Вівторкова сесія Тернопільської облради не лише визнала роботу міської ради та мера обласного центру незадовільною, ініціювавши дострокове припинення їхніх повноважень (нагадаємо, йдеться про кризу з вивезенням із міста сміття). Обласні депутати також звернулися до прокуратури та МВС із вимогою притягнути посадових осіб міської ради та обласної дер­жавної адміністрації до кримінальної відповідальності за статтею «службова недбалість». Із подачі голови депутатської комісії з питань соціально–економічного розвитку Сергія Надала з ВО «Свобода» (а саме ця фракція є найчисленнішою в облраді) пропонувалося визнати незадовільною й роботу обласної держадміністрації —за те, що ОДА «в ручному режимі» регулює фінансування всіх обласних програм, відтак із 28 програм на сьогодні частково профінансовано лише 11. За визнання роботи обласної адміністрації незадовільною проголосувала фактично сама «Свобода», зате між законодавчою і виконавчою гілками регіональної влади прошмигнула чорна кицька.

Майже два тижні не вивозили побутові відходи з вулиць і дворів Тернополя через те, що мешканці прилеглих до міського сміттєзвалища сіл перекрили туди дорогу. Тож упродовж останніх днів тернополяни відчули, що означає жити поруч із купами смердючого непотребу. Автор цих рядків, приміром, проживає у дев’ятиповерховому будинку, шахти сміттєпроводів якого вщерть забиті сміттям, а на сходових клітках стоїть важкий запах. Працівники ЖЕКів порозклеювали скрізь аркуші з проханням тимчасово не користуватися сміттєпроводами, а відходи складувати у щільно зав’язані поліетиленові мішки в господарських приміщеннях поряд з під’їздами, куди виходять труби сміттєпроводів.

Біля містечка Зборів на Тернопільщині 18 серпня 1649 року відбулася грандіозна битва між козацьким військом під проводом Богдана Хмельницького та армією польського короля Яна II Казимира. Перемога козаків примусила тоді короля Речі Посполитої підписати історичну Зборівську угоду, згідно з якою вперше за 300 років після падіння Галицько–Волинського князівства було, по суті, відновлено Українську державу. Як написано в одній з історичних хронік, ця угода «заклала камінь заснування нової епохи українського народу». Відновлена Зборівським договором Українська козацька держава під назвою Гетьманщина проіснувала, на жаль, лише до 1764 року, коли російська імператриця Катерина ІІ скасувала гетьманство. Однак вона ввійшла в історію як держава нового типу, бо, за висновком істориків, мала чітко виражений республіканський характер, була, по суті, козацькою християнською республікою.

Уже десять днів тернопільські комунальники не мають змоги вивозити з міста побутове сміття. Переповнивши контейнери біля житлових будинків, воно почало розкладатися і розповсюджувати жахливий сморід, чому сприяє досить висока денна температура повітря. Як «УМ» уже повідомляла, надзвичайна ситуація викликана тим, що мешканці прилеглих до міського сміттєзвалища сіл перекрили під’їзд до нього і не пропускають сміттєвози. Гігантське звалище заборонили екологи ще у 1997–му. З того часу навколо нього перманентно виникали більші чи менші конфлікти, але владі вдавалося знаходити компроміси з селянами. Цього разу — після того, як 1 серпня закінчився строк квітневої обіцянки міськради знайти нарешті інше місце під сміттєзвалище — протистояння досягло критичної точки. Наразі мешканці сіл Малашівці, Ігровиця та Верхній Івачів блокують під’їзд до сміттєзвалища цілодобово, перекривши дорогу власними автомобілями та встановивши поряд намети.

На початку квітня цього року селяни вже перекривали дорогу до Малашівського сміттєзвалища, розташованого поруч із головним водозабором обласного центру, яке перевантажене і заборонене екологами для експлуатації ще 12 років тому. Тоді «блокаду» зняли у відповідь на обіцянки влади впорядкувати до 1 серпня навколишню територію, розпочати поетапну рекультивацію і, головне, нарешті визначитись із місцем нового сміттєзвалища. Але якщо з двома першими пунктами справа справді почала просуватися, то найголовніше так і залишилось невирішеним. Це й стало причиною нової «блокади», яка триває від суботи.

Патріарх Московський та всієї Русі Кирило продовжує свій вояж західною Україною. Нині після обіду заплановано його приїзд до СвятоУспенської Почаївської лаври, що в Кременецькому районі Тернопільщини. Чимало вірян чекає його там із душевним трепетом. Міліція та працівники інших відповідних служб — у повній «бойовій» готовності...

Рік тому на Західну Україну обрушилося стихійне лихо. Через сильні зливи, що не вщухали кілька діб поспіль, вийшли з берегів ріки. Вода розмила сотні кілометрів доріг, зруйнувала тисячі будинків, знищила урожай на полях та городах, і найстрашніше — забрала 24 людських життя, з них шість — дитячих. Серед населених пунктів, які постраждали найбільше, було і придністровське селище Коропець, де повінь затопила півтори сотні житлових будинків. Туди і вирушила журналіст «УМ», щоб дізнатися, як пережили люди водяне лихо і чи всі їхні проблеми вирішено.

Як відомо, на території Тернопільщини розташована третина всіх стародавніх замків України. З одного боку, місцеві жителі цим, звичайно, пишаються, а з іншого — усім свідомим громадянам соромно за те, в якому стані перебувають ці унікальні пам’ятки історії та архітектури. Адже факти вперто свідчать про те, що невблаганний час завдав спорудам меншої шкоди, ніж байдужо–споживацьке ставлення людей.

На нашій планеті небагато сак­ральних місць, пов’язаних зі з’явами Божої Матері, і одне з таких — Зарваниця. У невеликому селі Теребовлянського району Тернопільщини розміщений один із п’ятнадцяти світових духовних Богородичних центрів, визнаних Вселенською католицькою церквою. За своїм релігійним та історичним значенням він прирівнюється до славнозвісних Києво–Печерської та Почаївської лавр. Ще в 1867 році Ватикан надав чудотворній Зарваницькій іконі Мате­рі Божої паломницький статус, а в наші дні її щорічно відвідують сотні тисяч паломників з усього світу.

Ця історія стала відома широкому загалу завдяки зверненню мешканців села Мшана Зборівського району Тернопільської області до депутата облради від ВО «Свобода» Сергія Демчишина. Люди з болем і обуренням поскаржились депутату, що рік тому на сільському цвинтарі відбувся незрозумілий акт загарбання могили українських Січових стрільців. Буквально за лічені години на ній, незважаючи на відповідну табличку, з’явилася кам’яна плита з написом, що там нібито поховані... бійці лейб–гвардії Преображенського полку російської армії, які загинули в 1917 році.