Помаранчевий сніг, що випав у закарпатських селах Великоберезнянського району, швидше за все, — незвичне явище природи. До такої думки схиляються місцеві фахівці, вивчаючи склад опадів та їхнє забарвлення. Як пояснив «УМ» начальник Державного управління екології та охорони природніх ресурсів Закарпатської області Мирон Цюбик, наразі вчені розглядають кілька версій походження оранжевого снігу. І серед них чимало екзотичних. Приміром, «космічна» версія: незвичного кольору снігові надали... часточки якого небесного тіла, що накопичилися у верхніх шарах атмосфери, а потім «осіли» на українських землях. Не виключають екологи також і «хімічного» походження снігу. Однак, за словами Мирона Михайловича, важко уявити, яке підприємство могло б «дати» викиди такого кольору, тим більше, що на Закарпатті хімічних підприємств немає. До того ж, як повідомили «УМ» у прес-центрі Управління МінНС Закарпатської області, за попередніми висновками експертизи (остаточні ж будуть відомі за кілька днів) сніг — не токсичний, не радіаційний і абсолютно безпечний.

Мешканці закарпатських сіл Тихий та Гусне Великоберезнянського району, прокинувшись у вівторок зранку, стали свідками незвичних опадів — земля була вкрита снігом оранжевого кольору. Товщина опадів незвичного забарвлення досягає десяти сантиметрів. З цього приводу в області терміново створено комісію техногенно-екологічної безпеки, яка з’ясовуватиме, чому і звідки на закарпатців випав дивний сніг. На час, коли верстався номер, закарпатські фахівці ще не приїхали до обласного центру із місця пригоди. А тому причини «забарвлення» снігу ніхто не береться коментувати.

Харківська влада сумнівається у доцільності підвищення вартості проїзду в міському метро: голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов ухвалив рішення припинити дію розпорядження про підвищення тарифів на проїзд у метро, підписане його першим заступником Олександром Колесниковим. Натомість Євген Кушнарьов розпорядився створити робочу групу, до складу якої разом із фахівцями ввійшли б і представники профспілок. «Комісія детально вивчатиме економічні підстави підвищення тарифів на проїзд у метро, — пояснила «УМ» керiвник прес-служби обласної адміністрації Ніна Марченко, — і винесе свій остаточний вердикт: піднімати вартість проїзду чи ні».

Якби така історична пам'ятка, як Золочівський замок, була у французів чи британців, то про це, певно, знав би увесь цивілізований світ. Подібних старовинних китайських замків є усього три в Європі (у передмісті Берліна та Санкт-Петербурзі), проте Золочівський, що на Львівщині, — найстаріший з них. І найзанедбаніший, звісно. Щоправда, зараз реставратори займаються «реанімуванням» — намагаються відновити його, аби передати дух тих часів — XVII століття (коли, власне, і побудували замок). По дрібницях наукові працівники збирають експонати і кажуть, що вже зараз є що показати туристам. А у травні бажаючі навіть зможуть узяти участь у чайній церемонії. Працівники музею твердять, що будуть збережені всі традиції: учасники пройдуть від східного саду через кімнату медитації у чайну залу. У китайському замку буде представлене мистецтво мусульманських країн, Індії, Індонезії. Експонати цих держав нещодавно передали Золочівському замку. До речі, у квітні планується нове поповнення експозиції.

Подорожчання проїзду в київському громадському транспорті виводить людей на вулицю: одні вимагають його відмінити, а інші — навпаки — наполягають на підвищенні тарифів. Учора біля стін київської мерії представники «полярних» інтересів через свої переконання навіть почубилися. По різні сторони барикад опинилися члени громадської організації «Братство» (вони виступали проти підвищення цін на транспорт) та члени профспілок транспортних підприємств столиці (ці, звісно, були «за»). Як повідомив «УМ» начальник Центру громадських зв'язків Головного управління внутрішніх справ у Києві Дмитро Андрєєв, поблизу мерії зібралося одночасно близько 20 «братчиків» та 400 транспортників з діаметрально протилежними вимогами — через це і виникла бійка, в якій брало участь понад 40 осіб. Щоб припинити конфлікт, міліція була вимушена підтягнути додаткові сили. Даних у правоохоронців щодо постраждалих немає.

Лихоманка з подорожчанням проїзду в метро Києва та Харкова призвела до небувалого ажіотажу у східній столиці: спочатку керівництво метрополітену ввело обмеження — по два жетони в одні руки, а потім і взагалі залишилося без жетонiв. Тепер, як повідомляє «Форум», вхід до харківського метро здійснюється за допомогою скарбничок. Замість жетона можна кинути у скарбничку гроші будь-якого номіналу в сумі 50 копійок. Скарбнички встановлено у зв’язку з браком жетонів: через недавнє рішення підвищити ціни на проїзд (він у харківському метрополітені незабаром подорожчає до 75 копійок) почалася масова скупівля «кругляків». Зафіксовано навіть факти, коли люди купували жетони сотнями. А все через те, що містом промайнула чутка: жетони не мінятимуть після подорожчання. Тож люди скуповували жетони «про запас».

Після вибуху в Дарницькому суді столична влада серйозно занепокоїлася безпекою киян. І правоохоронці, і рятувальники, посилаючись на результати розслідування, вже одноголосно заявляють: у Києві сталася безпрецедентна надзвичайна ситуація — вчинено терористичний акт, внаслідок якого постраждало 11 осіб. За словами начальника Управління з питань надзвичайних ситуацій Віталія Пшеничного, вже встановлено факт умисного підриву. Але наразі фахівців турбує інше важливе питання: як уникнути подібних інцидентів? Столичні держслужбовці за участю спеціалістів Антитерористичного центру Служби безпеки України склали перелік найбільш «вразливих» об'єктів, які теоретично можуть бути обрані для замахів.

Схоже, що причини вибуху в Дарницькому суді столиці визначено остаточно. І хоча правоохоронці ще досі відмовчуються і говорять про дві основні версії — побутова причина та зловмисний підрив (офіційних же висновків комісії ще немає), судді з усією відповідальністю повідомляють громадськості: у суді вчинили терористичний акт. «Це був замах на правосуддя, — заявив журналістам начальник управління Державної судової адміністрації Києва В'ячеслав Буденко. — Я з усією відповідальністю повідомляю: у приміщенні Дарницького суду жодних ремонтних робіт не проводилося і не планувалося, ніяких газових балонів, як кажуть правоохоронці, у нас не було. Епіцентр вибуху — у туалеті на другому поверсі. Як сказали нам фахівці-піротехніки, за метр від підлоги був вміщений вибуховий пристрій еквівалентом щонайменше 1,5 кілограма тротилу. А за деякими даними, еквівалентом у 4 кілограми».

Багаторічна тяганина навколо Дунайського заповідника так і залишається у «підвішеному» стані (як вже писала «УМ», Міністерство транспорту ініціює створення в його центрі судноплавного каналу). Хіба що у боротьбі за сумнозвісне гирло Бистре розробники проекту все частіше вдаються до протизаконних «прийомів». Останнім став Указ Президента України Леоніда Кучми від 2 лютого 2004 року «Про розширення території Дунайського біосферного резервату». Розширення заповідника — справа благородна і суспільно важлива, а для людей, далеких від цієї історії, — майже покровительська. Проте за, здавалося б, красивою і перспективною назвою указу приховується чергове намагання «просунути» проект каналу, проти якого так виступають вітчизняні та закордонні науковці. «Головна «сіль» документа, — говорить директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, — не в тих 3850 гектарах, які, до речі, надаються заповіднику без вилучення у землекористувачів — відтак резерват не буде їх власником, і не у 1296 гектарах, що приєднані з вилученням (вони не мають жодної екологічної цінності — з таким же успіхом до заповідника можна було б «приписати» смітник біля Одеси). Головне — у «цікавому» пункті № 4. У ньому йдеться про зміну в зонуванні ДБЗ, викликану необхідністю побудови каналу Дунай—Чорне море через гирло Бистре».

Такими підрахунками займалися на свято добровольці-екологи: студенти Київського національного унівеситету імені Тараса Шевченка, Аграрної академії та представники Київського еколого-культурного центру, які вирушили в рейд «Першоцвіт» вулицями столиці. Оскільки, за словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, вже майже десять років у столиці не проводилося «серйозних» рейдів щодо продавців весняних квітів, відповідно, реалізатори «представників» Червоної книги почуваються безкарними, а отже, й результати «Первоцвіту» були просто приголомшливі. Як з'ясувалося, у Києві існує близько 70 «точок» продажу квітів, занесених до Червоної книги, — це станції метро, всі ринки, автовокзали та центральні вулиці міста. На кожній «базі» продавалося одночасно близько тисячі букетів.