У четвер торговці з базарів всіх білоруських міст провели загальний страйк на знак протесту проти планів президента Олександра Лукашенка продовжити свої президентські повноваження до 2011 року, повідомила білоруська секція «Радіо Свобода». Головний організатор акції протесту Анатолій Шумченко повідомив польській «Газеті виборчій», що страйкувало приблизно 70 тис. осіб. Позавчорашній страйк був також проявом солідарності з трьома депутатами білоруського парламенту з депутатської групи «Республіка», які впродовж останніх двох тижнів голодують на знак протесту проти намірів Лукашенка незаконно продовжити свій президентський термін.

Сполучені Штати утримують осіб, яких підозрюють у причетності чи зв'язках з терористичними організаціями, у 20-30 таємних таборах у різних куточках світу, повідомила у Вашингтоні правозахисна організація Human Rights First («Людські права в першу чергу») у звіті «Покласти край таємним в'язницям». Агенція «Рейтер» наводить зроблений у цьому звіті висновок, що в таких таємних в'язницях «неправомірне утримання та знущання над в'язнями є не лише ймовірними, а й неуникненними». Організація перелічує 17 таких таборів, існування яких офіційно підтвердила адміністрація США.

Французькі профспілки вдаються до неординарних акцій протесту, аби змусити уряд відмовитися від планів часткової приватизації державних енергетичних компаній. У ніч із середи на четвер вони на кілька хвилин припинили електропостачання Ейфелевої вежі, а в середу на 15 хвилин залишили без струму Єлисейський палац — офіційну резиденцію президента Франції Жака Ширака. Того ж дня всю ніч знеструмленими стояли будинки колишнього голови уряду Алана Жуппе та кількох інших високих урядовців. Плани часткової приватизації державних енергетичних компаній «Електрісіте де Франс» та «Газ де Франс» та перетворення їх на акціонерні товариства з обмеженою відповідальністю представив у парламенті у вівторок на цьому тижні міністр фінансів Ніколя Саркозі. Уряд запевняє, що залишить у державній власності щонайменше 70 відсотків акцій цих компаній, а виставить на продаж лише менший пакет, завдяки чому до державної скарбниці надійдуть додаткові мільярди євро.

Учора ввечері у Києві очікували султана Брунею, одного з найбагатших людей у світі, Хаджи Хассаналa Болкіяха. Це візит-відповідь на березневі відвідини брунейського королівства нашим главою держави. Тодішні звіти про брунейсько-таїландський вояж Леоніда Кучми нагадували подорожі Синдбада із «Казок тисяча і однієї ночі»: султани й королі з їхніми розкішними володіннями, східні обряди обміну дарунками і запевненнями про співпрацю, насамперед у економічній сфері. Тоді ж Президент України повідомив про зацікавленість його величності Болкіяха в українських ракетоносіях, позаяк султанат Брунею викохує амбіції стати фінансовим центром Південно-Східної Азії і потребує сучасних систем супутникового зв'язку.

Новий залізничний вузол, який розпочали будувати у квітні цього року у столиці України, має тепер свій остаточний план: Президент України Леонід Кучма обговорив із міністром транспорту Георгієм Кірпою будівництво пасажирського вокзалу на станції Дарниця у Києві, повідомляють «Українські новини». Так, міністр представив Президентові макет та ілюстрації проекту нового вокзалу, і глава держави його схвалив. Кірпа підкреслив, що особливістю об'єкта є розподіл напрямків потоків пасажирів, криті платформи, а також відповідність загального стилю духу архітектури Києва в центральній його частині.

Подібних судових розборок, пов'язаних з обвинуваченням у плагіаті, медіа-простір України, напевно, вже давно не пам'ятає: інформаційне агентство УНІАН подає до Господарського суду Києва позов на видавничий дім «CN-Столичные новости» (засновника щоденної газети « CN-Столичка») за несанкціоноване та некоректне використання інформації агентства. Про це громадськості повідомила директор юридичної фірми «Правовий консалтинг і практика» Віра Крат на прес-конференції в УНІАН. За її словами, протягом останніх півроку щоденна газета «CN-Столичка» використала без угоди на передплату та будь-якого посилання на УНІАН більш як 70 повідомлень агентства. «Оскільки звернення УНІАН iз вимогою припинити таку практику не дали результату (офіційне звернення до газети з проханням пояснити ситуацію також залишилось без відповіді), єдиний цивілізований юридичний спосіб захистити свої права — це звернення до суду», — сказала Віра Крат.

Україна вкотре довела, що вона була і залишається провідною країною у світовому літакобудуванні. До численних здобутків та досягнень вітчизняних крилатих машин додалося ще одне, але яке. Днями українські пілоти підняли в повітря найважчий у світі вантаж за всю історію повітряних перевезень, вага якого складає 250 тонн. Допоміг їм у цьому транспортний літак-гігант Ан-225 «Мрія», дітище українських літакобудівників, аналогів якому немає у світі.

Учора вранці у варшавському шпиталі помер після довгої хвороби у віці 70 років Яцек Куронь, політик і публіцист, автор кількох книг, легендарний лідер опозиції комуністичному режиму в часи Польської Народної Республіки, радник незалежної профспілки «Солідарність», міністр праці та соціальної політики в перших посткомуністичних урядах Тадеуша Мазовецького та Ганни Сухоцької, в 1989—2001 роках — депутат Сейму Польщі і, нарешті, великий симпатик та приятель незалежної України. «Велика, мудра і добра людина», — так згадують Яцека Куроня його співробітники та знайомі. А звичайні люди запам'ятали його як приязного, симпатичного, гідного поваги чоловіка, одягненого у джинсову сорочку та з незмінною сигаретою в руці.

Під час вчорашнього вранішнього замаху в Багдаді загинули щонайменше 32 особи, а приблизно 120 отримали поранення, повідомила агенція «Франс Пресс» з посиланням на дані з трьох багдадських шпиталів. Терористи-самогубці детонували начинену вибухівкою машину перед входом до пункту набору до сил іракської цивільної оборони, тому серед жертв переважають молоді чоловіки-рекрути. Під час подібного замаху на цей же центр у лютому цього року загинули 47 новобранців.

Позавчора закінчилися багдадські поневіряння капітана Миколи Мазуренка та старпома Івана Сощенка, засуджених в Іраку ще 23 жовтня минулого року до семи років ув'язнення та штрафу в сумі 1 мільйон 200 тисяч доларів. Від самого їхнього арешту в серпні 2003-го українські дипломати, включно з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком, неодноразово зверталися до американської сторони, а також Тимчасової цивільної адміністрації та Правлячої ради Іраку з вимогою звільнити Сощенка й Мазуренка, оскільки вважали рішення іракського суду необгрунтованим, а умови їхнього перебування у багдадській в'язниці «Абу-Граїб» (до речі, замішаній у скандалі знущання над в'язнями) — незадовільними.