — пояснює заступник генерального директора Сергій Балашов. — Зверніть увагу, як малолюдно нині на території! А ще кілька тижнів тому ви зустріли би тут дві тисячі працівників».

Представники російської емігрантської преси наприкінці минулого тижня покидали свій конгрес і гостинний Київ з немалим здивуванням. І навіть не тому, що під час промови нашого Президента їх не пускали в туалет, а тому що на такий пересічний захід прибув сам глава держави. До того ж не просто приїхав і виступив, а й фінансував захід з кишені українських платників податків. «У демократичних країнах найвище представництво від влади на наших заходах — це депутат парламенту або заступник міністра», — зізнавалися колегам іноземні журналісти, що вільно володіють російською. Утiм пояснення цього феномену виглядає просто, а колеги з Ірландії, Греції чи Франції не розуміють, що ключовим тут виступає слово «російська». Керівник головного управління з гуманітарних питань адміністрації Президента Ганна Герман заявила прямо — фінансувати чи організовувати таке ж саме зібрання україномовних ЗМІ вони не планують. Натомість зайвий раз продемонструвати любов до всього російського — значить, отримати бонусний бал від Кремля. Щоправда, як виглядають ці бонуси і у що вони матеріалізуються — не знає ніхто, окрім, мабуть, самого Президента Віктора Януковича.

Навіть фахівцеві з фінансових питань важко відповісти, чим сьогодні займається Рада Нацбанку. Якщо раніше цей орган намагався впливати на монетарну політику регулятора, давати поради головному банкірові, то з часом ці функції практично зійшли нанівець, поступившись місцем для самопіару людини, котра з 2007 року незмінно перебуває на посту.

На публіці і на самоті українські чиновники та їх спонсори живуть зовсім різним життям. Навіть говорять по–іншому. Якщо, скажімо, виступаючи перед своїми громадянами, наші VIPи оперують словами «ВВП», «зростання показників», то у своєму колі — «схеми», «фінансові потоки», «наглядачі» тощо. Адже, власне кажучи, справжньою метою їхньої діяльності на держслужбі і є використання різноманітних тіньових схем задля контролю фінансових потоків державних грошей. А за «правильністю» використання кримінальних методів та ступенем підпорядкованості підприємства стежить зазвичай «наглядач».

Прикладів можна знайти чимало. Скажімо, україно–грузинський бізнесмен Давид Жванія і його соратник Микола Мартиненко. Першого знають як спонсора кількох політичних сил та... фактичного господаря «Енергоатома». Структури, яка через «спритнi» схеми позбулася сотень мільйонів гривень.

Нова влада, як ми знаємо, оголосила новий хрестовий похід, причому небаченої, за її словами, жорсткості на корупцію та зловживання. Тож уся прогресивна громадськість сьогодні намагається повідомити очільників держави про те, як крали і крадуть в Україні. Відповідно сподіваючись на блискавичну реакцію швидкого на розправу зі всяким злом Віктора Януковича. Але, на жаль...

На столі глави держави, а також у приймальні Прем’єр–міністра Миколи Азарова лежать купи депутатських звернень і запити про масові порушення у сфері земельних відносин, незаконне привласнення посадовими особами, народними депутатами тисяч гектарів землі, лісів першої категорії, у тому числі в заповідних зонах. Тільки прямі збитки від оборудок оцінюють у сотні мільйонів доларів! А скільки втрачає держава і нація від знищення наших історичних та культурних надбань — зафіксувати у жодних цифрах неможливо.