У понеділок юна співачка Альоша, яка 27 травня під номером 8 представлятиме Україну в столиці Норвегії Осло на Міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення 2010», взялася за зйомки кліпу на англомовну пісню Sweet People («Солодкі люди»). Режисером відео співачка запросила кліпмейкера, бас–гітариста гурту «Друга ріка» Віктора Скуратовського. «Нам треба якомога швидше зняти кліп. Часу на кастинг не вистачало. Віктор Скуратовський уже працював з Альошею. Знімав кліп на пісню «Ты уйдешь», — каже піар–директор продюсерського центру Catapult music Ксенія Кондрат.

Народилася чарівниця слова, яка сиділа на дубі і розговорилася з папугою, що знав безліч цікавих історій, у Києві 21 березня 1955 року. Про це свідчать фотографії з її архіву, на яких манюсінька Леся лежить у пелюшках і радісно дивиться на світ, ще не лякана дитячими садочками. Святкування ювілею з друзями і шанувальниками її творчості Леся Воронина перенесла на квітень, таким чином нагода зібратися у дружному колі випала минулого четверга у Національному музеї літератури.

Українські гурти, які на радіо й телебаченні вважаються неформатом, із появою нового проекту «НажиВО!», матимуть можливість виступити у великій концертній залі із сольною програмою. Здавалося б, що тут нового? Адже ті, хто якісно працює, і без ротації кліпів на M1 мають щільний гастрольний графік. Он «Тельнюк: сестри», «Бумбокс», «Крихітка», «Даха­Браха» регулярно дають концерти по всій Україні і на брак слухачів не скаржаться. Інші, більш рокові ватаги, бодай раз на місяць виступають по клубах, а в літній фестивальний період виходять на велику сцену. Однак це або «солянки», де кожен гурт виконує по три пісні, або повноцінний годинний виступ, але в тісному прокуреному клубі. Меломана, який хоче насолодитися музикою, а не просто «повисіти» з друзями за пивом — як перша, так і друга пропозиція не вельми тішать. Для тих, хто відчуває порожнечу в українському музичному просторі, мистецький проект живої музики «НажиВО!» пропонує свій варіант.

У понеділок у Національній філармонії України відбулося урочисте відкриття VIII Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, який відбувається кожних два роки, починаючи з 1995го. Замість Віктора Януковича офіційного листа з привітанням Президента зачитав міністр культури Михайло Кулиняк. Гуманітарний віцепрем’єр Семиноженко додав від себе побажання, щоб «Україна з експортера талантів перетворилася на точку тяжіння музикантів». Відзвітувавшись на сцені, представники влади покинули залу філармонії, так і не послухавши творів Шопена у виконанні перших лауреатів VIII конкурсу Анастасії Кухар (переможниці у групі Горовиць­Дебют) та Іллі Зуйка (володаря золотої медалі у Молодшій групі).

Минулої п’ятниці на Софійській площі виставою «Площа ангелів» із десятками акробатів і тоннами пір’я, яке впродовж години засипало сотні киян, стартував фестиваль сучасного французького мистецтва «Французька весна». Як і обіцяли організатори з Французького культурного центру в Україні, видовище було неймовірне. Але враження від гри циркачів розвіялися так само швидко, як килимок із пір’їнок у центрі столиці. «Французька весна» тільки починається і вигуки у стилі: «Ах! Яка вона красива» відклалися до приїзду відомої французької актриси Жюльєт Бінош.

Наснилося якось, що я серед учнів Петра Мамонова. І так причепилася до свого новоспеченого вчителя, що відомий актор і музикант і кроку без мене не міг ступити. Не витримав моєї нав’язливості Петро Миколайович, як розвернеться і трісь мене по чолі Біблією: «Ну, чому ти ніяк не зрозумієш?» Прокинулася з великими від подиву очима і давай вишукувати, чого ж це я в Мамонова не доганяю. Переглянула фільми «Острів», «Пил», «Цар», де він зіграв головні ролі, переслухала рок–панківську групу «Звуки Му», а з голови так і не вилазить «не розумієш».

Популярний американський репер Куліо, справжнє ім’я якого Артіс Леон Іві–молодший, 5 квітня не з’явився на слухання своєї справи. Минулого року в березні в аеропорту Лос–Анджелеса в його багажі знайшли кокаїн і апарат для куріння марихуани. Музиканту загрожувало трирічне ув’язнення. Завдяки співпраці Куліо зі слідством і зізнанні в тому, що він зберігав наркотики, суд призначив реперу 18–місячний курс реабілітації від наркотичної залежності, а також домашній арешт.

«Подивіться на наших сусідів, — директор Київської фабрики театрального реквізиту Олександр Дмитрович Олексюк показує в бік вулиці Річна, а це дві трамвайні зупинки від станції метро «Лук’янівська». — Рік тому поруч із новою багатоповерхівкою була школа, на базі якої працювали різні культурні заклади, підпорядковані київській мерії. З Київради прийшов до них лист, що будинок потребує реконструкції. Він був новіший і в кращому стані, ніж цей будинок, де зараз ми. Пригнали бульдозери, все розвалили. Сьогодні там автостоянка. От вам і заклади культури».

У світі нікого не здивуєш тим, що класичні твори мають продовження. Згадаймо хоча б «Скарлет» Олександри Ріплей, яка є продовженням культового роману Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром». У 2008 році, до сторіччя з дня народження автора, до 12 книг про агента 007 Яна Флемінга його послідовник Себастьян Флокс видав вельми вдалий 13–й роман про Бонда і запевнив, що 80 відсотків тексту — це точна імітація стилю Яна Флемінга. Україна теж приєдналася до клубу любителів продовжувати історії, вигадані класиками літератури.

Пригадую, кожен творчий вечір чи презентація культового письменника Юрка Андруховича закінчувалися тим, що дівчата годинами стояли в черзі до нього за автографами. Одна моя знайома до нестями була закохана у вірші зі збірки «Екзотичні птахи та рослини». Якось її прорвало на відвертість. На зустріч вона принесла книжечку з затертими сторінками. Дівчина замріяним голосом розповіла, що їй сняться вірші Андруховича. «Це все через його автограф», — простягнула мені книжечку. Я відчула, що палітурка збірки волога. У знайомої від хвилювання пітніли долоні. У цю мить вона відкривала найбільшу таємницю, яка ховалася у підписі Ю.А. «Екзотичних вам снів, Наталю». Десь через п’ять років майже у такому ж ритуальному зізнанні інша Наталя показала мені точнісінько такий самий підпис на збірці «Екзотичні птахи та рослини». До того ж кожна з дівчат вірила, що Андрухович лише їй єдиній написав це грайливо–романтичне побажання.