Помер на злеті

Помер на злеті

Нинішній День космонавтики тісно переплітається з постаттю Станіслава Конюхова, який пішов із життя 3 квітня. Сьогодні йому виповнилося б 74 роки. Але замість привітань його рідні, колеги та й уся Україна поминатимуть цю легендарну людину, яка так раптово й несподівано відійшла у вічність...

Борги віддамо... «шмоном»?

Продаж колишньої «Криворіжсталі» дотепер вважається однією з найуспішніших оборудок у сфері економіки часів незалежної України. І, за великим рахунком, сумніватися в цьому не доводиться. Підприємство успішно долає наслідки світової фінансової кризи, працює ефективно та прибутково, збільшує розміри інвестицій у модернізацію основних виробничих фондів та об’єкти соціальної сфери, не має заборгованості перед бюджетом та з виплати заробітної плати. У ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (так підприємство називається нині) навіть збудували для своїх працівників чотири будинки на 416 квартир і здійснюють страхові виплати до 30 тисяч гривень на одну людину. Чогось подібного не знайдеш в усій економіці України. А рівень середньомісячної заробітної плати — 3947 гривень у 2010 році — залишається одним із найвищих серед підприємств гірничо–металургійного комплексу.

За три роки знищимо

На цiй темi — утилiзацiї твердого ракетного палива мiжконтинентальних балiстичних ракет РС–22, якими колишнiй Радянський Союз лякав весь свiт, — зламано чимало списiв. Найбiльшу стурбованiсть громадськостi викликало те, що на пiдприємство ще в 1993—1995 роках було звезено вiдразу 54 ступенi РС–22. До чого може призвести таке їх скупчення в одному мiсцi, навряд чи хтось знає. Фахiвцi передбачали найжахливiшi наслiдки — у разi, не дай Боже, неочiкуваного вибуху може злетiти в повiтря не тiльки 110–тисячний Павлоград, а й розташований за 70 км Днiпропетровськ.

Прощання з людиною–епохою

Станіслав Конюхов пішов із життя несподівано — після того, як минулого тижня сильно захворів, а медики виявилися безсилими. Сьогодні з ним з усіма почестями прощаються у дніпропетровському Палаці культури машинобудівників. У скорботному повідомленні, підписаному, зокрема, й Президентом Віктором Януковичем, екс–Президентом Леонідом Кучмою, його названо людиною–епохою. І в цьому перебільшення немає. Герой України, Генеральний конструктор, Генеральний директор, науковий керівник конструкторського бюро «Південне», академік Національної академії наук України, віце–президент Міжнародної академії астронавтики, лауреат Державної премії СРСР, Заслужений машинобудівник України, доктор технічних наук, професор, — перелік посад і звань Станіслава Конюхова говорить сам за себе.

Інквізиція від попа

Інквізиція від попа

Цей гучний скандал відразу сягнув за межі суто регіонального масштабу. Адже йшлося про унікальний Будинок органної та камерної музики у Дніпропетровську, який, згідно з рішенням обласного Господарського суду, тепер мають передати Українській православній церкві Московського патріархату. Все це сталося немов грім серед ясного неба. Як потім розповість багаторічний директор Будинку Ніна Голікова, вони з отцем Сергієм, який від імені Дніпропетровської єпархії УПЦ Московського патріархату виступає позивачем, пройшли через 21 засідання суду і жоден суд не наважувався винести якесь рішення — всі рекомендували винести це питання на сесію обласної ради. Тепер же рішення винесено одним розчерком пера.

Дуля від Ювілейного

Дуля від Ювілейного

Дніпропетровськ, у якому лише за останнi п’ять рокiв кiлькiсть населення скоротилася на 40 тисяч осiб, втрачає статус міста з мільйонним населенням. Кажуть, що для цього жителів тут має поменшати всього–на–всього на якихось 7 тисяч чоловік. Тому влада в обласному центрі з цього приводу неабияк стурбувалася. І кращого виходу, як приєднати до мегаполісу найближчі населені пункти, не побачила. Заступник міського голови Ігор Циркін уже навіть заявив публічно, на які з них «поклали око». Це — селища Ювілейне, Авіаторське, Дослідне, Кіровське, імені Шевченка, місто Підгороднє і низка навколишніх сіл. Та ледь чиновник повідомив про такі наміри, неабиякий переполох зчинився у Ювілейному. Це селище, за великим рахунком, є територією Дніпропетровська — з обласним центром його умовно розділяє вулиця Радгоспна. Проте люди запевняють, що вони, на відміну від міста, є таким собі оазисом благополуччя.

Особливо небезпечна пенсіонерка

Трагедія сталася в селі Андріївка Покровського району. У гості до 79–річної пенсіонерки приїхав 47–річний племінник, який тимчасово мешкає у Дніпропетровську. Звісно ж, не обійшлося без чарки–другої. Бо, як розповідають у селі, жінка зі своїм 72–річним співмешканцем полюбляла випивати. Раптом між чоловіками виникла сварка, під час якої спiвмешканець господарки настільки сильно штовхнув гостя, що той, упавши на підлогу, стукнувся головою і втратив свідомість. Жінка вирішила вступитися за племінника, розбивши об голову співмешканця пляшку. Цей удар виявився смертельним для нього.

Свині не винні

«Уже чотири місяці свині у нас приносять збитки до 500 тисяч гривень щомісячно, — у розпачі повідомив мені знаний на Дніпропетровщині керівник фермерського господарства «Рой» iз Синельниківського району Володимир Рой. — Собівартість їх вирощення нині складає десь 14,5 гривні за кілограм живої ваги, а збути можеш щонайбільше по 12,50. От і вся економіка з урахуванням того, що маємо свиней не багато і не мало — 6 тисяч голів».

Місяць по небу ходить...

Завтра на небі ми зможемо спостерігати явище, яке вчені неофіційно називають «суперповня»: Місяць підійде до нашої планети на найближчу відстань, починаючи з 1992 року. «Деколи Місяць наближається навіть на більш рекордну відстань до Землі, ніж 356 тисяч 577 кілометрів, які ми очікуємо зараз, — каже директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України Ярослав Яцків. — І мінімальна така відстань складає 356 тисяч 420 кілометрів. Тобто рекордна відстань Місяця від Землі була на 150 км ближчою. Але нічого страшного не буде, тому що такі наближення були і в 2003–му, і в 2005–му, і 2008 році, й ніяких катаклізмів на Землі це не викликало». Водночас учений не виключає, що припливна сила дії місяця на Землю справді може спрацювати як спусковий механізм якихось явищ і катаклізмів.

Васильківка вже пам’ятає

Васильківка вже пам’ятає

До недавньої смерті Володимира Маслаченка (у листопаді 2010 року) про нього як земляка у Васильківці не згадували жодним словом. Подумаєш, прожив він тут якісь чотири роки найранішого дитинства. А тепер — схаменулися. Принаймні публікацію в «Україні молодій» після відходу легендарного футбольного воротаря і телекоментатора, в якій було приділено увагу і його васильківському періоду, у райцентрі прочитали з великим інтересом. І загорілися численними ідеями про вшанування пам’яті іменитого земляка.