Українські військовослужбовці, яких розкидало по світу з миротворчою місією, святкуватимуть Новий рік, як і всі ми: буде в них і святковий стіл, і новорічна ялинка. Щоправда, у той час, коли наші співгромадяни під бій курантів піднімуть келихи, наповнені чимось міцненьким і шипучим, миротворці тягнутимуть зі своїх склянок щось «схоже на шампанське» — безалкогольний компот чи пиво з тією ж кількістю «градусів». Вживати ж бо спиртне військовим не дозволено — служба понад усе. Новий рік та Різдво Христове, виконуючи обов'язки у 10 миротворчих місіях на трьох континентах світу, зустрінуть більш ніж 2800 військовослужбовців Збройних сил України. Причому більшість військових у свято нестимуть службу на блок-постах, чек-пойнтах, постах спостереження, в патрулях, на варті.

Кажуть, як зустрінеш Новий рік, так його й проведеш. Президент України Леонід Кучма зустріне 2004-й за німецьким часом, у європейському комфорті й затишку бальнеологічного курорту Баден-Баден. Як повідомила вчора прес-служба глави держави, Л. Д. уже відбув на води, і біля гарячих натрієво-хлоридних джерел він, власне, й проведе новорічні свята. Вітання українському народові, ясна річ, було записано заздалегідь.

Поки секретаріат Верховної Ради розгрібав телеграми від трудового народу, стурбованого ситуацією в парламенті («закликаємо народних депутатів припинити політичне протистояння в залі парламенту, перейти до конструктивної роботи з метою забезпечення стабільності в суспільстві» тощо), опозиція продовжувала блокувати президію. Антипрезидентські парламентарії настроєні стояти до кінця — якщо не на сесії, то принаймні цього року, оскільки наступний пленарний тиждень розпочнеться вже в січні. Тож останнє сесійне засідання 2003-го мало відбутися саме вчора...

2003 рік укотре засвідчив, що Верховна Рада у нас не стільки головний законодавчий, скільки політичний орган. Згадати хоча б баталії навколо політреформи, з приводу недопущення до порядку денного актуальних питань (приміром, звіту силовиків після поїздки «Нашої України» на Донбас), бюджетний процес і багато чого іншого. Попри те місію, якою наділили нардепів виборці — формувати законодавче поле України, — ніхто не скасовував.

«Події, що відбуваються протягом останніх днів у Верховній Раді, та коментування їх у провладних ЗМІ зайвий раз підтвердили необхідність політичної реформи в Україні і складність її здійснення», — сказано в заяві Соціалістичної партії, підписаній її лідером Олександром Морозом. До речі, саме зараз Олександр Олександрович має чудову нагоду ознайомитися з «провладним коментуванням», оскільки, як уже повідомляла «УМ», лікується у Трускавці і про парламентське протистояння опозиції та більшості дізнається тільки через пресу.

Поки рядові комуністи мучаться від докорів сумління, що не наважилися порушити партійну дисципліну й замість підтримати своїх учорашніх колег по опозиції підіграли «кучмістам», піднявши руки за проект змін до Конституції, який відбирає в народу право безпосередньо обирати свого Президента, лідер Компартії Петро Симоненко вирішив пояснити тому самому народові причини «провладної» поведінки своєї фракції. Як сказано в розповсюдженій учора заяві першого секретаря ЦК КПУ, насправді «комуністи голосували за обмеження повноважень Президента, за посилення ролі народних депутатів і сформованого ними уряду, за солідарну відповідальність їх перед народом України». А ще Компартія висловилася «проти продовження терміну повноважень депутатів нинішнього скликання, розглядаючи це як форму політичного хабара, проти обрання Президента нинішнім складом Верховної Ради у 2004 році» й, відповідно, «за всенародні вибори Президента у 2004-му». Ну і «за вибори Президента Верховною Радою, обраною на основі нового, пропорційного виборчого закону вже у 2006 році».

Результати опитувань громадської думки з приводу того, за кого електорат голосуватиме, стають дедалі цікавішими. І не лише тому, що наближаються вибори, а й через те, що останнім часом у симпатіях електорату спостерігаються стійкі зміни: перший секретар ЦК Компартії Симоненко втрачає своїх прихильників, а у Прем'єр-міністра, лідера Партії регіонів Януковича їх натомість більшає. Крім того, дещо покращує свої показники провідник «Нашої України» Ющенко.

Президент Польщі Олександр Кваснєвський висловив стурбованість останніми подіями в Україні навколо внесення змін до Конституції. Відповідну заяву польський лідер зробив у середу ввечері, повідомляє «Німецька хвиля».

Приймаючи в першому читанні законопроект про перекроювання Конституції, «більшовики» та комуністи говорили, що тим самим не обмежують прав і свобод українців, зокрема у питанні обрання Президента парламентом. У відповідь опозиція пропонує «реформаторам» винести положення політреформи про зміну способу виборів гаранта на всеукраїнський референдум. Не дивно, що президентська сторона проти, адже, згідно з соціологічним опитуванням Центру економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова, 86,5 відсотка українців виступають проти ідеї обрання Президента у Верховній Раді. А варіант, коли наступний глава держави обійматиме свою посаду протягом двох років, поки народні обранці у 2006-му не оберуть нового (за це також проголосували наші «реформатори»), знайшов підтримку лише у 4,4 відсотка опитаних.

Ні, Азовське море у нас ще є. Але умовно. Начебто є. Підписаний Президентом Кучмою договір про співробітництво з росіянами у використанні Азовського моря і Керченської протоки залишив Україні надто мало прав на подальше споживання всіх «дарів моря». У короткій грі, яку провели позавчора у Керчі президенти України та Росії, Кучма ходив траєкторією краба: він, власне, відмовився від позиції, яку українська дипломатія стійко витримувала впродовж 12 років, тобто, простіше кажучи, Кучма порачкував. Документ, основні тези якого продубльовано і в підписаній того ж дня спільній заяві президентів України та Росії, перекреслює весь дотеперішній український стоїцизм у боротьбі за державний кордон в Азові та Керченській протоці.