З інформаційного повідомлення на сайті Дніпропетровської облдержадміністрації про урочистий від’їзд 458 дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на відпочинок до Чорного моря здавалося, що малим неймовірно пощастило. Адже повідомлялося, що діти відпочиватимуть в оздоровчому таборі «Містечко добра», розташованому в Євпаторії. «На території табору розташовані їдальня, кінотеатр, бібліотека, медпункт, кімнати для гурткової роботи, футбольне поле, баскетбольний, волейбольний та тенісний майданчики. Медпункт оснащений лікувальним та профілактичним приладами, є кімнати аромотерапії та фітотерапії», — вже цей багатообіцяючий перелік навівав романтичний настрій.

До того ж на залізничному вокзалі Дніпропетровська дітям влаштували урочисті проводи. «Губернатор» Олександр Вілкул ще під час підготовки до літнього сезону визначив перед нами головне завдання — оздоровити в таборах якомога більше дітей. І особливо це стосується дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», — зазначила у своєму виступі на пероні залізничного вокзалу заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Марія Пустова. На прощання кожен iз дітей, які відбували до Криму, отримав по галстуку із зображенням герба Дніпропетровської області.

«Дніпродзержинський міськводоканал за підтримки деяких депутатів міськради душить бізнес» — так назвала своє відкрите звернення на ім’я Президента України, Прем’єр–міністра, Голови Верховної Ради та інших високопосадовців підприємець iз Дніпродзержинська Марина Коломоєць. Бізнес у неї, як кажуть, дрібний: жінка торгувала продуктами харчування у зведеному нею павільйоні площею 30 квадратних метрів. А до цього після навчання у Дніпропетровському національному університеті протягом п’яти років викладала математику в одній з дніпродзержинських шкіл, аж доки не відчула у собі сили для власної справи.

Жанна Вовк–Черемуш, бібліотекар iз Жовтих Вод, відома ще й тим, що пише дитячі вірші, які можна прочитати в інтернеті. Жінка запевняє, що її дворічну доньку доставили до обласної дитячої клінічної лікарні, щоб вирізати дитині апендицит. Мама стверджує: медики не підходили до маленької Ганни впродовж сімнадцяти годин! Схаменулися тільки тоді, коли у дівчинки з рота пішла піна.

У родині Дамченків із села Маломихайлівка Криничанського району на початку 2009 року очікували поповнення. Пологи у Юлії Дамченко проходили нормально. Однак радість із приводу очікуваного поповнення у родині виявилася передчасною. За декілька днів до того, як молода жінка мала народити, вона потрапила до пологового відділення 9–ї міської лікарні, розташованого неподалік Дніпродзержинська. Плід в утробі матері знизив свою активність і нібито завмер.

Як потім повідомлять медики, дитину врятувати не вдалося, і вона народилася мертвою. Юлії Дамченко при цьому сказали, що необхідно провести дослідження (автопсію), яке триватиме два тижні. Шокована жінка вирішила залишити плід у лікарні і повернулася до рідного села.

Цю масштабну роботу виконали активісти Громадського руху «За право громадян на екологічну безпеку». Вони взяли понад 200 проб води з водопровідних кранів великих і малих міст України, розташованих уздовж Дніпра, починаючи з Києва і завершуючи Херсоном. Як зізнається лідер Громадського руху Володимир Гончаренко, отримані результати їх просто приголомшили: українці отруюють себе «питною» водою.

Як встановлено слідством, а затим — і судом, ідея створити злочинне угруповання й торгувати психотропними препаратами прийшла в голову випускникові одного з дніпропетровських вишів Олександру Козирєву. Він знайшов шістьох спільників, розробив заходи безпеки та конспірації, визначив роль кожного зі своїх хлопців. За виготовлення «високоякісного» зілля — метамфетаміну — у створених нарколабораторіях, що розташовувалися, як правило, в орендованих гаражах, відповідали двоє наркоманів зі стажем. Обладнання та прекурсори для цього постачав менеджер однієї з приватних фірм. Ще один наркоман зі стажем із двома помічниками опікувалися розповсюдженням психотропного препарату.

Громом серед ясного неба став лист німецького підприємця Сергія Лоренца на адресу голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександра Вілкула та прокурора області Наталі Марчук, у якому заявлялося, що міська влада закупила трамвайні вагони німецького виробництва у п’ять разів дорожче за їх ринкову вартість. Цю інформацію відразу підхопили дніпропетровські політики. Депутати міськради зажадали від міського голови створити спеціальну комісію для розслідування обставин закупівлі трамваїв. Скандал знайшов своє висвітлення на інтернет–сайтах, у німецьких та російських газетах.

Дніпропетровський общинний фонд «Дніпровські пороги» на повному серйозі заявляє про український Армагеддон. Йдеться про те, що гребля легендарного Днiпрогесу у Запоріжжі може впасти будь–якої миті, оскільки під нею проходить тектонічний розлом. І якщо це станеться, гігантська хвиля може накрити Запорізьку атомну електростанцію, одну з найбільших у Європі.

Голова Запорізької облдержадміністрації Борис Петров усе це назвав провокацією. «Два роки тому цю тему зазначений фонд уже порушував iз метою отримання бюджетних коштів на сумнівні дослідження і залякування жителів області, — аргументує посадовець. — Запорізька АЕС належить до першої, найвищої, категорії сейсмостійкості. Інформація про особливості геологотектонічної будови кристалічного щита відкрита як для фахівцiв, так і для пересічних громадян. Такі відомості не можна подавати як результати сумнівних «відкриттів» громадських організацій».

З іншого боку, трагічні події, пов’язані із землетрусом у Японії, мимоволі спонукають нас у кожній чутці шукати частку правди. Саме тому «УМ»вирішила зустрітися iз завідуючим кафедрою мінералогії та петрографії Дніпропетровського національного гірничого університету, кандидатом геолого–мінералогічних наук Валерієм Ішковим.

Олександропіль — чимале село у Солонянському районі, яке стало відоме усій Україні після загибелі В’ячеслава Чорновола. Бо вантажівка, що зіштовхнулася з легковиком лідера Народного руху України, була саме звідси. І ось Олександропіль знову привернув до себе увагу. І знову трагічними подіями, яким дотепер ніхто не знаходить чіткого пояснення.

Як уже повідомляла «УМ», у 9й міській лікарні Дніпродзержинська медики вивозили мертвонароджених дітей у поліетиленових пакетах на місцеве сміттєзвалище. Проте самі люди в білих халатах своєї провини не визнають... мовляв, плоди труни не потребують.