Члени екіпажу судна Zudar Sexto, затриманого в Кабо-Верде, призупинили голодування, яке моряки були змушені розпочати на знак протесту проти незаконного утримання під вартою. Як повідомив журналістам речник прес-служби Міністерства закордонних справ України Маркіян Лубківський, стан здоров'я українців не викликає занепокоєння, за ними наглядають місцеві лікарі. А тим часом між українськими дипломатами та місцевою владою вже досягнуто певних домовленостей. Ще кілька днів тому перекладач українських моряків Олена Товареш повідомляла, що можновладці острівної держави Кабо-Верде відмовляють повноважному представнику Міністерства закордонних справ України Миколі Собку в зустрічі з українцями-членами екіпажу океанського буксира-рятувальника, які п'ятий місяць перебувають у в'язниці міста Прайя без пред'явлення офіційних звинувачень. Тепер же гвінейська влада дозволила «побачення»: зустріч консула України з українськими моряками вже відбулася.

Схоже, красномовні заяви представників Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства та Держбуду про те, що в усіх об'єктах масового скопичення людей проведуть «рентген» на техпридатність, так і залишилися лише обіцянками. Принаймні до сіл комісія ще не доїхала. Днями у селі Хлиплі Мостиського району, що на Львівщині, Будинок культури не став чекати огляду «спеців» і завалився. В Управлінні з питань надзвичайних ситуацій Львівської області «УМ» пояснили, що обвал даху будівлі стався через несприятливі погодні умови: ще на початку місяця на даху «вогнища культури» утворилися значні снігові «запаси». Конструкції даху не витримали навантаження і впали. За висновками фахівців, зруйновано шатрове покриття площею приблизно 350 квадратних метрів, перекриття площею 120 квадратних метрів та підмурівок північної частини будівлі.

Тіла трьох загиблих членів екіпажу Іл-76, що зазнав катастрофи в аеропорту Баку, доставлено на батьківщину. Як повідомив «УМ» речник Міністерства закордонних справ України Маркіян Лубківський, усі консульські процедури, пов'язані з перевезенням тіл, були узгоджені ще минулого тижня — 6 березня літак зі страшним вантажем вилетів із Борисполя. У мелітопольській авіакомпанії «Азовавіа», котра орендувала повітряне судно, «УМ» сказали, що всіх загиблих уже поховали: штурмана у Криму, в Джанкої, борттехніка — на Київщині, а тіло мелітопольського бортінженера, за бажанням родичів, відвезли на батьківщину — в Алчевськ Луганської області. Ще четверо постраждалих членів екіпажу наразі почуваються добре і незабаром збираються повернутися додому.

Для Андрія Волинця, 24-річного сина народного депутата, голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, тісне «знайомство» з представниками правоохоронних органів запам’ятається надовго. За словами хлопця, у неділю серед білого дня його «зняли» з автобусної зупинки на Харківському масиві (де він мешкає) озброєні бойовики, одягнуті в форму працівників спецпідрозділів міліції. «Андрія скрутили й кинули на підлогу авто, — розповідає Михайло Волинець, — але він устиг побачити своїх кривдників — чорний спецодяг, «берци». А потім його сильно вдарили по голові ззаду, і Андрій втратив свідомість». Як пояснив «УМ» батько постраждалого, знущалися над хлопцем близько шести годин — одягли на голову поліетиленовий пакет, зав’язали очі, постійно били, погрожували, заливали до рота горілку і кричали: «За наркотики згниєш у тюрмі!». А потім, повозивши невідомими місцями, залишили у якомусь під’їзді житлового будинку на Оболоні, при цьому не забули з мобільного забрати телефонну картку та 40 гривень. Зараз хлопець у важкому стані перебуває в столичному інституті нейрохірургії — у нього струс мозку, численні травми. Лікарі побоюються, що унаслідок побоїв стався крововилив, — доведеться робити пункцію.

Ще одну трагічну сторінку в історію української авіації вписано вчора вранці у бакинському аеропорту. Вантажний літак Іл-76 виконував рейс із Анкари в Кабул і приземлився у Баку для дозаправки. Однак із невідомих причин одразу після зльоту літак упав...
Унаслідок катастрофи загинуло троє членів екіпажу — штурман, бортінженер та борттехнік. Як повідомили «УМ» в Укравіатрансі, усього на борту перебувало сім осіб — чотирьом із них вдалося уціліти, серед них командир повітряного судна Олександр Казанцев. Потерпілі громадяни України наразі перебувають у місцевій лікарні — усі вони цивільні.

Недобудований крейсер «Україна», який залишився нашій країні у спадок від Радянського Союзу, незабаром буде проданий. Про це журналістам сказав перший заступник міністра оборони України Олександр Олійник, повідомляє «Кореспондент». Щоправда, як пояснив «УМ» керівник прес-служби Міноборони України Костянтин Хівренко, прийняття рішення про продаж крейсера не у компетенції оборонного відомства, а уряду або глави держави.

Із цього велетня може напитися чаю близько двох тисяч осіб — габарити дозволяють вмістити в його череві 295 літрів води (або 24 відра). Над цим «дивом» дванадцятьом запорізьким майстрам довелося працювати близько трьох місяців, а його «спонсори», аби виготовити та привезти до столиці унікальний самовар (везли екземпляр у розібраному на три частини вигляді), мали розкошелитися на 10 тисяч доларів. Але, за словами автора проекту, генерального директора компанії «МТЦ-Запоріжжя» Ігоря Чепурного, ідея була того варта. Самовар «Соборний», як його назвали розробники, — найбільший діючий у світі: його висота — 175 сантиметрів, вага — 250 кілограмів (до речі, на виготовлення «пузаня» пішло півтонни латуні). Щоправда, фахівці тульського заводу «Штамп» — всесвітньо відомі виробники самоварів — свого часу виготовили більшу посудину, але це був лише сувенірний, муляжний екземпляр, а український самовар — діючий, працює він на дровах та вугіллі. Рекорд запоріжців вже зареєстрований у Книзі рекордів України. «Ми номінувати його на отримання титулу «Найбільший у світі діючий самовар» і реєстрацію у Книзі рекордів Гіннесса», — розповідає Ігор Іванович. Тому вже найближчими днями запоріжці збираються відправити у Лондон відеозаписи демонстрації самовара та необхідні дані.

Усіма «принадами» ремонтних робіт на Караваєвих дачах уже більше тижня «насолоджуються» мешканці Чоколівки — вони опинилися певною мірою в ізоляції через реконструкцію тут транспортного вузла. Один мій знайомий, який мешкає якраз побіля «епіцентру» будівництва, тепер невесело жартує: мовляв, живемо, неначе у Пітері, — за розкладом «розсувного» мосту. Воно й не дивно, адже в «зону» можна потрапити лише маршруткою, тролейбусом чи автобусом, а вони, як відомо, курсують не цілодобово. Отже, якщо спізнився на останню маршрутку — чимчикуй уночі на своїх двох. Не допоможе і власна машина — до 15 травня приватні авто не пропускатимуть. За розпорядженням київського міського голови Олександра Омельченка, по Чоколівському бульвару та вулиці Індустріальній на ділянці від Адама Міцкевича до вулиці Лебедєва-Кумача закрито рух усіх видів транспорту, окрім пасажирського загального користування, на три місяці. Щоправда, є ще один спосіб потрапити на Кардачі — на авто спеціального призначення (швидкої медичної допомоги, пожежної частини, аварійних служб, АТ «Київхліб»). Усім іншим — зась.

Про жахливу історію із затонулим танком та його водієм, може, ніколи б і не дізналися столичні журналісти (від військових про такі інциденти інформацію, як правило, не дістанеш), якби не публікація у житомирському тижневику «Эхо». У газеті вийшла невеличка замітка з посиланням на військову прокуратуру про те, що на навчальному полігоні затонув танк із солдатами. Щоправда, у Житомирі коментувати інцидент відмовилися, мотивуючи це тим, що «на даному етапі у справі ведеться розслідування». А в обласному Управління з питань надзвичайних ситуацій «УМ» сказали, що вперше про затонулий танк чують. Як пояснили «УМ» у редакції газети, машина затонула ще 14 лютого, однак про надзвичайну подію відомо стало лише днями.

У четвер увечері 29-річний старший сержант міліції Володимир Бондар спробував себе у ролі бабки-повитухи: у майже екстремальних умовах, просто на станції метро «Лісова», працівник управління охорони Київського метрополітену прийняв пологи у 32-річної Валентини Вареник. До речі, за словами правоохоронців, у столичному метро це вже не перший випадок: минулого року у підземці теж народилася дитина.