Минуло трохи більше трьох місяців від трагедії в бакинському аеропорту (український Іл-76 після дозаправки розбився під час злету, тоді загинуло троє українців), як сталася нова, майже аналогічна, катастрофа. Трагедія, внаслідок якої загинуло шестеро українських пілотів, сталася біля північно-західного китайського міста Урумчи: Іл-76 зазнав катастрофи у вівторок об 11 годині за місцевим часом. Вантажний літак здійснив посадку в міжнародному аеропорту міста (Синьцзян-Уйгурський автономний район) для дозаправки, виконуючи політ з міста Тайюань (провінція Шаньси) за маршрутом Тайюань — Урумчи — Баку — Рига. А через дві хвилини після зльоту Іл-76 впав поблизу житлових будинків, приблизно в десяти кілометрах від злітно-посадочної смуги. Очевидці кажуть, що при падінні літак вибухнув і згорів. МЗС України вже підтвердило факт загибелі українських громадян. «Згідно з інформацією китайської сторони, усі члени екіпажу, які були громадянами України, — орієнтовно 6 осіб — загинули», — повідомив учора на брифінгу речник відомства Маркіян Лубківський. Для з'ясування всіх обставин учора на місце трагедії в Урумчи мав відбути співробітник українського посольства у Пекіні. Маркіян Лубківський також додав, що список жертв уточнюється. Стало відомо, що в аварії також загинув один громадянин Азербайджану.

Скандал навколо спорудження каналу «Дунай — Чорне море» набирає несподіваних обертів: виявляється, проект таїть небезпеку не тільки для природи, а й для самих виконавців замовлення. Річ у тім, що гирла Дунаю нашпиговані мінами часів Першої та Другої світових воєн. Природно, що достеменних документальних даних про замінування не збереглося. Але є вагоміші, матеріальні свідчення. Як повідомили «УМ» у Міжнародному соціально-екологічному союзі, у 1986 році в Ізмаїльський порт запливла міна, внаслідок чого вибухнув кран. Самовідвізний землесос «Прорвін» більше 10 років тому під час днопоглиблення Вилківського перекату теж вирив міну, і прикордонники евакуювали весь екіпаж. У 2002 році одна з мін впливла в гирло Білгородське, просто в центр міста, і була зупинена біля причалу туристичного комплексу «Вилкове». Прибулі прикордонники сказали, що зона вибуху такої міни може скласти до 500 метрів. Спеціальний підрозділ з Очакова, що мав її знешкодити, назвав таку суму сплати за приїзд, що в результаті голова Вилківського товариства афганців Олег Поляків власноруч зачепив її за човен і відбуксирував нижче за течією. Кажуть, що вона й досі лежить у кущах.

Наступний тиждень для Сімферополя пройде під знаком 60-річчя депортації кримськотатарського народу.Зокрема, 18 травня, у вівторок, у місті відбудеться всекримський траурний мітинг, присвячений цьому сумному ювілею. Як повідомила «УМ» прес-секретар голови Меджлісу Лілія Муслімова, у сквері залізничного вокзалу, парку «Салгирка», селищах Фонтани, Ак-мечеть, Кам'янка, Дубки будуть сформовані шість колон, які після траурної молитви попрямують до центральної площі міста, — о 14 годині там почнеться сам мітинг.

Коли бачиш цього стотонного залізного велетня довжиною щонайменше 50 метрів, що звалився із високого земляного насипу прямісінько на ігровий майданчик дитячого садка, виникає логічна думка про щасливу випадковість. Уся історія з падінням цього баштового крана в Печерському районі столиці, в елітному Царському селі, пронизана випадковим збігом обставин, що врятував життя десяткам людей. Однак благополучним приземлення машини не назвеш: 35-річний кранівник Микола Іванісенко помер у лікарні від отриманих травм...

Чотири роки тому 20-річна Надя Халимон як старша у родині стала для десятьох своїх братиків та сестричок годувальницею — ще молодою, 42-річною, через рак померла їхня мати. Наймолодшій Насті було тоді лише 4 роки. Сьогодні вже 24-річній Надії доводиться, як і чотири роки тому, прокидатися о пів на п'яту, аби розтопити піч, приготувати сніданок, попоратися та встигнути на роботу — і так щодня. Чималенька родина Халимон (а це одинадцятеро дітей та батько Микола Олександрович) мешкає у селі Оленівка, що на Чернігівщині, у скромнім помешканні. Аби якось зводити кінці з кінцями, доводиться багато працювати усім: обробляти два з половиною гектари землі, тримати велике господарство — корову, коня, свиней, качок, гусей, кролів. Працюють дітлахи і на чужих городах. «У нас для кожного є робота, — розповідає Надiя, — ми зі старшими дівчатами готуємо їжу, печемо хліб, прибираємо та перемо. Старші хлопці опікуються господарством — мають заготовляти сіно для худоби, годувати її. Наймолодші — замітають двір».

Якщо вашу квартиру ніколи не заливали зношені труби рідного будинку, у парадному ніхто не влаштовував туалет, а під власними дверима ви не знаходили п'яного, мов чiп, незнайомого «гостя», то, швидше за все, ваш будинок — не «хрущовка», а новобудова з консьєржкою й модерною «інженерією». Колись п'ятиповерхівки для багатьох сімей стали порятунком від комуналок. Тепер же пошарпані часом «хрущі» є справжньою виразкою будь-якого великого міста. І надто вже столиці. Ще сім років тому київська влада вирішила зайнятися реконструкцією «хрущовок». За цей час у Києві реконструйовано ледве десяток будинків зі знаком «х»... Чому столичні п'ятиповерхівки залишилися «за бортом», з'ясовувала «УМ».

Учора у зв'язку з переходом на літню форму на київському стадіоні «Спартак» відбувався традиційний міліцейський стройовий огляд — до цього заходу правоохоронці готувался кілька тижнів. «Приймали іспит» на готовність особового складу до несення служби міністр внутрішніх справ України Микола Білоконь та міський голова Олександр Омельченко. Нинішній захід відрізнявся від попередніх (сам міністр відзначив, що він пройшов на вищому рівні, аніж торішній) — на стадіоні були представлені всі без винятку підрозділи столичної міліції: починаючи від спецпідрозділу «Барс», що «займається» терористами, і закінчуючи курсантами Національної академії та Інституту внутрішніх справ.

Віталія Кличка, який ще 25 квітня став чемпіоном світу з боксу за найпрестижнішою професійною версією WBC у суперважкій вазі, на Батьківщині чекали довго. Після двох із гаком тижнів відпочинку та приймання вітань в Америці й інших закордонах перший білошкірий чемпіон-«супертяж» таки доїхав до України. І вчора в Києві Віталія зустрічали як справжнього національного героя. На оксамитовому килимі перед входом до київської мерії обох братів Кличків (а куди ж Віталик без Володі?), яких привезли відразу з аеропорту «Бориспіль», чекали мер Олександр Омельченко, журналісти та президентський оркестр. Герої прибули із запізненням, але всі цікаві, що скупчилися під міською держадміністрацією, були винагороджені. Під феєрверк, трохи блідий як для середини дня, Клички привітали своїх фанів. Далі під барабанний дріб Віталія й супровід провели до колонної зали.

У Миколаєві вже третій день обговорюють несподіваний «хід»: у адміністративне приміщення державного підприємства «Дельта-лоцман» (воно є генеральним замовником судноплавного каналу «Дунай — Чорне море»), на вулиці Лягина, 27, увірвалися озброєні люди у формі, які нікого не впускали і не випускали. Пізніше до стін будівлі підтянулися спецназівці — вони оточили приміщення, зайняли дах та верхній поверх. Що шукали правоохоронці в адміністрації «Дельта-Лоцман», достеменно невідомо. Подейкують, що «брали» якісь документи. Як стало відомо «УМ» із поінформаваних джерел, одразу після «нальоту» зник керівник «захопленого» підприємства Віктор Бездольний. Наразі начебто його розшукують. У прес-службі «Дельта-Лоцман» подію не коментують.

Будинок, у якому сталася трагедія, нічим не привертає увагу — від проїжджої частини трохи подалі, та й балкон-«убивця», разом з яким зірвалися будівельники, — з тильного боку. Жодних слідів, які б свідчили про те, що пару годин тому тут загинули люди: «епіцентр» завалу огороджений будівельним парканом... Хіба що закривавлені медичні рукавички на газоні та залишки обваленого балкона на балконі другого поверху — не видно більше нічого... Очевидці кажуть, лихо сталося о 9-й годині ранку.