Дочекавшись завершення останньої перевірки Контрольно–ревізійного управління, пан Новожилов написав заяву про звільнення за власним бажанням — через стан здоров’я. На запитання «УМ», чому не дочекався офіційного святкування 85–річчя «Артеку» 16 червня, пояснює: «Немає більше сил, та й медики наполегливо порекомендували всерйоз подбати про здоров’я. Тож найближчі три–чотири місяці цим і буду займатися».
Навіть старожили села Чапаївка Совєтського району і гадки не мали, чому так наглухо законопачений підвал їхнього восьмиквартирного будинку. І тільки днями, коли після весняних дощів дещо осів ґрунт і відкрилась шпаринка в «слуховому» вікні підвалу, угледіли всередині якісь іржаві бочки. Викликані на місце знахідки фахівці відомчої пересувної хіміко–радіометричної лабораторії МНС встановили, що ємності заповнені арсенатом кальцію, більш відомим колгоспному люду як дуст.
Виявляється, це вже друге хрестопадіння на цьому унікальному храмі за останні 65 років. Уперше, стверджують історики, це сталося під час Другої світової війни, коли розпалася верхівка храму й обвалився його масивний 16-тонний хрест із полірованого діориту. І лише з 1968 року СвятоНікольский храм почали поступово відновлювати.
Коли рівно 26 років тому нас, випускників журфаку Львівського вищого військово–політичного училища, полковник–кадровик із Москви розподіляв по військових округах і флотах, то, пригадую, жоден із дванадцяти однокурсників — «мореманів» — не виказував щонайменшого бажання потрапити в розпорядження командувача Червонопрапорного Чорноморського флоту. Геть усі воліли писати свою офіцерську біографію тільки на Північному, Тихоокеанському чи бодай на Балтійському. Навіть тоді ЧФ («чи флот чи не флот» — так із–поміж самих моряків однозначно розшифровувалась ця коротка абревіатура) не вписувався в омріяну романтику дальніх морських походів і справжньої бойової служби. Прийнятний варіант — замінити в курортний Крим хіба що під «дембель», але вже назавжди. Цей меркантильний інтерес до «вартового» південних морських рубежів перенесено і в нові «формульні» російсько–українські газові домовленості. Із цим погоджується мій співрозмовник — керівник міжнародних програм севастопольського Центру «Номос», експерт, колишній розвідник Дмитро Штибликов.
Уже третій рік поспіль на виїзді з Сімферополя у напрямку Ялти припадають пилом залишки пікетної атрибутики і великі купи каменю–черепашника. На цій «галявині протесту» з ініціативи активістів Меджлісу пройшла вже не одна акція з вимогою до місцевої влади дозволити саме тут споруджувати Соборну мечеть (Джума Джамі). Проте щоразу мерія під різним приводом відмовляла татарам. Дійшло до марудної судової тяганини, яка завершилась тим, що спершу Вищий Господарський Суд відправив справу на повторний розгляд, а 12 травня 2010 року Господарський суд півострова знову підтримав вимогу Духовного управління мусульман Криму (ДУМК), удруге зобов’язавши міськраду укласти договір оренди земельної ділянки для будівництва мечеті.
У Крим повертаються російські контррозвідники. Офіційно співробітники Федеральної служби безпеки Росії візьмуться за виконання своїх обов’язків на закріплених об’єктах — у військових частинах Чорноморського флоту та містах Севастополі й Феодосії, селищах Качі й Гвардійському — в середині червня. За усталеною ще з радянських часів «особістською» традицією, вони стежитимуть, щоб тамтешні офіцери і матроси не видавали чужим військових і державних таємниць і щоб проти них самих у процесі несення служби не скоїли нічого протиправного.
Учора у Раді міністрів Криму відбулася традиційна нарада за участю керівників регіонів, служб і курортно–санаторних закладів, присвячена відкриттю курортного сезону на півострові. Утім захід цей, як справедливо зазначив у своєму виступі міський голова Євпаторії Андрій Даниленко, майже нічого не змінює у стратегії розвитку головної бюджетонаповнюючої галузі автономії — індустрії відпочинку. А заступник кримського прокурора Таміла Дробицька висловилася ще категоричніше: мовляв, такі зібрання, тим паче за три дні до відкриття сезону, взагалі не потрібні. Хоча б тому, що із року в рік на них лунають одні і ті ж зашкарублі речі, а віз, як кажуть, і нині там. Ідеться про невідповідність вартості путівок і наданого сервісу, дороговизни залізничних квитків і пляжних послуг, платного проходу на комунальні пляжі, до водоспадів і у приморські парки, антисанітарію тощо. Тут киевские пляжи Це при тому, що відповідними постановами місцевого уряду (остання ухвалена 27 квітня) заборонено брати платню за прохід на комунальні пляжі. Але...
У Криму затримано директора Євпаторійського морського торгового порту Олександра Котельникова — відбулося воно тишком–нишком. І тільки кілька днів потому в прес–службі прокуратури медійникам цей факт підтвердили. Мовляв, проти Котельникова Сакська міжрайонна прокуратура порушила кримінальну справу за двома статтями Кримінального кодексу — зловживання службовим становим і порушення порядку ведення господарської діяльності. Щодо останнього, то, як пояснила «УМ» прес–секретар кримської прокуратури Наталя Бояркіна, йдеться по добування піску на озері Донузлав. Ця «суміжна» діяльність тамтешніх портовиків, за деякими даними, приносить їм аж 80% усіх доходів. На сьогодні морпорт є головним постачальником цієї ходової сировини на ринку будматеріалів півострова.
Село Правда — типова кримська глибинка: до Сімферополя близько 110 кілометрів, до райцентру Первомайське навпростець не більше п’яти. Будиночки в селі майже у всіх — наче «під копірку», переселенські, себто зведені ще на початку 60–х років минулого століття для завербованого звідусіль люду. Сюди Північно–Кримським каналом якраз прийшла велика дніпровська вода, тож тодішній колгосп «Країна Рад» конче потребував робочих рук, здатних дати раду «всім родичам гарбузовим». Сьогодні та «Країна Рад» почила у бозі (хоча ліквідаційна комісія досі ніяк не може поставити на ній «хрест»). Натомість править бал у Правді сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) «Грузія».
Обгоріле тіло заступника голови осередку (вогонь не знищив лише ступні чоловіка), депутата райради від фракції «За Януковича!», 58–річного Володимира Папунова знайшли минулої суботи в закинутому кар’єрі з добування черепашника поблизу села Красне Сімферопольського району. Як повідомили «УМ» у сімферопольському осередку Партії регіонів, труп лежав біля обгорілого позашляховика «Тойота Прадо», що є власністю сільськогосподарського кооперативу «Нива–Агро». Директором цього кооперативу, який спеціалізується на вирощуванні зернових, молочному і м’ясному тваринництві, і був мешканець кримської столиці Папунов. Його останки ідентифікували за золотим перснем і наручним годинником.
