Після загострення ситуації в Таїланді лідери опозиції, які раніше категорично відмовлялися вести переговори з владою, вирішили таки піти на це, аби уникнути подальшого кровопролиття. Як повідомляє «Євроньюз», «червоні сорочки» погодилися на переговори з урядом за посередництва Сенату — Верхньої палати парламенту. Тим часом кількість жертв сутичок опозиції з урядовими військами, які впродовж останніх шести днів не вщухали у столиці Таїланду — Бангкоку, становить уже щонайменше 38 осіб. Загалом від початку виступів опозиції, які тривають понад два місяці, загинуло вже більше 60 людей, поранено — понад 1600. Це за даними влади, бо «червоні сорочки» вважають, що загиблих ледве не удвічі більше.

Аварія на шахті «Розпадська» в Мєждуреченську Кемеровської області Росії отримала несподіване продовження. Нагадаємо, минулого четверга рятувальні роботи на шахті було припинено через високу концентрацію метану, яка створювала небезпеку для життя рятувальників. Аби загасити пожежі у забоях, частину шахти вирішили затопити, при тому що на той час доля 24 гірників, які перебували під землею під час вибуху в ніч на 9 травня, залишалася невідомою.

Сполучені Штати Америки не виведуть із Європи свою тактичну ядерну зброю без паритетних кроків Росії, Боснія і Герцеговина однією ногою вже в Північноатлантичному альянсі, а Україна, попри підписання кабальної угоди щодо продовження перебування в Криму Чорноморського флоту РФ, зберігає такі–сякі шанси бодай коли–небудь туди потрапити. Такими є головні підсумки дводенного саміту міністрів закордонних справ та оборони держав–членів НАТО, який учора завершився в Таллінні. Побоювання, що через виверження ісландського вулкана багато учасників саміту не зможе долетіти до Естонії, не справдилися: із середи повітряний простір країни та більшої частини Європи було відкрито, тож добралися майже всі. Бракувало тільки делегацій Ісландії, Канади та Великої Британії. Не дочекалися на саміті й «запланованих» представників Москви, хоча раніше на порядку денному значилося засідання Ради Росія—НАТО. У Кремлі відмову від участі в талліннській зустрічі пояснили тим, що «північноатлантичні господарі» не запросили росіян на розгляд ключових питань.

Учора в Українському домі скандально відкрилася виставка «Волинська різня: польські та єврейські жертви ОУН і УПА», організована громадським рухом «Русскоязичная Україна», яке очолює нардеп–«регіонал» Вадим Колесниченко, та польським Товариством увічнення пам’яті жертв злочинів українських націоналістів. Відкриття виставки ледь не зірвали протестувальники з різних українських громадських організацій, але прихід нової влади дається взнаки — довго обурюватися глумлінням з історії національного визвольного руху патріотам не дозволили.

З часу його останньої (і першої у статусі Президента України) поїздки до Москви минув лише місяць, а Віктор Янукович уже скучив за ковтком свіжого «русского духа». А коли ж іще й дихати життєдайним кремлівським повітрям, як не на Великдень, коли над Москвою й навколишніми вєсями стоїть аромат істинно російського куліча? Тож відстоявши Всеношну в Києво–Печерській лаврі (УПЦ МП) й не розгубивши тамтешньої благодаті відвідуванням «неблагодатних» костелів, храмів УГКЦ чи, Боже збав, УПЦ КП, Віктор Федорович у понеділок вирушив набратися святості у ще більш канонічні пенати — до Патріарха Московського і всієї Русі Кирила та президента російського Дмитра Медведєва.

Зустрічати свій день народження на чужині, далеко від родини і близьких — це вже незавидна доля. Українцеві Івану (Джону) Дем’янюку значно гірше: своє 90–річчя дідусь відзначить за ґратами мюнхенської в’язниці як звинувачений у страшному злочині — причетності до вбивства 27900 євреїв у польських концтаборах Треблінка і Собібор. На судових засіданнях Дем’янюк, який у своєму поважному віці ще й страждає на лейкемію, хронічну хворобу нирок та інші недуги, лежить у спеціально сконструйованому ліжку, переважно із заплющеними очима. Але ні вік підсудного, ні упередженість звинувачення прокурорів та суддів не бентежать. У разі, якщо його визнають винним, колишньому громадянину США українського походження Іванові Дем’янюку загрожує ув’язнення терміном на багато тисяч років.

Замість наблизити підписання нового договору про стратегічні наступальні озброєння, США та Росія ледве не розсварилися на ґрунті іранської проблеми. Попри те, що у відносинах двох дер­жав після оголошеного Бараком Обамою «перезавантаження» настало значне потепління щодо деяких стратегічно важливих питань, позиції Москви та Вашингтона категорично розходяться. Передусім ідеться про наміри Сполучених Штатів розташувати елементи системи протиракетної оборони в Європі та ставлення до ядерної програми Ірану. Ці теми і стали провідними під час візиту держсекретаря США Хілларі Клінтон до Росії.

54–річний Асіф Алі Зардарі став першим у світі президентом, який заповів після смерті віддати своє тіло на органи. Так принаймні стверджує пакистанське державне телебачення, яке першим повідомило про те, що глава держави пішов на такий крок. Про делікатну подробицю свого заповіту Зардарі розповів сам — після того як підписав закон, що регулює процедуру пересадки людських органів і тканин у пакистанських клініках. Віддати всього себе без останку людям президент вирішив із поваги до покійної дружини — екс–прем’єр–міністра Пакистану Беназір Бхутто. «Вона жила для інших, і я наважився на це саме в світлі її філософії», — зазначив удівець.

Теракти 11 вересня 2001 року забрали життя тисяч людей. Ідеться не лише про тих, хто не встиг утекти з протаранених літаками нью–йоркських веж–близнюків, а й про рятувальників, які вже після катастрофи розбирали завали Всесвітнього торговельного центру. І Нью–Йорк, і Сполучені Штати як держава офіційно визнали цей факт, погодившись на сплату компенсації співробітникам рятувальних служб та іншим фахівцям, які працювали на місці зруйнованих хмарочосів. Страхова компанія WTC Captive Insurance Company, створена після падіння 110–поверхових веж із метою відшкодування збитків міста за можливими судовими позовами, у четвер оголосила: загальна сума виплат постраждалим становитиме 657 мільйонів доларів. Більшу частину цих коштів виділять із субсидії в 1 мільярд доларів, наданої Федеральним агентством США з надзвичайних ситуацій.

«Була ніч, ми спали, аж тут раптом прийшли вони і почали стріляти... Сестричок застрелили одразу, маму зарізали вже надворі, а тата довго били, а далі я втік і нічого не бачив»... Такі жахливі свідчення вцілілих мешканців кількох селищ на околиці нігерійського міста Джос у штаті Плато, які постраждали від міжконфесійної різанини, цими днями публікує іноземна преса. Жорстоку розправу над іновірцями–християнами в ніч із суботи на неділю влаштували місцеві мусульмани. Їхніми жертвами стали переважно жінки, старі та діти, які не могли втекти від озброєних рушницями та мачете нападників. За різними оцінками, загинуло від 300 до 500 людей.