Із фрагментами матеріалів, які спонукали генерал-майора Валерія Кравченка звинуватити керівництво української Служби безпеки у негідних мундира «спецслужбовця» розпорядженнях, тепер може ознайомитися фактично кожен бажаючий. Звісно, якщо читає «Україну молоду» чи іншу опозиційну пресу або має доступ до мережі інтернет. Щоправда, не виключено, що ці документи з'являться й в офіційних ЗМІ, адже Президент дав «добро» на публікацію всього «доробку» Кравченка. Хоча скористався Кучминим дозволом не сам генерал, а голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, «наш українець» Микола Томенко. Учора на прес-конференції у кулуарах Верховної Ради пан Микола оприлюднив витримки з документів, які кілька днів тому передав йому опальний СБУшник. Судячи з усього, «обіцянки» Генпрокурора Васильєва порушити проти Томенка кримінальну справу, якщо він винесе ці матеріали на загальний огляд, опозиційного парламентарія не злякали, тим більше що висновок експертної групи при «Томенковому» комітеті цілком переконливо доводить, що жодного складу злочину в діях його голови немає.

Ми живемо в Україні. Однак складається враження, що це не до всіх ще «дійшло» — на тлі того, як вищі державні чини опираються наданню пільг українським книзі та пресі. Цьому породжується спротив. Адже, як заявив на вчорашній прес-конференції в УНІАНі один із лідерів відомого студентського голодування 1990 року Олесь Доній, «українська культура як україномовна культура може вимерти, а залишитись вже як російськомовна». Аби зрозуміти серйозність подібної заяви, треба принаймні послухати українські радіостанції, котрі, як іронізує Доній, наповнились «блатняком» ледь не по самі вінця. Дійшло до того, що музику одного з наших флагманів, гурту «ВВ», не брали в ефір через «неформатність» (не стильову, звісно, а мовну). Як наслідок — у багатьох українських митців у житті побільшало «прози»: «Вранці за кавою я завжди любив слухати радіо. А зараз, коли «Свободу» перенесли на короткі хвилі, складається враження, що я учень школи для дефективних дітей, — у притаманному своїй літературній творчості стилі зізнався журналістам художник-драматург-громадський діяч Лесь Подерв'янський. — І таке враження, що такі самі дефективні працюють на наших радіостанціях. Створюється ефект, про який казав Ніцше: «Ти дивишся в безодню, безодня дивиться на тебе, і ви один одного виховуєте». Два дебіли виховують один одного. Комерція комерцією, але я думаю, що без нормального державного протекціонізму це радіо так і лишиться дебільним, і мені за кавою доведеться сидіти, нічого не слухаючи».

Не встигли в уряді Віктора Януковича порадіти добрим словам на свою адресу з боку глави держави, як із президентського олімпу сипонуло блискавками. Наклавши вето на Закон «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку з ухваленням Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік», Леонід Кучма розкритикував Кабінет Міністрів за поганий аналіз цього документа.

Лідери «Нашої України», БЮТі та Соціалістичної партії готують проект коаліційної угоди, який передбачає висунення єдиного кандидата у президенти, заявила на вчорашній прес-конференції Юлія Тимошенко: «Ми в щоденному режимі готуємо проект коаліційної угоди, що дозволить нам далі рухатися втрьох». За словами Тимошенко, угода має складатися з трьох частин: про спільного кандидата та про спільні дії під час виборчої кампанії і після перемоги. За словами лідерки БЮТі, «є шанс, що вона (угода. — Авт.) може народитись». У форматі «трійки» опозицію можна побачити вже через тиждень, бо, як зазначила пані Юля, «НУ», СПУ та БЮТі планують «спільні заходи» на 9 березня. Зараз ведуться переговори про формат цієї акції.

Напередодні проведення довиборів до Верховної Ради в окрузі №61 (колишній народний депутат Геннадій Васильєв склав повноваження після призначення на посаду Генпрокурора) на Донеччині різко збільшилась кількість політичних провидців. Причому абсолютна більшість із них називає результати голосування і прізвище майбутнього обранця зі стовідсотковою упевненістю та гарантією. Чергові підтвердження такого «феномену» вдалося спостерігати й на засіданні Донецького прес-клубу ринкових реформ, куди були запрошені кандидати в народні депутати.

«Я на дроті, кум на плоті — висимо». Навряд чи можна краще охарактеризувати той стан, у якому перебували українські друковані ЗМІ та книговидавці, починаючи з Нового року. «Україна молода» вже розповідала про те, що одним із численних «ляпів», якими розцяцькував Держбюджет на 2004 рік Кабмін і які гамузом, не розглянувши найголовніший фінансовий документ держави постатейно, на догоду своїм «папам» проштовхнула парламентська більшість, був пункт про відновлення ПДВ на продаж (передплату) періодичних друкованих видань та книжок вітчизняного виробництва. Подорожчання газет та журналів ще на 20 відсотків поставило чимало українських видань на межу закриття. Опозиційна преса, якої й так фактично немає, затамувала подих у передчутті банкрутства, але й спонсоровані провладними політиками та структурами мас-медіа такому нововведенню теж не зраділи. Адже передплата на 2004-й уже завершилася, причому за старими цінами, й оголошувати додаткову передплату означало не лише скомпрометувати себе в очах читачів, які й без того нерідко виділяють на щоденне спілкування з улюбленими газетами чи журналами останні копійки, а й значно знизити тиражі.

Генеральна прокуратура вiдмовилась порушити кримiнальну справу за матерiалами генерала СБУ Валерія Кравченка. «Те, що наводив Кравченко, ми проаналiзували — порушень немає, — повідомив учора Генпрокурор Геннадій Васильєв. — Це остаточний висновок». Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», глава ГПУ також зазначив, що вказiвок щодо стеження за будь-ким не було, і це встановлено перевiркою. У тому, що «остаточний висновок» буде саме таким, сумніватись не випадало. Адже в іншому випадку Президент навряд чи поставився б до можливого оприлюднення матеріалів Кравченка так спокійно.

Політичну реформу в дію! Таким гаслом керуються більшовики та їхні ліві партнери по «реформаторству», сходячись в одному — зміни до Конституції треба будь-що впровадити до президентських виборів. Щоправда, декому — передусім ідеться про «більшовиків», «прописаних» у невеликих партіях та в одномандатних округах — дуже не до вподоби пункт реформи про обов'язкові пропорційні вибори. Зарадити пропорційній проблемі намагалися законопроектом про зниження відсотка голосів, який необхідно набрати партії чи блоку, аби потрапити в парламент, до 1 відсотка, але проти цієї нісенітниці збунтувалися не лише противники реформи, а й комуністи із соціалістами, які у змозі перетнути навіть значно вищу межу.

Прем’єр-міністр Віктор Янукович вважає, що наразі рано говорити про його можливу участь у президентських виборах. Хоча зо два тижні тому, після підписання уже бозна-якої за рахунком «більшовицької» угоди, партнери по провладному корпусу альтруїстично запевняли, що саме Віктор Федорович — найвірогідніший кандидат від пропрезидентської раті. А наш Прем’єр, виявляється, скромний, бо вважає, що «перше завдання — об`єднати зусилля усіх демократичних політичних сил для вирішення найголовніших питань. Перше з них — конституційна реформа». Це, повідомляє УНІАН, Янукович говорив на прес-конференції після розширеного засідання Кабінету Міністрів України за підсумками 2003 року. Лише після цього, мовляв, можна вдаватися до «кандидатської» теми більш ретельно.

До «антисемітського» матеріалу професора МАУП Василя Яременка, публікація якого стала приводом для судового позову Міжнародного антифашистського комітету до «Сільських вістей», можна ставитися по-різному. Але факт залишається фактом: рішення Шевченківського районного суду Києва про закриття «СВ» вразило мільйони прихильників найпопулярнішої серед простого народу газети як грім серед ясного неба. Не особливо розбираючись у тонкощах міжнаціональних стосунків, читачі «Сільських вістей» надіслали до редакції вже близько півтора мільйона підписів на підтримку видання. Як повідомляє Інститут масової інформації (ІМІ) з посиланням на голову редакцiйної ради «СВ», народного депутата Івана Сподаренка, після судового вироку, який, по суті, «стратив» газету, кількість її передплатників не лише не зменшилася, а й збільшилася на п’ять тисяч.