Гаїті потроху оговтується після найбільш руйнівного у своїй історії землетрусу, який 12 січня перетворив цю бідну, але мальовничу країну в Карибському морі на руїни. В епіцентрі поштовхів, найсильніші з яких перевищували потужністю 7 балів за шкалою Ріхтера, опинилося понад три мільйони — третина населення Республіки Гаїті. З них два мільйони — мешканці столиці Порт–о–Пренса. Як пояснюють геологи, землетрус стався на досить невеликій глибині, що вкупі з нехтуванням правил сейсмологічної безпеки при зведенні будинків і призвело до таких сильних руйнувань.

«Світ перевернувся, Боже, врятуй нас усіх!». «Уже минуло чотири години, а нас досі трусить! Неподалік співають молитви...». «Брат щойно дзвонив із Порт–о–Пренса — він живий, але всі сусідні будинки зруйновані, люди перелякані, діти плачуть — це якийсь жах!». Такими повідомленнями обмінювалися вчора на інтернет–форумах і в соціальних мережах на кшталт «Твіттера» вихідці з Гаїті й ті нечисленні його мешканці, яким пощастило зберегти доступ до всесвітнього павутиння. Увечері понеділка за місцевим часом (опівночі за київським) острів Гаїті захитався від найпотужнішого землетрусу, що стався в Карибському регіоні за останні 200 років.

У світі стає все менше свободи. Таким є висновок американської неурядової організації «Фрідом хаус», яка опублікувала результати свого щорічного дослідження про дотримання прав і свобод у різних державах. На жаль, невтішні тенденції, які експерти фіксували й у попередніх звітах, минулого року тільки посилилися. У 2009–му активізація репресій проти правозахисників та активістів руху за громадянські свободи була зафіксована в 40 країнах світу — переважно в Латинській Америці, Африці, на Близькому Сході та пострадянському просторі. Зокрема, як зазначається у доповіді «Фрідом хаус», іще більше тиску на своїх громадян стали виявляти такі авторитарні держави, як Іран, Венесуела, В’єтнам та Росія. Приєдналися до репресивних Бахрейн, Йорданія, Кенія та Киргизія — держави, які раніше відзначалися позитивними зрушеннями у сфері громадянських свобод.

Напередодні перших президентських виборів в Україні після Помаранчевої революції, яка п’ять років тому вразила світ, західні експерти й журналісти знову звернули погляди в наш бік. Одразу кілька відомих у Європі та Америці видань присвятили редакційні матеріали та огляди ситуації в українській політиці. До 17 січня їх, очевидно, стане ще більше, але тональність цих оглядів навряд чи зазнає суттєвих змін.

Поки Україна ще тільки готується до першого туру виборів, Хорватія остаточно «відстрілялася» і в неділю 10 січня обрала собі нового президента. Уже в ніч на понеділок голова Державної виборчої комісії Бранко Хрватін оголосив результати голосування: за підсумками другого туру, переможцем президентських перегонів став кандидат від опозиційної Соціал–демократичної партії Іво Йосипович. За нього віддали голоси 1 мільйон 339 тисяч виборців — 60,3 відсотка тих, хто прийшов на дільниці. А таких було ледь більше половини громадян, наділених правом голосу.

У Великій Британії завдяки теплим морським течіям — м’який клімат, про це ще з дитинства знають усі, хто вивчав у школі англійську мову з обов’язковими переказами «Лондон із зе кепітал оф Грейт Брітен». Але нинішній рік для незвичних до значних перепадів температури британців почався з шоку: Об’єднане Королівство замело снігом. Метеорологи дивуються: це вперше за багато років країна повністю опинилася під білим покривалом. Сильні опади (тільки за одну добу з 6 на 7 січня випало до 40 см снігу) паралізували рух залізничного та автомобільного транспорту, повністю закрили кілька аеропортів, а в інших — багато рейсів були скасовані або вилітали зі значною затримкою. Довелося скасувати навіть кілька рейсів поїзда «Євростар», який курсує в тунелі під Ла–Маншем — при виїзді з–під землі намело такі купи снігу, що без допомоги спеціальної очисної техніки рух був неможливий.

Свято Нового року для кандидатів у президенти став черговою нагодою достукатися до виборчих сердець, звернувшись до електорату з привітанням. Скористалися такою нагодою побажати народу всіх благ (звісно, не без натяку, що можливі вони будуть тільки за президентства гратулювальника) не всі. По тому, які з 18 кандидатів не пошкодували грошей, щоб у новорічну ніч «засвітитися» на екранах, можна було визначити, хто з них вважає себе реальним претендентом на президентську булаву.

Розуміючи, що незабаром до затуманених численними святкуваннями сердець і мізків виборців достукатися буде значно важче, претенденти на президентське крісло поспішають усіма можливими способами підтягнути свій і опустити чужий рейтинг іще до початку новорічних веселощів. Водять хороводи з дітьми й тиграми, виступають із нескінченними промовами у прямому ефірі й невтомно «відкривають електорату очі» на «справжні обличчя» опонентів. У рамках цієї боротьби наприкінці минулого тижня в українському медіапросторі з’явився текст угоди, нібито укладеної між чинним Президентом Віктором Ющенком та лідером Партії регіонів.

Кінець року, в Україні ось–ось відбудуться вибори Президента — чим не зайвий привід для Росії звернути пильний погляд у наш бік. Одразу дві правлячі сили північного сусіда — партія «Єдина Росія», яку очолює прем’єр–міністр Володимир Путін, та президент Дмитро Медведєв — днями прокоментували своє ставлення до потенційних переможців українських виборів.

За рік–два Україна цілком може вступити до НАТО. Чи станеться це так скоро і чи станеться взагалі — тепер залежить тільки від нас самих. І навіть План приєднання до членства в Північноатлантичному альянсі для того, щоб стати членом НАТО, насправді не потрібен. Про все це розповів журналістам у Брюсселі міністр закордонних справ Петро Порошенко після засідання комітету Україна–НАТО, яке проходило в рамках засідання ради Північноатлантичного альянсу на рівні глав МЗС.