На трибунах «Сент-Піт таймс форуму» — домашньої арени клубу «Тампа-Бей лайтнінг» — учора зібралося 22 717 глядачів. Хвилювання глядачів і напруга гравців досягли найвищої позначки, адже для визначення найкращого у фінальній серії «плей-оф» знадобилися всі максимально можливі сім матчів (до цього поєдинку в суперництві «Тампи» й «Калгарі» була рівновага — команди здобули по три перемоги). Але численні флоридські фани, хоч і наковталися свого заспокійливого, стали щасливими свідками історичної події: вперше за 12 років існування їхня улюблена «Блискавка» виборола головний трофей професійного хокею — Кубок Стенлі.

Тенісна, спортивна й не лише спортивна Росія вже п’ятий день стоїть на вухах: її тенісистка виграла відкритий чемпіонат Франції — один із чотирьох найпрестижніших професійних турнірів сезону. Власне, екстаз у наших північних сусідів почався ще раніше — коли з півфіналів жіночого розряду «Ролан Гарросу» до вирішальної стадії вийшли одразу дві російські тенісистки, Анастасія Мискіна й Олена Дементьєва. І стало зрозуміло, що росіянка таки виграє вперше турнір із серії «Великого шолома».

I в кульмінацій є свої вершини. Саме на таку найвищу точку протистояння піднялися зараз учасники фіналу Кубка Стенлі — останньої серії «плей-оф» найсильнішої хокейної ліги у світі.
Перед шостим, домашнім, матчем «Вогні» Калгарі переважали «Блискавку» з Тампи-Бей за кількістю перемог — 3:2. До омріяного трофея, який канадські клуби востаннє тримали в руках ще в 1993 році році (а власне «Флеймз» — у 1989-му), був лише один крок. Журналісти Країни Кленового Листя відзначали, що головною перепоною між «Калгарі» та Кубком Стенлі є «Стіна Булін» — так у НХЛ називають воротаря «Тампи» Миколу Хабібуліна. 31-річний росіянин має найкращі показники серед усіх колег по амплуа — 93,2 відсотка відбитих кидків, у середньому 1,72 пропущені шайби за гру і п'ять «шат-аутів».

Уже вп'яте на хвилях Київського водосховища відбулися змагання яхтсменів на «Кубок Вадима Гетьмана». Ця традиційна регата — данина пам'яті покійному народному депутатові України, відомому українському фінансисту й державному діячеві, голові правління Національного банку України в 1992-93 роках, творцеві Української міжбанківської валютної біржі та голові її біржового комітету Вадимові Гетьману, вбитому в 1998 році. Друзі Вадима Петровича з року в рік наприкінці весни організовують ці представницькі старти, підтримуючи їх реноме як однієї з головних подій в Україні в цьому виді спорту. Цього разу до реєстрації були прийняті заявки від 27 яхт-учасниць: 12 — із Києва та столичної області, 10 — з інших міст, 5 — з інших країн, з них 18 — на «Кубок Вадима Гетьмана» та 9 — на «Інноваційний приз». Уперше на «Кубку Вадима Гетьмана» застосовувалося зважування суден та вимірювання вітрил за правилами ЕПВ-2004, і, виходячи з цих показників, визначалися коефіцієнти для нарахування змагальних очок.

Позавчора не надто цікавими півфінальними матчами стартував уже ІІ Міжнародний турнір пам'яті Валерія Лобановського. Мабуть, й італійський «Мілан», якби приїхав до Києва, вирішивши всі турнірні завдання у себе на батьківщині, не надто б пнувся зі шкіри у фактично дружніх зустрічах. «Россо-нері», виявляється, розглядали можливість участі в динамівському турнірі, але на той час ще не було відомо, наскільки вільними будуть підопічні Анчелотті в середині травня. «Мілан» став чемпіоном Італії, а до столиці України під'їхали раніше заплановані гості — переможці першостей Грузії, Латвії та Молдови. Окрім низької мотивації цих команд, не надто високим був і клас, тож відповідними були й швидкості та кількість браку.

«Якщо ви хочете побачити щасливу людину, то це я! Адже це мій перший фінал такого рівня, і я одразу став переможцем», — сказав журналістам українець Сергій Бреус після фінальної 50-метрівки батерфляєм на першості Європи в Мадриді. Цей молодий плавець приніс у скарбничку національної збірної чергове, цього разу навіть не надто очікуване «золото». Ще одну медаль на цій самій дистанції здобув досвідченіший Андрій Сердінов, який піднявся на п'єдестал пошани разом із Бреусом. А вдруге в плавальному комплексі «М-86» гімн України позавчора звучав на честь Олега Лісогора, чемпіона Європи на дистанції 100 м брасом.

За тур до кінця чемпіонату в серії А відомо фактично все — трійка призерів і квартет невдах-аутсайдерів, лише доля четвертої сходинки залишається нез'ясованою. Минулих вихідних свої шанси на потрапляння з цієї позиції у кваліфікаційний турнір Ліги чемпіонів значно покращив «Інтер», який у очному двобої без особливих пробем здолав удома «Парму». Щодо загальної картини передостаннього туру, то впадають у око програшi грандів, котрим уже нічого не потрібно в турнірному відношенні, аутсайдерам, що чіпляються обома руками за рятівні щаблі. Так «Рома» «злила» на «Стадіо Олімпіко» «Перуджі» (тій, щоправда, три забитих м'ячі та три набраних очки не допомогли), а свіжоспечений володар «скудетто» — «Мілан» — дозволив собі розслабитися в Реджині, де зазнав другої поразки в чемпіонаті. Ложка меду — 23-й гол Андрія Шевченка, забитий знову головою, і, що прикметно, після передачі Кахи Каладзе з його лівого флангу. Український і грузинський легіонери відіграли по 90 хвилин.

Повторні півфінальні матчі Кубка УЄФА виявилися не набагато результативнішими й цікавішими за перші, що завершилися нульовими нічиїми. Гості, яким варто було забити хоч по разу, аби значно ускладнити завдання господарям, так і не спромоглися засмутити супердосвідчених стражів воріт — Фаб'єна Бартеза з «Марселя» та Сантьяго Канісареса з «Валенсії». У фіналі, який відбудеться 19 травня у шведському Гетеборзі, зустрінуться саме їхні команди. Сподіватимемося, бодай цей матч подарує футбольним уболівальникам з інших країн справжню насолоду. Адже перед реформою другого за значенням євротурніру (який має отримати групову стадію) учасники навіть півфіналів Кубка УЄФА мало радують публіку. Чи не через те, що тут представлені команди, котрі в провідних європейських чемпіонатах переважно займають місця, нижчi четвертого?

Нарешті «Мілан» завоював «скудетто» — 17-те у своїй славній історії, але тільки перше — з Андрієм Шевченком у складі. Приємно й італійським уболівальникам «россо-нері», й нам, і навіть Леоніду Кучмі, який уже встиг офіційно привітати президента клубу, прем'єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі зі здобуттям чемпіонства. Приємно й те, що «міланісти» вирішили питання про трофей, перемігши головного конкурента, а вирішальний гол у ворота «Роми» вже на 2-й хвилині забив український форвард (кращий новачок серії А в цьому сезоні бразилець Кака на правому фланзі розібрався з Дакуром і виконав ідеальний навіс у район 11-метрової позначки, звідки Шевченко головою спрямував м'яча у «дев'ятку»). Утім вистачало й ложок дьогтю. Зокрема, той же Шева в уже звичному стилі «запоров» ще два гольових моменти, хоча наприкінці першого тайму просто мусив після філігранної передачі Кака вражати з «убійної» позиції ворота Пеліццолі й знімати всі питання. А на 50-й хвилині в Андрія трапився ще один неприємний «рецидив»: наш легіонер, стоячи в стійці під час виконання суперниками штрафного, як і в зустрічі з «Сієною», підстрибнув і ліктем перервав траєкторію м'яча, запущеного капітаном римлян Тотті.

Після здобуття чемпіонського пояса WBC український боксер-важковаговик Віталій Кличко пожинає врожай почестей. Указом Президента України Віталія нагороджено орденом «За мужність» 1-го ступеня. Його чемпіон отримає, коли повернеться на Батьківщину, а перед тим Віталій уже встиг взяти участь у благодійному балу на його честь в американському Чикаго. Як передає УНІАН, цей урочистий захід було влаштовано комітетом міжнародної програми «Міста-побратими Чикаго» в одному з найвідоміших чиказьких клубів — Union League Club. Тріумфатора вітали понад три сотні вболівальників, генеральний консул України в Чикаго Борис Базилевський, народний депутат України Іван Плющ, перший заступник київського міського голови і секретар Київради Володимир Яловий, депутати Київради (а Київ — побратим Чикаго), представники українських недержавних організацій, які діють у США. Чималі кошти від проведення вечора підуть на розвиток культурних та освітніх ініціатив української громади.