Дружба дружбою, а національні інтереси — понад усе. Таким принципом керується керівництво Міністерства транспорту Російської Федерації. І скільки б Володимир Путін не запевняв довірливого Леоніда Кучму про спільні інтереси Росії—України, але свої інтереси все-таки «інтересніші». Як повідомляє «Інтерфакс», Головний центр планування та регулювання потоків повітряного руху (ГЦПППР) видав звернення, в якому офіційно повідомив авіаційні влади країн СНД про припинення з 1 жовтня 2004 року аеронавігаційного обслуговування польотів національних авіакомпаній у російському просторі, якщо ті компанії не розрахуються з боргами.

Щодня консульсько-правовий відділ амбасади ФРН приймає від 600 до 2 тисяч українців. Чисельність залежить від сезону: найбільше — у весняно-літній період, менше — взимку.

План дій «Україна-ЄС» було погоджено на експертному рівні 20 вересня, підтвердив на позавчорашній прес-конференції новий керівник представництва Європейської Комісії в Києві Ієн Боуг. Посол ЄК, який перебуває в Україні лише два тижні, наразі намагається обходити гострі кути в наших взаєминах, тому відмовився уточнювати, які саме «одне-два положення були найбільш суперечливими» під час роботи над Планом дій, та й зрештою це вже є справи днів минулих, головне — результат. Похвалитися Києву є чим: нашим дипломатам вдалося вибити бонуси для українців у вигляді спрощення візового режиму — того, що так щедро обіцяє Брюссель від березня минулого року, тобто коли Україну посвятили в «сусіди Європи».

Точкою відліку, від якої рахує роки українська служба Радіо «Свобода», є 16 серпня 1954 року, коли в ефір вийшла перша програма українською мовою (тоді ще це називалося Радіо «Визволення»), яка мовила на простори Радянського Союзу. По наш бік «залізної завіси» їх вважали ворожим голосом, запроданцями США. Олександр Народецький, теперішній директор української служби «Свободи», згадує, що коли у 1964 році почав слухати ті передачі, то пережив шок: «Тоді я не повірив вухам своїм. Я не вірив, що десь люди можуть говорити вголос інакше, ніж у СРСР. Звісно, не мислилось тоді, що прийде час — і я сам сидітиму перед мікрофоном». Не мислилося певно, що прийде ще інший час і у «демократичній, не тоталітарній» Україні, на 13-му році її незалежності, коли ту саму «Свободу» прикриють. Сталося це якихось півроку тому. Але радіо продовжує працювати, спритні слухачі, як у роки «совка», вперто шукають його позивні на коротких хвилях або «ефемках». Просто де жавю якесь, чи все вертається на круги своя? Я не належу до того покоління, але пам'ятаю, як моя бабуся виловлювала заборонену інформацію, ніби крадучи її, тому не прагну такої фальшивої ностальгії.

Учора низка ЗМІ розповсюдила заяву міністерства внутрішніх справ Лівану, в якій останнє нібито повідомило про розкриття спроб замахів на низку дипломатичних установ у Бейруті, серед яких, зокрема, українське та італійське представництва. Як передає РІА «Новостi», ліванські правоохоронці заарештували 10 осіб, підозрюваних у плануванні вибухів, ймовірно проплачених із Саудівської Аравії. За їхніми даними, затримані збиралися спрямувати автомобіль, начинений 300 кілограмами вибухівки, на будівлю дипмісії, розташованої у центрі міста.

Учора американські військовики відрапортували про «прицільні удари», яких вони завдали терористичним осередкам у сунітських містах Фалуджа та Рамаді. За їхніми даними, під час операції був зруйнований артилерійський склад, сховок амуніції та штаб-квартира терористів, загинули приблизно 60 іноземних бойовиків, йдеться в офіційному повідомленні. Після операції зачистки в місцеві лікарні відразу почали прибувати перші жертви: щонайменше 30 загиблих та 40 поранених, включаючи жінок і дітей, передає «Ассошіейтед Пресс».

Ініціатива створити на території України табір для чеченських біженців — сенсаційна новина, озвучена після зустрічі глав МВС Австрії, Естонії, Латвії та Литви. Засідання міністрів проходило позавчора у Відні, де і народилася ця ідея. Як стало відомо «УМ», артикулював її на підсумковій прес-конференції литовський міністр. Дізнатися щось конкретніше у представництві Литви в Україні нам, на жаль, не вдалося, позаяк усі дипломати амбасади учора були зайняті зустріччю глави МЗС республіки Антанаса Вальоніса. Тож доводиться обмежуватися скупою інформацією від «Німецької хвилі»: фінансуватиметься чеченський табір за рахунок Євросоюзу, але як саме — вирішуватимуть Нідерланди, що нині головують у ЄС.

З такою вимогою виступила комісія журналістської етики Литви, повідомляє радіостанція «Ехо Москви». Йдеться про публіцистичну програму російського Першого телеканалу «Таємниці століття», документальний цикл, що розповідає про «білі плями» історії, які коментують різноманітні експерти. Обурення литовських журналістів викликав випуск, присвячений пакту Ріббентропа—Молотова, який, як відомо, призвів до розподілу Прибалтійських країн та Польщі. В інтерв'ю «Еху Москви» член комісії Гінтарас Сонгайла заявив, що подане в програмі трактування німецько-радянського договору 1939 року суперечить дійсним історичним фактам. У зв'язку з цим організація рекомендувала застосувати всі зусилля задля того, щоб припинити потік подібної дезінформації.

Чимало молодих людей, які приїздять до Києва у пошуках кращої долі (престижного навчання чи добре оплачуваної роботи), стикаються з однією і тією ж проблемою — де жити? Зняти квартиру в столиці стає все важче — ціни ростуть як на дріжджах, а попит перевищує пропозицію.
На тлі дорожнечі київських квартир досить привабливо виглядають пропозиції банків придбати нерухомість у кредит. Спеціально для молоді (за новим законом, до 35 років) розроблено програму, за якою банки пропонують дещо нижчу відсоткову ставку по кредитах — здебільшого 12 відсотків річних у валюті, частину з яких позичальнику компенсує держава в особі Національного банку України — 7,5 відсотка (у розрахунку з нормативної площі квартири та державної ціни). «Україна молода» вирішила розібратися, наскільки дієвою на сьогодні є така програма і які етапи необхідно пройти, щоб отримати в кредит омріяне столичне житло.

Совкова традиція замовчування призвела до того, що мало не кожного тижня Україна змушена надавати Європі все нові свідчення того, що судновий хід «Дунай — Чорне море» не становить екологічної загрози. Черговим раундом виправдань стане засідання Міжнародної комісії із захисту Дунаю, яке пройде 16-17 вересня у Відні. Як повідомили у прес-службі МЗС, Україну, яка є повноправним членом цієї організації, представлятиме солідна делегація: представники трьох міністерств — закордонних справ, Мінприроди та Мінтрансу, а також академіки НАНУ.