Несприятлива ситуація зі станом свободи слова в Україні постійно знаходить своє відображення у відгуках міжнародної спільноти. Днями Міжнародна федерація журналістів розповсюдила заяву, в якій висловила глибоке занепокоєння справами загибелі журналістів, у розслідуваннях яких до цього часу не розставлено крапок: це, зокрема, убивство редактора «Української правди» Георгія Гонгадзе, головного редактора газети «Собор» Володимира Єфремова, котрий загинув влітку в ДТП, перед тим як мав дати свідчення у справі Лазаренка, дивна смерть репортера «Кур'єра» Володимира Караченцева, якого знайшли повішеним на ручці холодильника тощо.

Дива не сталося — внаслідок довиборів у 61-му виборчому окрузі полку представників Донеччини у Верховній Раді прибуло за рахунок досить прогнозованого народного депутата. Тобто боротьбу за депутатський мандат виграв керівник Державної податкової адміністрації Донецької області Олександр Васильєв — рідний брат Генпрокурора України, який склав депутатські повноваження після призначення на високу посаду. За даними окружної виборчої комісії, за переможця віддали голоси 81, 57 відсотка виборців.

Важко сказати, наскільки дошкульним для Президента Кучми є перманентне нагадування про його діяння. Нагадування, зокрема, з боку тимчасової парламентської слідчої комісії з розслідування резонансних справ. Комісія, яку очолює народний депутат України Григорій Омельченко, минулого тижня вкотре підсумовувала як те, в чому обвинувачується Леонід Данилович, так і власні (тобто від імені парламентаріїв та їхніх виборців висунуті) вимоги. Що ж, вода, як-то кажуть, камінь точить...

«Хочу до Брунею, відгукнись, султан!» — співала колись обдарована розкішними тілесними формами поп-білявка Астрая. Та як не просилася сексапільна пані «на Калімантан» (саме там, на острові Калімантан, або Борнео, і розташований омріяний естрадною зіркою султанат), підлий Падука Сері Багинда Хаджі Хассанал Болкіях Муджаддін Вадалах так і не відгукнувся на її благання. Вочевидь, султанові (він же глава Кабінету Міністрів, міністр фінансів і міністр внутрішніх справ Брунею) красивих жінок і без Астраї вистачає. По-перше, у найбагатшої людини світу — за різними версіями, статок пана Болкіяха оціюють у 20—60 мільярдів доларів, хоча, найімовірніше, це далеко не верхня межа його багатства — є дві офіційні дружини: старша, офіційна королева Брунею Раджа Істері Анак Салеха, мешкає разом із чоловіком, а молодша — принцеса Пенгиран Істері Хаджіах Маріам, живе неподалік у розкішному особняку Джерудонг. А по-друге, за чутками, в окремому палаці у султана є близько тисячі наложниць.

Символічно, що в день відзначення 190-ї річниці з дня народження національного пророка України її Президент перебуває однією ногою у султанаті Бруней, а іншою — у королівстві Таїланд. Відзначили це й учасники мітингу, який українська опозиція вже традиційно проводить 9 березня, вшановуючи пам'ять Тараса Шевченка й висловлюючи обурення діями режиму Кучми. Поки Леонід Данилович переймав досвід будівництва палаців у свого брунейського колеги, у столиці його «султанату» на спільну акцію протесту зібралися незалежні журналісти, соціалісти, «наші українці», БЮТівці та всі, кому ця влада вже засіла в печінках.

Сьогодні у Сан-Франциско розпочнеться судове засідання у справі Лазаренка, як кажуть у нашій юриспруденції,«по суті». Напередодні, якраз на «наше» жіноче свято, яке в Америці не є «червоним днем календаря», колишній Прем'єр-міністр України навідався до суду, аби врегулювати деякі бюрократично-формальні моменти. Світові інформагенції, зокрема «Рейтер», навіть розповсюдили фото Павла Івановича, котрий прямує до храму каліфорнійської Феміди. Це фактично перші поширені в Україні знімки головного «птаха з гнізда Дніпропетрова» від того часу, як він покинув терени Батьківщини.

Президент Київського банківського союзу (КБС), народний депутат Леонід Черновецький (фракція блоку «Наша Україна») планує взяти на поруки екс-президента банку «Слов'янський» Бориса Фельдмана. «УМ» уже не раз докладно розповідала про справу Фельдмана, якого два роки тому Артемівський районний суд Луганська визнав винним у розкраданні коштів на суму 7,4 мільйона гривень та в ухилянні від сплати податків на суму понад 1 мільйон грн. і присудив до 9 років позбавлення волі з конфіскацією. Оскільки справа ця насамперед політична, і, якби не певні погляди й вчинки глави колись одного з найбільших банків України, вона, найімовірніше, ніколи б не з'явилася на світ, долею ув'язненого Фельдмана переймаються не лише колеги, а й політичні діячі, передусім з опозиційного табору. Оскільки пан Черновецький одночасно належить і до перших, і до других, його клопотання є цілком логічним. Тим більше що на 9 березня у Верховному Суді призначено розгляд скарги колишнього президента «Слов'янського» на рішення Луганського райсуду.

П'ятниця у Верховній Раді — «мертвий» день. Зазвичай під кінець ранкового засідання (вечірнього в останній будній день тижня просто не передбачено) у залі залишаються тільки ті депутати, які прагнуть виступити в розділі «Різне» з 13-ї до 14-ї години. А виступивши, одразу з трибуни йдуть до виходу, так що під кінець, як у «Прощальній симфонії» Гайдна, залишається «одна скрипочка» плюс головуючий. Учора все було не так. Щойно розпочавши засідання, парламентарії постановили йти до кінця, тобто працювати доти, доки не будуть розглянуті всі до одного законопроекти про вибори народних депутатів. За те, щоб внести в порядок денний розгляд цього питання, проголосували 254 нардепи, а за те, щоб усупереч регламенту того ж дня його й проголосувати, — 257. На зелені кнопки не тиснули тільки фракції «Нашої України» та БЮТі.

Парадоксально, але мене вже не дивує заява Голови Верховної Ради Литвина на недавній прес-конференції про те, що в автомобільній катастрофі, яка призвела до смерті капітана збірної України зі спортивної гімнастики, члена олімпійської збірної країни, абсолютного чемпіона Європи й призера Олімпіади в Сіднеї Олександра Береша, винен саме спортсмен, а ніяк не водій парламентського автопарку. Вже всі звикли до того, що наша влада ніколи ні в чому не винна. Створюється таке враження, що це ми з вами винні абсолютно в усьому, а влада була, є й буде кришталево чистою. Ну що поробиш, у цій країні всі заважають владі: і Януковичу заважає працювати опозиція, і в цілому з народом, бачите, владі не поталанило. Хоч би що трапилося, хоча б скільки людей загинуло — з вуст можновладців чується дитяче й наївне: «Це не ми! Ми не винуваті, вони самі...»

Учора Президент підписав указ про звільнення Сергія Єрмілова з посади міністра палива та енергетики. По обіді новину підтвердили «УМ» в Адміністрації глави держави. Обережність у цьому разі була не зайвою: Єрмілова вже кілька разів «звільняли» засоби масової інформації, після чого він цю інформацію спростовував.
До речі, учора ж уранці спікер парламенту оприлюднив депутатський запит представника фракції БЮТі Григорія Омельченка, в якому той пропонував провести розслідування фактів нецільового витрачання коштів у Мінпаливенерго. Як відомо, наприкінці лютого у пропрезидентських ЗМІ червоною ниткою пройшла тема зловживань у цьому міністерстві. Називали «круті» дані, підготовлені Головним контрольно-ревізійним управлінням та Рахунковою палатою України. Щоправда, як згодом уточнила для «УМ» прес-служба ГоловКРУ, дані, оприлюднені з посиланням на це відомство, були сильно перекручені і всіх собак навішали на міністра навмисне.