Як ми пам’ятаємо, кінофорум у Венеції негласно закриває щорічний парад великих і вагомих кінематографічних фестивалів. У Венеції немає кіноринку, як, приміром, у Каннах чи на Берлінале, тут не укладають ділові угоди, а підбивають підсумки року, структурують тенденції в кінопроцесі й просто насолоджуються гарним кіно.
Організаційний комітет «Свіржа» поширив офіційного листа, в якому пояснює причини провалу фестивалю і… окреслив перспективи майбутнього. Приносячи свої вибачення всім гостям фестивалю, організатори обіцяють повернути незадоволеним кошти. «Всіх, хто залишився незадоволений перебігом фестивалю та бажає повернути витрачені на квиток кошти, просимо надсилати заявки на нашу електронну адресу [email protected]», — йдеться у листі.
Фестиваль культур народів світу «Свірж», що мав тривати з 31 липня по 2 серпня, претендує на звання «найбільшого розчарування» для українських фестерів. Проблеми почалися вже на другий день зранку: мешканці наметового містечка лишилися без обіцяних води, душу, дров і цивілізованих вбиралень. А вже в обід на їхніх очах почали розбирати головну сцену, де за кілька годин мав виступати бог гітари Енвер Ізмайлов. Організатори пояснювали людям, більшість із яких заплатили 250 гривень за абонемент на три дні, що у них немає грошей, аби довести фестиваль до кінця.
Відтоді як у 2006 році уряд України постановив перекладати та озвучувати іноземні фільми державною мовою, минуло понад три роки. Політиканські дискусії щодо доцільності такого кроку якось самі собою відійшли на другий план, поступившись питанню якості дубляжу. Адже українські звукозаписуючі студії не мають великого досвіду у цій царині, а відсутність високотехнологічного обладнання не дозволяє здійснювати повний цикл дубляжу в Україні. Які якісні зміни відбулися відтоді, «УМ» досліджувала, опитавши учасників цього ринку.
Тоді як 16 липня світові ЗМІ передавали про рекордний у США касовий збір прем’єри «Гаррі Поттер і Напівкровний Принц» (22,2 мільйона доларів лише за одну прем’єрну ніч), в Україні тільки готувалися до початку прокату. Завдяки старанням видавництва «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА», яке швидко і якісно видавало переклади всіх частин «поттеріани», у нас сформувалася своя армія прихильників історії про хлопчика–чарівника. Але цільова аудиторія книги від часу виходу першого тому в 1997 році виросла, тепер дорослі хлопчики й дівчатка сприймають роман більше як боротьбу добра і зла. Як би не критикували Джоан Ролінг, але її книжки саме про це: що таке «добре» і що таке «погано» з вчительською ретельністю вона пояснює у діалогах, бійках і переживаннях героїв. Педагогічну місію «поттеріани» вже визнали навіть у Ватикані, де відзначили останній фільм за «належний баланс» у висвітленні романтичних стосунків між підлітками і чітку оцінку, що добро має перемогти зло. Але прихильники цієї казкової історії зі святими отцями не погоджуються.
Він носить негласний титул лідера українських панків, який остаточно закріпився за музикантом після відходу спочатку від популярного «ВВ», потім від «Борщу» і зі створенням останньої групи @Traktor (читай «Атрактор»). Проекту вже майже рік, і Піпа запевняє, що це саме те, що він хотів робити. Після таких слів до людини інтуїтивно виникає повага. Це почуття росте, коли ветеран сцени приходить на інтерв’ю у кедах, коротких штанях і футболці з маленькою дірочкою, ефектно прочищає носа в білосніжну хустинку, готуючись до фотосесії і не змигнувши оком зізнається, що йому 43 роки, але лаври почесного «вевешника» і нормальне «бабло» на додачу — це не для нього. Отже, сидимо ми в парку Шевченка...
Поки тривають усі перипетії навколо встановлення пам’ятника Іванові Мазепі у Полтаві, робота над ним не припиняється. Над композицією в Києві — в об’єднанні «Художник» — працює заслужений художник України Микола Білик, співавтор пам’ятника Ярославу Мудрому в Києві.
Крім Полтавської битви, у житті Івана Мазепи були віршовані рядки знаменитої «Думи», інтимна лірика листів до Мотрі Кочубеївни і понад десяток церковних будівель — соборів та монастирів, які він будував чи підтримував власним коштом. Меценатство було притаманне всьому українському козацтву, але саме від Мазепи ми починаємо вести лік відомим доброчинцям. Позавчора долучити до цієї справи заможних сучасників спробував Микола Кульчинський, народний депутат від «Нашої України» та голова полтавського обласного осередку товариства «Просвіта». «УМ» уже писала, що Кульчинський збирає кошти на пам’ятник Івану Мазепі в Полтаві. Частину з 700 тисяч, яких не вистачає для завершення проекту, пробували зібрати шляхом відкритого мистецького аукціону, що проходив у Митрополичих палатах на території Софіївського собору.
«Камкординг» (camcording) означає несанкціонований запис фільму в залі кінотеатру на камеру. В Європі з таким видом піратства борються вже кілька років. Оскільки захист прав інтелектуальної власності там на значно вищому рівні, ніж в Україні, то кінопірати переключились на наші кінотеатри, постачаючи ринки й інтернет записами з українських кінозалів. Західні кіностудії у відповідь спонукають українські кінотеатри сканувати зали інфрачервоними камерами спостереження й приладами нічного бачення. Перший улов виявив лише трьох порушників із початку цього року.
— Відколи діє ваша асоціація?
— Із липня 2007 року. Це громадська організація, члени якої — кінодистриб’ютори (до нашої асоціації входять усі великі українські компанії — «B&H», «Геміні», «Кіноманія», «Аврора фільм»), музичні компанії, творці ігрових програм. Ми маємо договірні відносини з американською Motion Picture Association, в яку входять усі основні кіностудії США.
