Свій перший мазок на полотні Майкл Віллард, відомий піарник, автор однойменної автобіографічної книги-підручника, зробив понад десять років тому, прогулюючись на катері річкою Потомак у Вашингтоні. Тоді він навіть не підозрював, що через якихось пару років його життя кардинально зміниться: його другою батьківщиною стане Україна, де він, колишній директор зі зв'язків iз громадськістю та політичний радник Джона Рокфеллера IV, будуватиме свій бізнес. Словом, образотворче мистецтво, яким, не маючи ніякої спеціальної освіти, Майкл Віллард страшенно захопиться, відшліфовуватиметься уже тут, за океаном. Тепер цілком зрозуміло, чому на картинах Вілларда замість мегаполісів із хмарочосами — цілком українські «шевченківські» хатинки, ні з чим незрівнянні пейзажі нашої природи, наші соняшники і, зрештою, наші люди. Та й музи у Вілларда цілком українські — дружина Тетяна і доньки Марія та Мія. Побачити Україну очима американця можна у галереї «Неф», що в Києво-Печерському заповіднику.

Пам'ятники В'ячеславу Чорноволу наразі встановлено у Львові, Івано-Франківську, Золочеві на Львівщині. Столиця ж досі мала лише вулицю його імені та пам'ятник на могилі Чорновола на Байковому цвинтарі. Одначе незабаром у центрі Києва з'явиться пам'ятник, що нагадуватиме нам про людину, яка дуже любила Україну і, на жаль, надзвичайно рано пішла з життя. Як зазначено в розпорядженні київського міського голови Олександра Омельченка, пам'ятник встановлять у сквері на розі вулиць Грушевського та Музейного провулку (це місце найбільше припало до вподоби дружині покійного лідера Руху Атені Пашко).

Розкопки у Батурині проводити моторошно — адже не буває такого сезону, аби лопата археолога не натрапила на людські кістяки. Одна справа, якщо це некрополі довкола церков, і зовсім інша, коли доводиться натрапляти на останки жертв страшної різні 13 вересня 1708 року. Адже серед них багато дітей — московське військо не знало жалю. От і цьогоріч, як розповів «УМ» старший науковий співробітник Чернігівського педуніверситету Юрій Ситий, в одній із траншей, викопаних під комунікації, археологи знайшли зернову яму XVII—поч. XVIII ст. На її дні натрапили на останки дитини, яка, ймовірно, знайшла собі таку схованку під час пожежі та там і загинула.

Зухвалий напад на інкасаторську машину стався вівторкового вечора у Харкові. Сталося це близько 20.00 на території товариства з обмеженою відповідальністю «Укрптахосервіс». Як повідомляє УНІАН, посилаючись на джерело у правоохоронних органах, нападників було двоє. Закривши обличчя масками, вони обстріляли інкасаторський автомобіль «Жигулі» із невстановленої автоматичної зброї. Як вдалося дізнатися медіа-групі «Об'єктив», інкасатори під'їхали до воріт птахофабрики, в цей час із кущів вискочили двоє чоловіків з автоматами і відкрили вогонь по «Жигулях». Доки співробітники птахівні викликали міліцію, нападники підпалили авто.

Понад 50 відсотків молодих людей проблемою, яка заважає нормально жити, називають квартирне питання. Відсутність власного житла і справді змушує багато в чому собі відмовляти: на потім відкладають народження дітей, повноцінний відпочинок і самоосвіту. Бо коли завтра нічим буде заплатити за оренду квартири, то сьогодні сто разів подумаєш, а чи варто купувати оцю книжку або йти у басейн. Де ж вихід?

Майже вісім років і чотири спроби знадобилися депутатам Севастопольської міської ради, аби втілити у життя мрію про пам'ятник імператриці Катерині II. Позавчора вони таки ухвалили рішення про скульптурне вшанування «вражої баби», за вказівкою якої свого часу було засноване місто. Рішення ухвалили майже одноголосно. За даними УНІАН, лише один депутат утримався, інші проголосували «за». Навіть комуністи цього разу не були проти. Щоправда, у них свої інтереси — певно, сподіваються згодом «пробити» не менш спірний пам'ятник Йосипу Сталіну, розмови про який уже давно точаться.

Та й не тільки він. Родичі 611 моряків, які загинули під час вибуху на судні, досі не отримали вичерпної відповіді, що ж стало причиною тієї страшної трагедії. Не знають цього і старші мешканці Севастополя, які на власні очі бачили, як море прибивало до берега тіла загиблих моряків і як потім упродовж кількох днів їх ховали. Ще більше жахала невідомість і засекреченість трагедії: ніхто не знав, скільки людей загинуло на лінкорі, і головне — чому? (див. детальніше «УМ» від 29 жовтня). Щоб бодай через 50 років розставити всі крапки над «і», голова Севастопольської міськдержадміністрації Сергій Іванов і має намір ініціювати поновлення розслідування загибелі «Новоросійська». «Я хочу від імені ветеранів лінкора «Новоросійськ», всіх севастопольців звернутися до Президента України і президента Російської Федерації з проханням поновити роботу спеціальної слідчої комісії, щоб через 50 років раз і назавжди поставити крапку в загадковій загибелі наших моряків», — заявив на мітингу з нагоди річниці трагедії Сергій Іванов.

Кажуть, у страху очі великі. Моя кума, наприклад, перестала купувати курятину, хоча запечена курка — найулюбленіша страва її чоловіка. Тепер мого кума посаджено на «строгу» сосисочну дієту. Хоча будь-який лікар скаже: під час термічної обробки вірус гине. Але дається взнаки інший страх: курку ж (а раптом «грипозну»?) доведеться брати в руки, розрізати і зрештою готувати. Фахівці ж переконують, що на птахофабрики закритого типу виробництва вірус не може потрапити в принципі. Щоб переконати в цьому, на Старинську птахофабрику компанії «Миронівський хлібопродукт» (її птиця реалізовується під торговою маркою «Наша ряба») запросили журналістів.

Будинок-музей Рильських, що на батьківщині поета, зовсім не нагадує розкішний панський маєток. Проста споруда, де довгий час розташовувалася сільська школа. Але, виявляється, був у польських панів Рильських і кращий дім. Але його Тадей Рильський після смерті свого батька дозволив селянам розібрати на власні потреби, а собі збудував простий, без архітектурних викрутасів одноповерховий будинок, у якому з 1988 року (після того як збудували в селі нову школу), діє музей родини Рильських...

Десятки VIP-гостей очікують наступного тижня у Міжнародному дитячому центрі «Артек» з нагоди святкування його 80-річного ювілею. У грандіозному святі, яке готують дітям Державне управління справами та спонсори — мережа магазинів одягу «Арго», «Укргазбанк», компанія «РусАл», оператор мобільного зв'язку UMC та «Лукойл-Україна»,— візьмуть участь Руслана, «Тартак», російські «Іванушки Інтернешнл», латвійські Puntu Balle, молдовський О-Zone, реп-співак Coolio та інші «зірки». Для багатьох дорослих це буде перша поїздка в дитячу «країну мрій», адже далеко не кожен школяр колишнього Союзу міг потрапити в «Артек».