...Позавчора ввечері, напередодні приїзду Леоніда Кучми в Німеччину, до берлінської студії радіо «Німецька хвиля» завітала людина, котра представилася генералом розвідки і радником посольства України в Німеччині Валерієм Кравченком. Цей чоловiк попросив ведучого надати йому кілька хвилин ефіру, аби оголосити заяву.
«Я, генерал Валерій Кравченко, володію матеріалами про злочинну діяльність режиму Кучми. Ці матеріали доводять, зокрема, що його підлеглі, голова Служби безпеки України Ігор Петрович Смешко, а також керівник Головного управління розвідки Олег Григорович Синянський, порушуючи Конституцію України й закон про розвідувальні органи України, віддають розпорядження своїм співробітникам за кордоном слідкувати за депутатами Верховної Ради України від опозиції, а також за членами уряду від міністрів і вище», — розповів генерал розвідки в ефірі «Німецької хвилі».

Будете сміятися, але «більшовики» знову підписали угоду. Щоправда, цього разу без комуністів та соціалістів. Як уже повідомляла «УМ», про зміст документа, під яким позавчора увечері поставили свої підписи не тільки керівники всіх фракцій та груп, а й лідери парламентських партій, представники яких входять до більшості Верховної Ради (серед них, зокрема, і провідник Партії регіонів, Прем'єр-міністр Віктор Янукович), пропрезидентські сили попереджали заздалегідь. Ідеться в цьому папірці про створення широкої демократичної коаліції, на яку, за словами декого з аж надто відданих новоявленому українському «більшовизму» журналістів, «покладають великі надії всі громадяни України».

Наші парламентарії так часто щось підписують та укладають, що вже й самі до пуття не знають, під якими саме словами поставили свої підписи. У понеділок «більшовики» з комуністами та СПУ нібито підписали політичну угоду щодо політичної реформи, а судячи з теперішніх заяв більшості, ті підписи були лише формальною візою, яка свідчила про готовність того чи іншого політика поставити під документом «реальний» автограф.

Питання про перебування голови Львівської облради, «нашоукраїнця» Михайла Сендака на посаді не є для нього якоюсь самоціллю у житті. Про це чинний керівник облради заявив на прес-конференції, яку провів разом зі своїми заступниками. За словами Сендака, він готовий до того, щоб питання про довіру йому як голові виносилося на сесію. Саме на цьому наполягають і навіть збирають підписи депутатів за відставку голови провладні сили у депутатському корпусі облради — представники групи «Соціальна справедливість», котрі вважаються політичною силою соціал-демократів (об'єднаних). Про методи, за допомогою яких опоненти Михайла Сендака організовують його відставку, писалося вже нe раз. Зокрема, ще раніше Михайло Сендак оприлюднив інформацію про те, що депутатам пропонують по 30 тисяч доларів за перехід до «СС», а також щомісячну доплату до зарплатні.

На сьогодні в Києві заанонсована акція протесту проти тиску на незалежні мас-медіа. Про це напередодні, виступаючи з парламентської трибуни, заявив соціаліст Станіслав Ніколаєнко. Цей захід має стати реакцією на останні події в українському медіа-просторі: рішення Шевченківського суду про закриття «Сільських вістей» та витіснення із 17 лютого Радіо «Свобода» із хвиль «Довіри». Все це, на переконання Ніколаєнка, є «черговим свiдченням посилення тиску на ЗМI, якi мають незалежний вiд влади погляд на полiтичнi подiї в Українi». І таке твердження, за словами нардепа, стосується й інших засобів масової інформації: зокрема радiо «Рокс», «Громадського радiо», «5 каналу».

Державний комітет з телебачення і радіомовлення створив при комітеті Громадську експертну раду із захисту моралі для контролю за моральністю в засобах масової інформації. Про це говориться у повідомленні Держкомтелерадіо. До ради увійшли правозахисники, журналісти, фахівці кіно, представники Міністерства культури і мистецтв, Державного комітету з телебачення і радіомовлення та Національної телекомпанії, — всього 25 осіб. Рада координуватиме роботу зі створення концепції захисту суспільної моралі.

13 березня 2003 року Борис Фельдман, екс-віце-президент банку «Слов'янський», направив до Верховного Суду України касаційну скаргу на вирок, винесений йому Артемівським районним судом Луганська. Нагадаємо, що у 2002 році луганські судді визнали Фельдмана винним у розкраданні грошових коштів та ухиленні від сплати податків, засудивши його до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок був оскаржений в Апеляційному суді Луганської області, проте там рішення суду першої інстанції залишили в силі.

У червні 2000 року «Україна молода» інформувала про інцидент біля прохідної ВАТ «Мотор Січ», учасниками якого були симпатики двох кандидатів у народні депутати — директора автогенного заводу Олега Марасіна і помічника гендиректора «Мотор Січі» Ярослава Сухого. Сутичка супроводжувалася перестрілкою. Потому пан Сухий «переграв» на виборах своїх конкурентів і нині перебуває в парламентському таборі есдеків.

Сьогоднішній день, без сумніву, можна виділити червоним у сонмі буденно-сірих лютневих днин. Адже рівно 50 років тому територія Української РСР збільшилася на 27 тисяч кілометрів, отримавши безцінний скарб у вигляді Південного берега Криму. 19 лютого 1954 року на засіданні Президії ВР СРСР, що проходило під головуванням Клима Ворошилова, було прийнято рiшення про передачу Кримської областi, яка входила до Російської Федерації, до складу Української Республіки. Так було відновлено історичну справедливість. На півострів переселилися близько 700 тисяч українців, які почали піднімати занедбану поствоєнну економіку і господарство регіону.

Державна податкова адміністрація вкотре підтвердила свою репутацію як ще одне силове відомство. Днями вона розпочала позачергову перевірку підприємств, створених народним депутатом Євгеном Червоненком. Одночасно амплуа податкових «силовиків» випробовується на вищому рівні, себто на рівні не так підприємницьких структур, як державних. Саме на щаблі державної влади тепер перенесено боротьбу «за справедливість оподаткування». Утім цілком очевидно, що це питання, по-перше, регулюється законодавством, по-друге, якщо воно в згаданий спосіб не вирішується, то потрібне політичне рішення. Саме останнього і добивається голова парламентського Бюджетного комітету Петро Порошенко разом з іншими народними депутатами. Він наполягає, по-перше, на розслідуванні маніпуляцій з боку уряду навколо макроекономічних показників, з урахуванням яких обраховували бюджет 2003 року. По-друге, прагне з'ясувати, як цим скористалася Державна податкова адміністрація при поверненні ПДВ експортерам.