Штати посилюють безпеку своїх посольств по всьому світу. А всередині країни вирують пристрасті: керівництво держави, релігійні та громадські організації, преса і громадськість обговорюють ініціативу пастора крихітної євангелістської громади міста Гейнсвілл, що у штаті Флорида. 58–річний Террі Джонс прославився вже й далеко за межами США після того, як заявив про намір організувати публічне спалення Корану. Таким чином духовний пастир закликає свою громаду та всіх американців відзначити чергову річницю терактів 11 вересня.

Із приходом осені Сполучені Штати Америки відзначають День праці, який у них, на відміну від європейського 1 травня, припадає на перший понеділок вересня. Для більшості американців це привід відзначити символічний кінець літа, а для влади — підбити економічні підсумки «відпусткового» сезону і, відповідно до результатів, складати подальші плани. Учора президент США Барак Обама у штаті Огайо презентував план запровадження податкових пільг для малого бізнесу, а напередодні представив ще серію економічних ініціатив, які окреслив іще в січні у своєму першому на посаді зверненні до народу «Про стан країни». Попри те що наміри у глави Білого дому грандіозні, аналітики ставляться до них дещо скептично. Мовляв, надто вже довго Обама «розкачувався» з обіцяними економічними реформами, яких чекали від нього американці, щоб тепер, напередодні виборів до Конгресу, встигнути повернути собі та Демократичній партії втрачений рейтинг.

Відновлення економіки в Європейському Союзі набирає обертів, і економічне зростання цього року буде більшим, ніж передбачалося. Таку досить несподівану, з огляду на не надто райдужну економічну ситуацію в ЄС, заяву вчора зробив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Виступаючи перед депутатами Європарламенту у Страсбурзі, голова виконавчої влади ЄС наголосив: у найближчі 12 місяців реформи треба прискорити, і в цьо­му мають об’єднатися всі 27 держав–членів Євросоюзу. «Ми або випливемо всі разом, або потонемо поодинці», — цитує очільника ЄК «Євроньюз».

У Мінську вчора прощалися із засновником і керівником відомого опозиційного сайту «Хартія–97» Олегом Бебеніним. Як повідомляє сайт Charter97.org, провести журналіста в останню путь прийшли перший керівник незалежної Білорусі Станіслав Шушкевич, лідер громадянської кампанії «Європейська Білорусь», кандидат у президенти Андрій Санников, лідер руху «За свободу» Олександр Мілінкевич та все керівництво мінського ОМОНу — щоправда, ці останні навряд чи мали на меті віддати останню шану Бебеніну. Труна журналіста потопала у білих і червоних — кольору національного прапора, «скасованого» президентом Лукашенком, — квітах.

«МЗС Росії висловило стурбованість у зв’язку з виступом Віктора Януковича в Пекіні, в якому Президент України заявив про бажання встановити ДОБРОСУСІДСЬКІ відносини з Китаєм». Це всього лише анекдот, хоча така заява з вуст нашого Віктора Федоровича навряд чи когось здивувала б. Хоча в такому разі російському зовнішньополітичному відомству навряд чи варто було б хвилюватися. Як, утім, і радіти з того, що В.Я. має на увазі приєднання України до нинішнього великого сусіда КНР — геополітичні казуси Януковича з «обмовками по Фрейду» зазвичай не пов’язані.

Анекдоти — анекдотами, а пафосні епітети, якими супроводжувала перший за дев’ять років візит Президента України до Китайської Народної Республіки провладна українська і китайська (там вона завжди провладна) преса, мимоволі викликають повагу до здобутків нинішнього господаря Банкової на «дуже східному» напрямку. Тут вам і «епохальний», і «проривний», і «історичний» — здається, Піднебесну ми полонили раз і назавжди. Справді, сума укладених за ці чотири дні контрактів, яку озвучують на Банковій, вражає — 4 мільярди доларів. І йдеться зовсім не про ввезення на наш ринок китайського ширвжитку, яким і без того завалені всі крамниці та базари, а про серйозні інвестиції в українську економіку. Та чи втіляться ці домовленості в реальність — покаже час. Надто вже часто закордонні візити наших керманичів супроводжують піднесені реляції, про які через рік–два навіть їхні автори воліють не згадувати — надто вже багато вони породжують очікувань і надто мало — конкретних результатів.

Москва нарешті ковтнула свіжого повітря. Вчора дим, який два тижні тому огорнув столицю Росії важкою задушливою хмарою, майже розвіявся, і мешканці міста змогли дихати на повні груди навіть без респіраторів. Але синоптики радять не розслаблятися: незабаром чорний смог може знову повернутися до Білокам’яної. Адже торфовища та ліси під Москвою, попри всі намагання їх загасити, горять, а отже, димлять і далі.

Чисте небо москвичі побачили завдяки вітру, який відніс дим у протилежний бік, та зливі, що пройшла в ніч на середу. Проте до кінця тижня напрям вітру знову зміниться, тож може повернутися й задимлення. Тим паче що зниження температури російські метеорологи поки що не передбачають: у Москві й надалі прогнозують +33—+35.

«Чому в Москві досі не оголошено надзвичайний стан і де Лужков?!» — це питання у російській столиці впродовж кількох останніх днів не ставив собі хіба що лінивий. Білокам’яна в прямому сенсі перетворилася на чорнохмарну: дим від пожеж на підмосковних торф’яниках затягнув місто чорним смогом, за яким москвичі часто не бачать навіть сусідніх будинків. Через погану видимість на вихідні було скасовано багато рейсів з аеропортів «Внуково» та «Домодєдово», з міста повтікали птахи та дрібні звірі.

Обраний 4 липня президент Польщі Броніслав Коморовський учора офіційно вступив на посаду. Церемонія інавгурації в залі засідань польського Сейму почалася з хвилини мовчання в пам’ять про загиблого в авіакатастрофі під Смоленськом Леха Качинського, а потім присягу склав новий глава держави, завершивши словами: «Хай допоможе мені Бог».

Лісові пожежі охоплюють дедалі більшу територію Росії. Кількість загиблих у вогні станом на вчора зросла до 48, а спостереження з космосу фіксують нові й нові «помаранчеві крапки» — вогнища загоряння.

Що з того, що розумні люди всередині країни владу зневажають, а в очах цивілізованого Заходу вона виглядає монстром, який придушує свободу слова й гарантовані конституцією права людини?