Щойно проминуть останні травневі приморозки, десятки бригад «Київзеленбуду» почнуть «малювати» по всьому Києву візерунки з квітів. Як розповіла «УМ» начальник відділення з утримання зелених насаджень в забудованій частині міста комунального об'єднання «Київзеленбуд» Валентина Кияшко, працівники почнуть оформляти найяскравіші столичні клумби після 22 травня, коли тепла погода закріпиться остаточно. «Квіти, вирощені в теплиці, дуже тендітні, — говорить пані Кияшко. — Вони ще не загартовані, не обвітрені, тому сьогодні висаджувати їх у грунт зарано».

Під час своєї поїздки до Вінниці Президент України Віктор Ющенко оглянув перший у державі санітарний реанімаційно-операційний літак АН-26 Vita. Ця надсучасна «повітряна лікарня» може забирати потерпілих від вибухів, пожеж, землетрусів, аварій тощо й відразу ж надавати високотехнічну допомогу пацієнтам. А допоміжна електростанція, розміщена на борту літака, забезпечує енергоживлення медичної апаратури.

Бронхіальну астму в народі називають «жабою». Iз кожним роком вона «давить» усе більше пацієнтів у всьому світі, і на це, як стверджують медики, є проста причина. Людство так захопилося процесом підкорення природи й освоєння ресурсів планети, що на Землі практично не лишилося куточка з прозорою водою, чистим повітрям і незабрудненим грунтом. Як результат — від хронічного алергійного захворювання органів дихання потерпає кожен двадцятий житель планети. За даними офіційної статистики, в Україні хворіють на бронхіальну астму 0,5 відсотка населення, а за неофіційними даними, від захворювання потерпають 5—7 відсотків українців. Таку розбіжність дослідники пояснюють низьким рівнем виявлення хвороби — на жаль, у 9 з 10 пацієнтів астма залишається недіагностованою. Але на цьому проблеми не закінчуються. Про те, яким чином покращити якість лікування хворих на бронхіальну астму, багато говорили українські та закордонні експерти, які минулого тижня зібралися в Києві на черговий науковий симпозіум.

Столичні медики щодня витрачають близько 20 тисяч гривень для надання медичної допомоги мітингувальникам. Про це повідомила начальник Управління охорони здоров'я КМДА Людмила Качурова. За словами прес-секретаря Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Києва Євгенії Руженцевої, до цієї суми входять витрати на бензин для карет «швидкої», на медикаменти для «вуличних» пацієнтів та на зарплату для лікарів і водіїв, які чергують у районах найбільших скупчень людей. Це Маріїнський парк, Центральна виборча комісія, Конституційний Суд, секретаріат Президента, Верховна Рада, Європейська площа та майдан Незалежності. Крім того, у Києві організований один цілодобовий медпункт, один денний, дві бригади швидкої допомоги діють у добовому режимі.

Мер Києва Леонід Черновецький відстояв право столичних служб забирати евакуаторами машини, залишені в місцях, що не призначені для паркування. Київський міський голова і раніше був переконаний, що машини, залишені на «стихійних» стоянках, винні в нескінченних заторах на дорогах, і виступав за активне «розчищення» вулиць. Утім діяльність евакуаторів викликала у київських автолюбителів шквал обурення — розцінки за «послуги» тягачів здалися більшості водіїв грабіжницькими. На Шевченківський районний суд посипалися позови киян, і 11 жовтня 2006 року суд визнав роботу столичних евакуаторів незаконною.

У всіх регіонах країни цими днями лікарі розповідають українцям, чим людям загрожує відмова від щеплень і чому так важливо не відхилятися від графіка імунізації. Як розповів «УМ» виконуючий обов'язки головного лікаря Київського міського центру здоров'я Отто Стойка, сьогодні в нашій країні проводиться рутинна імунізація населення проти 10 інфекцій: дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту В, кору, епідемічного паротиту, червінки (краснухи) та Hib-інфекцій. «За допомогою вакцин можна попередити страждання, інвалідність і смерть багатьох людей, — говорить пан Стойка. — Так, у світі завдяки щепленням уникають смерті в середньому два мільони людей на рік».

Якщо хочете жити довго і не знати, що таке рак, забивайте холодильник не кількою в томаті чи ананасами у власному соку, а пакетами із замороженою зеленню, овочами і фруктами. Таку пораду дають українські онкологи, які за свою багаторічну практику змогли відстежити зв'язок між споживанням консервів та ризиком виникнення раку органів травлення.

Як розповіла «УМ» заступник головного лікаря Житомирської дитячої обласної лікарні Світлана Русак, лікарня отримала електронні дитячі ваги (3 шт.), електрокардіограф, два відсмоктувачі та сумку для надання невідкладної медичної допомоги, з якою лікар може виїжджати на виклик до району. Ясна річ, лікарі подарунками задоволені. Адже апарати, призначені для обстеження й лікування пацієнтів, чия вага становить усього кілька кілограмів (а то й кілограм-півтора), не можна назвати дешевими. Тут одні лише електронні ваги «потягнули» на три з лишком тисячі гривень...

Усі вже звикли до думки, що з гіпертонією — підвищеним артеріальним тиском — обов'язково треба боротися, інакше можна померти від інсульту чи інфаркту навіть у молодому віці. Гіпертоніки зазвичай знають, до кого треба звертатися, коли тиск «зашкалює», якими препаратами слід збивати показник до норми (130 на 85 міліметрів ртутного стовпчика), зрештою, якої дієти дотримуватися, щоб уникнути гіпертонічної кризи. Водночас про гіпотонію — понижений тиск —практично не говорять. Чому? По-перше, людей, які потерпають від тиску, нижчого, ніж 105 на 65 міліметрів ртутного стовпчика, у світі набагато менше, ніж гіпертоніків. По-друге, гіпотонія не призводить до швидкого «зношування» серця та кровоносних судин, не спричиняє ішемічної хвороби серця і не дає таких страшних наслідків, як інсульт чи інфаркт. Але чи випливає з цього, що «затятому» гіпотоніку не треба підвищувати свій тиск до норми? Відповідь на це запитання «УМ» шукала у завідувача кафедри внутрішніх хвороб Київського медичного інституту Української асоцiацiї народної медицини, доктора медичних наук, професора Тараса Чабана.

Більшість дітей, які живуть на вулиці (76 відсотків), — це хлопчики й дівчатка шкільного віку — від 6 до 16 років. 13 відсотків становлять дошкільнята (зовсім малі!), 11 відсотків — діти від 16 до 18 років. Про це повідомив секретаріат Кабінету Міністрів, звітуючи про хід виконання держпрограми з подолання дитячої безпритульності на 2006—2007 роки. За статистичними даними, кожного другого безпритульного цілком влаштовує його спосіб життя, і він не хоче повертатися до рідних чи йти до притулку. Тому в державних служб виникають проблеми з такими вихованцями — часто діти втікають із соціального центру після двох-трьох тижнів «домашнього» життя, і пошук «душі заблудлої» починається знову...