Середа для наших олімпійців вийшла таким собі прохідним днем. На високі місця «синьо–жовті» не претендували, а забезпечували у своїх дисциплінах присутність українського прапора серед країн–учасниць.

Власне, виступали наші позавчора лише в санному спорті. Після з’ясовування стосунків чоловіками й жінками на одиночних санях останніми до розіграшу медалей у цьому виді приступили парні екіпажі. На відміну від «одиночників», яким на Олімпійських іграх дають аж по чотири спуски, дуети визначають найкращих усього за двома заїздами.

У вівторок наші олімпійці брали участь у розіграші трьох комплектів медалей. Найбільше шансів зійти на п’єдестал Олімпійських ігор–2010 українці мали в біатлоні, особливо — в чоловічому. Утім ці надії відлетіли геть разом із серією пострілів повз мішені Андрія Дериземлі.

У понеділок українська делегація на Олімпійських іграх влаштувала офіційний прийом–презентацію нашої держави. Власне цим «синьо–жовті» переймалися чи не більше, ніж спортивною складовою, оскільки позавчора подвигів від наших атлетів на олімпійських аренах ми не дочекалися.

Тоді як найкращі хокейні збірні готуються до старту на Олімпійських іграх, українці й далі борсаються в калюжі команд другого ешелону. Розчаруванням для нас завершився черговий турнір серії «Європейського хокейного виклику» в італійських містах Пержине й Асіаго. «Синьо–жовті» програли двом аутсайдерам вищого дивізіону — Італії та Франції, а завершили змагання поразкою супернику по першій лізі — Австрії.

Добре, що наші чиновники усвідомили, що Україна — далеко не лідер серед зимових видів спорту. Тож вимагати від спортсменів розсипу медалей начебто ніхто не збирається. Але ж серцю вболівальника не накажеш задовольнятися сухою статистикою й невеселими реаліями — воно прагне свята від успіхів наших олімпійців. І вже перші два дні Ігор у Ванкувері ледь не принесли «вантажівку з цукерками» на нашу вулицю.

Напередодні вчорашнього підняття українського прапора у Ванкувері наша збірна визначилася зі ще одним важливим питанням. Побувавши в Олімпійському селищі в Уїстлері, президент НОК Сергій Бубка на зустрічі зі спортсменами повідомив, що на офіційній церемонії відкриття Ігор стяг України нестиме санниця Лілія Лудан.

Четвер для української команди у Ванкувері — день особливий. Сьогодні, трохи більше ніж за добу до початку офіційної церемонії відкриття Ігор, в Олімпійському селищі урочисто піднімуть прапор нашої держави. Це символізуватиме, що збірна України готова до участі в голов­ному зимовому змаганні чотириріччя.

Уже менше ніж за три доби, в ніч із 12 на 13 лютого за київським часом, у Ванкувері почнеться церемонія відкриття ХХІ зимових Олімпійських ігор. Наразі ж організатори завершують наводити марафет, чиновники займаються паперовими справами, а спортсмени й тренери проводять останні контрольні старти та оглядають місця майбутніх змагань. Українські олімпійці ще до початку Ігор встигли потрапити на сторінки місцевих газет, які ретельно відстежують буквально кожен крок спортсменів.

Минулого тижня про київську команду майстрів писали в пресі й говорили на телебаченні чи не більше, ніж упродовж усього сезону. Як виявилося, багатьом нашим «акулам пера й мікрофона» потрібні лише скандальні новини, а спортивна складова їх цікавить найменше. Згадали про «Сокіл» лише тоді, коли знайшли привід для «жовтухи».

На зміну позитивним емоціям після об’єднання двох чоловічих турнірів в один національний чемпіонат приходять повсякденні реалії. На жаль, українська суперліга, попри високі цілі, продовжує залишатися майданчиком для заробітчан–легіонерів. Лише де–не–де на провідні ролі вискочить хтось з українців, а так ми змушені стежити за своєрідним виїзним шоу у виконанні іноземців. А спостерігати можна лише в залах, адже з телепрограми баскетбольні трансляції зникли.