За допомогою працівників виконавчої служби та правоохоронців блокування сміттєзвалища біля села Малашівці припинено. Селян–блокувальників ознайомили з судовим рішенням ще від 7 серпня минулого року, в якому йдеться про незаконність здійснення будь–яких перешкод для вивезення твердих побутових відходів у ситуаціях, подібних до тернопільської. В іншому випадку порушникам може світити і кримінал. Мабуть, цього разу «ознайомлення» було дуже переконливим, оскільки раніше такі методи не діяли.

Сьогодні у Маріїнському духовному центрі біля села Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області (він є однією з найбільших християнських святинь України) почалася традиційна Всеукраїнська проща. Цього року її присвячено монашому покликанню. За словами канцлера Тернопільсько–Зборівської єпархії Української греко–католицької церкви отця Андрія Романківа, це означає, що під час прощі — як, до речі, і під час усіх цьогорічних прощ до Зарваниці — буде робитися акцент на важливості чернецтва та заохоченні до цього покликання.

Валентину Михайлову в Тернополі знають передусім як парапсихолога та біоенергоінформтерапевта. Саме так значиться її спеціалізація в обліковому списку Обласного центру здоров’я. Однак у її візитці написано ще й «спеціаліст у галузі паранормальних явищ». Довгий час вона проживала дуже далеко від України — у місті Мінусинськ російського Красноярського краю, котрий, як сама каже, є суцільною аномальною зоною. Саме там якось випадково помітила, що може на відстані впливати руками на предмети і людей. Там же почала відчувати присутність своїх ангелів–охоронців та інші незвичайні речі. Все це спочатку дуже лякало і тривожило, аж поки не прочитала в газеті про клуб уфологів. Пішла туди і її записали у групу контактерів.

Трохи пізніше цей клуб став філією Сибірського науково–дослідного центру аномальних явищ, і саме в ньому Валентина Михайлова освоїла ази методики енергетичного впливу на людину. Потім були московський навчальний центр «Елком», де жінка з незвичайними здібностями отримала диплом парапсихолога–цілителя вищої категорії та Всесоюзний науково–координаційний уфологічний центр, а також здобуття початкової медичної освіти, без чого неможливо було займатися з хворими людьми. А спеціальність біоенергоінформ­терапевта підтверджує диплом уже Української асоціації народної медицини. Крім того, є у неї ще й незвичне «звання»— контактер, про яке вона не дуже розповідає, адже більшість людей просто не готові сприймати таку інформацію. Що ж, у те, про що легко і навіть трошки з гумором розповідає ця розумна, весела і явно наділена високим інтелектом жінка, справді важко повірити...

Сьогодні вже дванадцятий день, як із Тернополя не вивозять побутові відходи, бо міське сміттєзвалище і далі заблоковане мешканцями сусіднього з ним села Малашівці. Для завершення будівництва нового полігону, яке теж блокують мешканці сусідніх сіл, потрібно щонайменше два місяці. Тому проблема зайшла у глухий кут.

У Тернополі розпочато створення мережі «розумних» зупинок громадського транспорту. Автори цієї оригінальної ідеї — працівники рекламно–продюсерської агенції «Профі–арт» Олег Нитка та Андрій Грицишин — вирішили, що раз люди вимушені проводити на зупинках певну частину свого часу, то треба допомогти їм не гаяти його даремно. Для цього вони пропонують постійно забезпечувати місця, де тернопільці очікують на громадський транспорт, максимумом корисної та цікавої інформації. Зокрема останніми новинами міського життя, прогнозом погоди, соціальною рекламою тощо. Все це має звучати з ретрансляторів і обходитиметься для мешканців і гостей міста абсолютно безкоштовно.

Проблема вивезення побутових відходів із Тернополя — вони залишаються в міських контейнерах уже тиждень — ще більше загострилася. Попри те що селяни прилеглого до міського сміттєзвалища села Малашівці не пускають туди сміттєвози, у п’ятницю були заблоковані й будівельні роботи з облаштування нового сміттєвого полігону біля села Миролюбівка Тернопільського району. Нагадаємо, що саме там навесні цього року почали начебто цілком законно споруджувати новий полігон для тимчасового (до вирішення питання із запуском сміттєсортувальної лінії та сміттєпереробного заводу) складування герметично закритих тюків зі сміттям.

Лише впродовж останньої доби на Львівщині підтоплення зазнали 78 населених пунктів у Пустомитівському, Дрогобицькому, Миколаївському, Жидачівському, Стрийському, Городоцькому, Мостиському, Сколівському та Старосамбірському районах області. «Плавають» 228 житлових будинків, 248 господарських будівель, понад 7 тисяч сільськогосподарських угідь. Також негода зруйнувала два мости, інформують рятувальники. А ось тернопільським еменесникам, які допомагали боротися з повінню буковинським колегам, довелося терміново повернутися назад. Позавчорашні зливи надзвичайно погіршили ситуацію на Тернопільщині. Так, у багатостраждальному селищі Коропець Монастирського району, яке чи не найбільше потерпіло під час повені 2008 року, в ніч із четверга на п’ятницю кількість евакуйованих із підтоплених будинків зросла втричі — станом на вчорашню обідню пору більше півсотні осіб із 18 приватних будинків. Наразі вони тимчасово підселені до родичів та сусідів, чиї будинки стоять вище від рівня Дністра. У селі Вістря цього ж району відселено вже 25 осіб.

Два тижні тому міський голова Роман Заставний вжив на прес–конференції винесений у заголовок вислів в образному, так би мовити, значенні. Втім не виключено, що він передбачав чи й знав, що його чекає незабаром. Уже цього тижня обласний центр знову почав потопати у смітті, оскільки група мешканців сусіднього з головним тернопільським сміттєзвалищем села Малашівці знову вкотре перекрила туди в’їзд для сміттєвозів. У місцевому політикумі вже мало хто сумнівається, що продовження сміттєвої війни має політичну складову й пов’язане з новопризначеними місцевими виборами. Адже сміттєва карта залишається козирною для противників діючого міського голови.

Цікава «штука» має з’явитися вже до кінця цього року в одному з найпопулярніших місць відпочинку тернополян — гідропарку «Топільче». На дамбі, що відділяє парк від славнозвісного тернопільського ставу, нинішній міський голова Роман Заставний свого часу планував спорудити невелику гідроелектростанцію, за допомогою якої можна було б освітлювати прилеглий житловий мікрорайон. Наразі цікава ідея виявилася заскладною для втілення (зокрема, фінансово), тож вирішили спочатку апробувати її мініатюрний варіант, виготовлення і встановлення якого міський голова Тернополя взявся фінансу­вати з власної кишені.

Дуже ймовірно, що саме винесену в заголовок фразу вигукнула вражена жителька райцентру Збараж на Тернопільщині, коли виявила пропажу з домашньої шкатулки своїх золотих та срібних прикрас. І якщо таки сказала це — то явно в недобру для злодія хвилину... Збараж — як велике село, де майже всі один одного знають, а приїжджому складно надовго залишитись непоміченим. Тож нечистого на руку й сумління молодика, який нахабно вліз у чужий будинок серед білого дня, правоохоронцям вдалося затримати по гарячих слідах.