Глава держави констатував, що з наближенням рiчницi Помаранчевої революцiї «перед кожним із нас — тими, хто стояв на різних Майданах міст і селищ України, постають питання: як змінилася країна за рік, що минає? Які кроки будуть далі? Якою стала влада і чи вірні ми ідеалам Майдану?». І дав на ці запитання свою відповідь.

Судячи з численних дзвінків у редакцію, далеко не всі читачі «УМ» обізнані на тому, за що і як конкретно голосували народні депутати минулого четверга о 13:27, але всі розуміють: парламент ще раз показав, як «страшно далекий він від народу». Після того як Верховна Рада не підтримала в другому читанні урядові поправки №№27-35 (Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» (щодо дотацій місцевим бюджетам для забезпечення виплат зарплати та інших першочергових видатків; №8156), нардепи, причому не тільки нинішнього скликання, матимуть змогу отримувати пенсії від 12 тисяч гривень і вище. Це стало можливо після того, як чинним парламентаріям почали платити підвищену зарплатню, як і міністрам, і вони «прив'язали» свої пенсії саме до заробітної плати. Сьогодні «УМ» подає перелік фракцій та окремих депутатів, які поставили власний добробут значно вище за рівень життя пересічних українців. З одного боку, законність тут дотримана: ті, хто не голосував за «поправку Пинзеника», кажуть, що це означало «несправедливі обмеження» окремої категорії громадян, тобто високооплачуваних депутатів. З іншого боку, в цьому контексті варто поговорити принаймні про совість. А ще — про додаткове навантаження на держбюджет.
Про логіку й мораль такого рішення ВР ми розмовляємо з народним депутатом Миколою Кульчинським — членом профільного Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, єдиним представником фракції «Наша Україна» в цьому комітеті, головою полтавської міської організації НСНУ.

Свого часу, обговорюючи пенсії по 14—16 тисяч гривень, які отримував дехто із колишніх високопосадовців, тоді як більшість «простих» пенсіонерів ледве зводила кінці з кінцями, парламентарії дуже обурювалися. І в перших рядах борців за «обрізання» несправедливо великих, на їхню думку, доходів і без того небідних чиновників стояли фракції лівого спрямування. Що, в принципі, природно. Однак учора більшість народних обранців, включно з комуністами, забули про свої попередні переконання, затято відстоюючи наявність космічно великих пенсій. І як ви вже, мабуть, здогадалися, колишньому інженеру або вчительці з 40-річним стажем розраховувати на пенсію в розмірі 10 тисяч гривень не варто.

Новий, віце-прем'єрський кабінет В'ячеслава Кириленка вочевидь менш затишний, аніж колишній, міністерський. У приміщенні Кабміну пан В'ячеслав має такий собі класичний совдепівський «полігон» із характерними меблями, допотопними телефонами й картинами. Що ж зробиш — державний спадок. Однак тепер на мiсцi деяких полотен уже висить з десяток фотографій помаранчевого Майдану в дерев'яних рамках. А ще новий головний гуманітарій країни у свій кабінет приніс портрет молодого Івана Мазепи — це, напевно, щоб надихав. Адже роботи — хоч греблю гати! Традиційно проблемна в нашій державі соціально-гуманітарна ділянка, п'ять міністерств, сила-силенна держкомітетів й сподівання мільйонів українців на краще — ось «матеріал», з яким доведеться віднині мати справу В'ячеславу Кириленку. Про те, що в Україні незабаром має змінитися медична та освітня галузь, а соціальні обіцянки виконаються, віце-прем'єр розповів кореспонденту «України молодої».

Президенти — теж люди. І їм теж може захотітися їсти, коли поруч немає ні кухарів, ні навіть бутерброда про запас. Хоча складно собі уявити, наприклад, Леоніда Кучму часів президентства (та й зараз, якщо чесно), який «заморює черв'ячка» не де-небудь у розкішному ресторані, а «по-простому», як будь-хто з нас, коли дошкуляє «легкий голод». А от Віктора Ющенка, який перекушує придбаними на базарному лотку хот-догами, можна не тільки уявити, а й побачити. Минулої суботи така нагода випала продавцям і покупцям Бориспільського ринку, які, мабуть, іще довго згадуватимуть своє несподіване спілкування з Президентом.

Лічені дні, які залишилися до подання проекту бюджету на наступний рік, Міністерство фінансів працює в режимі «дня і ночі». Проект бюджету-2006 уже зазнав кілька втручань, з-поміж яких найсуттєвіше сталося два тижні тому, коли переглянули всі бюджети відповідно до змінених макроекономічних показників. Низку доповнень було внесено також під час розширеного засідання уряду позавчора.

«Політична еліта, представлена більшістю тих, хто проголосував сьогодні проти українського уряду, виявилася не готовою визнати легальну економіку та публічну політику єдино можливим способом суспільного розвитку». Це — з промови Віктора Ющенка в день його відставки з посади Прем'єр-міністра 26 квітня 2001 року. Цiкавi паралелi.

Чергову «порцію» соціальних змін видав днями «на-гора» віце-прем'єр-міністр Микола Томенко. Він повідомив, що з 1 січня розмір допомоги по догляду за дітьми до трьох років сягне 209 гривень (зараз же він складає, як повідомили «УМ» у Фонді соцстрахування з тимчасової втрати працездатності, 107,21 гривні). За словами головного гуманітарія країни, Кабінет Міністрів у проекті держбюджету наступного року ці кошти вже передбачив. Однак платитимуть «нові» гроші не всім: «декретні» будуть збільшені в залежності від доходів сім'ї. Відтак якщо родина малозабезпечена, то допомога становитиме 209 гривень, а якщо забезпечена — 107 гривень. Ще відтепер діти-сироти після закінчення школи отримуватимуть 761 гривню соціальної допомоги (раніше ця сума становила 85 гривень). До речі, збільшену майже удев'ятеро допомогу отримають і цьогорічні випускники сиротинцiв.

Головне соціальне відомство у державі — Міністерство праці та соціальної політики — днями підсумовувало результати своєї роботи за останнє півріччя. За словами міністра праці та соціальної політики В'ячеслава Кириленка, перед новим урядом від самого початку постала гостра необхідність диференціації пенсій і одночасно її підвищення. «Ми зробили це, внісши зміни до бюджету на 2005 рік, і тепер ситуація з пенсіями та їх диференціацією є більш-менш задовільною, — каже міністр. — Сьогодні 80 відсотків пенсіонерів отримують пенсію, вищу від прожиткового мінімуму, який становить 332 гривні». За словами керівника Мінпраці, в повному обсязі здійснюються й інші обіцяні виплати — одноразова допомога при народженні дитини. Наразі її вже отримало понад 50 тисяч молодих мам, і заборгованості з цих виплат зараз немає. «За цей час максимальний розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням, збільшився в 4-5 раз, а у 5,4 раза зросла сума допомоги на дітей одиноким матерям, — звітує міністр. — Виплати дітям-інвалідам підняли в півтора раза, а інваліди з дитинства отримують зараз допомогу, вищу більш як удвічі. З липня приблизно в 5 разів підвищили щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Важчої долі, аніж у вірменів, ще спробуй пошукати. Надзвичайно неспокійна в сейсмічному плані територія, переважну частину якої складає в буквальному розумінні каміння. Плюс сусіди — Азербайджан та Туреччина, з якими у Вірменії iсторично конфлiктнi стосунки. Тільки вчинена у 1915 році різня, що забрала життя близько мільйона вірменів, і недавня війна у Нагірному Карабасі наклали отой трагічний відбиток, що не здатен стертися протягом століть. А було ж і немало інших подій, від однієї згадки про які стає моторошно. Через це історична територія держави зменшилася, за найскромнішими підрахунками, разів у шість. Отож не від доброго життя вони стали унікальною нацією, представників якої «вдома» мешкає куди менше, аніж за кордоном, — 3,2 мільйона проти 6,5 мільйона.