Так уже історично склалося, що балетне дійство на телеекрані у глядачів старшого віку чомусь відразу викликає не зовсім приємні асоціації. Зокрема, свого часу з'ява тут, приміром, «Лебединого озера» була своєрідним паролем і водночас прелюдією до прощання з черговим кремлівським правителем. Чимало відтоді минуло часу, однак за збігом обставин балетний фестиваль у Донецьку відбувся саме в розпал перипетій навколо ймовірного прощання парламентаріїв зі своїми повноваженнями. І тому, їй-бо, було б навіть доречно, якби замість звичного висвітлення всіх отих подій телебачення демонструвало балетні вистави за участю юних виконавців.

Пересічні мешканці краю помітили — віднедавна, як тільки в країні загострюється політична ситуація, так званих кримінальних елементів тут різко меншає. Втім ніхто й гадки не має вітати правоохоронців, які буцімто ведуть успішний наступ на злочинність. Ні! Просто оту публіку, як водиться, «мобілізовують» на «1-й Український фронт». Тобто відряджають на мітингово-пікетувальні акції до столиці. Однак днями двом десяткам членів бандитського угруповання в суді виписали «відрядження» дещо в інший бік. І не на дві, три чи п'ять діб, а на значно більше. Чотирнадцять осiб позбавлені волі на строк від 7 до 14 років, а п'ятеро проведуть за гратами все життя.

Увечерi починаю читати своєму дошкільняті казку. Цього разу старого й доброго «Солом'яного бичка». Ага... «Жили собі дід та баба. Дід служив на майдані майданником, а баба сиділа вдома...»
— Ні! — рішуче заперечує він. — Баба теж по майдану бігала! По телевізору казали.
— Цить! — кажу. — Це не той майдан. І не та баба! — бо починаю здогадуватися, яку саме мітингозаклопотану бабу (Параску) він міг побачити на екрані телевізора.

Насамперед донеччани реально відчули на собі розрекламоване урядом «покращення життя», бо комунальні тарифи збільшили в два і більше рази. Реакція людей була відповідною — падіння рівня платежів теж удвічі — до 54 відсотків. Нині в «Донецькміськтепломережі» підбивають підсумки роботи з боржниками, з якими останнім часом не дуже церемоняться. Підтвердженням цього є випадок, коли ще в грудні минулого року в Київському районі міста відбулася показова акція конфіскації в одного з донеччан за борги новенького «Мерседеса». І відтоді практика арештів рухомого та нерухомого майна боржників, згідно з рішеннями суду, стала майже буденним явищем.

Немає ніякого секрету, що переважна більшість мешканців Донеччини в нинішньому політично-владному протистоянні підтримує свого земляка Віктора Януковича, з-під якого вислизає крісло керівника Кабміну. Однак, на відміну від мітингових пристрастей у Києві, столиця Донбасу досі не виявляла особливої активності на вулицях і площах. Але в середу й четвер керівники обласних організацій коаліційної трійці — ПР, КПУ та СПУ — таки вдалися до проведення мітингів під назвою «Прийди і захисти Конституцію!».

Прем'єр-міністр Віктор Янукович, прибувши в страстну суботу напередодні Великодня до Донецька, як справжній християнин, насамперед поїхав на... стадіон — повболівати за «Шахтар». Не зовсім переконливу перемогу гірників над «Ворсклою» уболівальники знову пояснювали присутністю «VІР–фана», який має стійкий імідж «нефартового». А в імені й прізвищі футболіста, який вгатив господарям гол — Ахмета Янузі, вбачали мало не Боже провидіння...

У регіоні, звідки чулися й чуються категоричні протести проти проведення дострокових виборів, ця кампанія вже стартувала. І не тільки тому, що відповідну підготовку почали органи виконавчої влади. Найпереконливішою прикметою є ставлення до тутешніх «помаранчевих», які знову почуваються так, як і під час минулих парламентських та президентських перегонів. Свідчення тому — нічне вторгнення невідомих до офісу донецької міської організації «нашоукраїнців».

Жити й працювати на Донбасі, і при цьому підтримувати президентське рішення про розпуск парламенту, м'яко кажучи, непросто. Проте подібне таки зробив голова Донецької обласної держадміністрації Володимир Логвиненко, який разом iз іншими «губернаторами» поставив свій підпис під заявою щодо підтримки рішучого кроку Віктора Ющенка. Само собою, такий вчинок у найбільш «регіональному» регіоні викликав очікувану різку реакцію.

Схоже, злий жарт зіграла з донецькими «регіоналами» їхня ж політика. Бо досі вони вперто й послідовно формували і нав'язували мешканцям краю імідж Президента Віктора Ющенка як людини нерішучої тощо. Тому, коли поповзли чутки про ймовірний розпуск парламенту, на Донбасі категорично відкидали таку можливість. Коли ж указ про дострокові вибори став дійсністю, тутешні керівники Партії регіонів довго не могли отямитися.

Оскільки про народ у нас найчастіше згадують напередодні виборів, можна стверджувати, що підготовка до них уже починається. Приміром, міський голова Донецька Олександр Лук'янченко на зустрічі з журналістами, коментуючи указ Президента про розпуск парламенту, вже встиг висловити співчуття пересічним українцям: «Іде чергова боротьба за владу, в якій потерпілим є народ».