«Я пишаюся тим, що зміг знову дати людям надію», — скромно виголосив новообраний президент Франції Франсуа Олланд перед своїми прихильниками на площі Бастилії в Парижі, коли вже стало очевидно, що саме він на наступні п’ять років оселиться у Єлисейському палаці. Попередній очільник держави Ніколя Саркозі, який, попри рейтингове відставання, до останнього сподівався наздогнати суперника, був змушений визнати свою поразку. Ще увечері в неділю, невдовзі після закриття виборчих дільниць і оголошення результатів екзит–полів, він зателефонував Олланду, щоб привітати з перемогою. Станом на вчора по обіді остаточних підсумків голосування ще не оприлюднили, проте вже було очевидно: кандидата від опозиційної Соцпартії підтримали майже 52% французів, що прийшли на виборчі дільниці, чинного главу держави — трохи більше 48%. Явка становила понад 81% — люди так хотіли проголосувати, що терпляче вистоювали у досить довгих чергах до дільниць.

Минула неділя в Європі стала справжнім днем виборів. Окрім Греції, новий парламент обирали також вірмени, а громадянам Сербії випало обновити одразу всю владну вертикаль: там одночасно відбулися і парламентські, і президентські, і вибо­ри до місцевих органів влади.

Мешканці Великої Британії позавчора обирали місцеву владу (за традицією, голосування завжди відбувається по четвергах). В Англії вибори відбувалися у 128 муніципалітетах, у Шотландії — в 32, в Уельсі — у 21. Як свідчать оприлюднені вчора попередні результати виборів, Консервативна та Ліберал–демократична партії, що разом утворюють правлячу коаліцію, значно поступилися опозиційній Лейбористській партії. Явка на виборах була низькою, що, на думку аналітиків, також є свідченням недовіри населення до чинної влади. Як зазначає Бі–Бі–Сі, результати цих виборів матимуть безпосередній вплив на британську політику на загальнонаціональному рівні. Передусім вони сповнили оптимізмом лейбористів, які програли попередні вибори до парламенту. А після нинішньої перемоги на муніципальних ви­борах мають великі шанси перемогти і на парламентських.

Брюссель і європейські лідери дуже поспішно стали на захист екс–Прем’єр–міністра України Юлії Тимошенко, зовсім забувши про її схильність до істерики. Таку думку висловлює оглядач чеського видання Reflex Любомир Хегер у статті «Давайте ще розплачемося через Юлю», якого цитує сайт «Обозрєватєль». Два роки тому, відзначає Хегер, програвши президентські вибори, Юлія Тимошенко заявила про фальсифікації, хоча вибори відбулися вiдносно нормально. Судовий процес також не пройшов спокійно.

Минулі вибори до Ковалівської сільської ради Полтавського району стали найбільшою сенсацією місцевих перегонів у краї. Адже з 30 новообраних депутатів 18 були висуванцями Всеукраїнського об’єднання «Свобода». При цьому провідник «свободівців» Юрій Бублик виборов булаву сільського голови, перемігши десятьох (!) суперників. Голоси ковалівців дозволили згаданій політсилі «завести» трьох своїх представників і в районну раду, де фракцію «Свободи» очолив його рідний брат Олександр. А всевладна в районі й області Партія регіонів здобула в цій сільраді аж... 2 депутатські мандати. Тож недавній судовий вирок пану Юрію став бальзамом на «рани» для його затятих політичних опонентів, та ніяк не для абсолютної більшості тамтешніх селян...

На свій XVІII з’їзд — вочевидь передвиборчий — Соціалістична партія збиралася у приміщенні... Центрвиборчкому. Якщо точніше, то форум СПУ 28 квітня відбувся в актовому залі Київської обласної ради, яка квартирує в одній будівлі з ЦВК. Соціалісти збиралися в закритому режимі, всупереч відданості задекларованим демократичним принципам роботи — щоб належним чином провести таємне голосування за голову партії, пояснив багаторічний лідер СПУ Олександр Мороз. Новим керівником обрали рекомендованого Олександром Морозом Петра Устенка, першого заступника голови СПУ з організаційно–кадрової роботи, організації ви­борчого процесу та його ресурсного забезпечення.