Насправді претендентів на звання українського міста, де вперше офіційно зіграли у футбол, було декілька. Але прискіплива експертиза вирішила зупинитися на факті, зафіксованому в польській пресі позаминулого століття. Тож тепер вважається, що перший футбольний матч українці зіграли 14 липня 1894 року у Львові, який тоді входив до складу Австро-Угорської імперії, між місцевою командою «Сокіл» і спеціально прибулою до столиці Галичини збірною польського Кракова. Зустріч відбулася на новозбудованому стадіоні у рамках другого зльоту гімнастичного товариства «Сокіл» і тривала... аж 6 хвилин. Історичний м’яч через 360 секунд після початку забив львів’янин Володимир Хомицький.

Позавчора на позачерговій конференції Федерації боксу України (ФБУ) нарешті булo розв’язанo проблемy керування організацією. Зібрання у приміщенні Держкомспорту анулювало всі керівні посади головного органу вітчизняного любительського боксу й назвало нових лідерів. Одностайним рішенням усіх 73 членів конференції президентом ФБУ було обрано міністра економіки та європейської інтеграції Миколу Деркача, колишнього першого заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації. Це дещо несподівано в даному випадку, але майже природно для української дійсності, коли федерації з різних видів спорту очолюють впливові посадовці чи депутати, котрі переймаються цією ділянкою роботи мало, зате створюють надійний «дах» і допомагають у вирішенні фінансових проблем.

Незвично людні як на буднiй день, оточені міліцейським кордоном вулиці, майданчики з різноманітними розвагами й конкурсами, зграйки дівчат і хлопців у футболках з логотипами «Кока-Коли» й «Самсунга» — словом, святкова метушня у нібито звичайний, несвятковий понеділок. Навіть для людини непосвяченої було очевидно: цього дня у Києві відбувається щось надзвичайне. Утім особливої інтриги не було: якщо хтось і не бачив масованої реклами по телебаченню та не чув відповідних повідомлень по радіо, тисячі яскравих плакатів, які рясніли по всьому місту, пояснювали: 5 липня до нашої столиці прибуває олімпійський вогонь. Про те, як нелегко було власникам рекламних «лайт-боксів» та біг-бордів домовитися з організаторами цього урочистого дійства (останні вимагали, аби всі до одного рекламні щити на шляху олімпійського смолоскипа були безкоштовно віддані під розміщення відповідних повідомлень), відомо тільки кільком сотням обізнаних та тим фірмам, чию рекламу на час урочистостей перемістили з центру на периферію. Зрештою, навряд чи «пересічних» громадян засмутив той факт, що понеділкову столицю віддали найпопулярнішому в світі солодкому газованому напою й виробникам корейської техніки — вони радо брали прапорці й повітряні кульки з відповідними логотипами й весело прямували до найближчого «пункту» на шляху олімпійського вогню — попри всі реклами, подивитися на дійство, якого Київ не бачив уже майже чверть століття, хотілося всім.

У вчорашньому номері «УМ» досить повно змалювала конфліктну ситуацію в українському боксі. Додамо, що в середу в Києві представники «боксерської громадськості» провели прес-конференцію, на якій ще раз підтвердили своє бажання працювати заради боксу і наголосили на обставинах, які цьому заважають.

У нетривалому українському міжсезонні найактивнішу трансферну політику проводить віце-чемпіон країни — донецький «Шахтар». Команда під проводом нового тренера, румуна Мірчі Луческу, вирішила, вочевидь, довести, що є найбагатшою у футбольній Україні. Зокрема, близькі до «донецьких» ЗМІ повідомили, що бразилець Матузалем, який перейшов до «Шахтаря» з італійської «Брешії», обійшовся гірникам аж у 14 млн. євро. Виходить, це найдорожча операція з купівлі легіонера українськими клубами за всю історію. До речі, отримуватиме в Донецьку 24-річний півзахисник, який п'ять років відіграв у серії А, близько 1—1,5 млн. євро щороку.

На Уїмблдонському турнірі українка Тетяна Перебийніс, яка своїм виходом до третього кола встановила краще досягнення наших тенісисток в Англії за всі часи, програла 10-й «сіяній» — росіянці Надії Петровій — з упертим рахунком 6:7 (5:7), 2:6. На кортах Лондонського лаун-тенісного клубу харків'янка трохи позмагалася ще в міксті, в дуеті з грузином Іраклієм Лабадзе. Але й тут змушена була зачохлити ракетку після поразки від німця Райнера Шутлера та австрійки Барбари Шетт — 6:2, 2:6, 2:6.

У середу в донецькому палаці спорту «Дружба» відбулося шоу професійного боксу «Непорушна стіна». Але от біда — віднедавна в Україні існує аж дві федерації любительського боксу, які протистоять одна одній, і бої в столиці Донбасу проводила фактично нелегітимна ФБУ під головуванням донеччанина Дмитра Єлисєєва. Нагадаємо, що на конференції ФБУ в травні його було звільнено з посади, а в.о. президента обрано Юрія Андрійчука. Проте Єлисєєв не виявив бажання піти геть і силовими методами намагається утримати свій статус, що явно шкодить українському боксу, та ще й за якихось півтора місяця до Олімпіади. До того ж не стоїть осторонь і Національна ліга професійного боксу, президент якої Михайло Зав'ялов заявив, що тільки його організація має право видавати ліцензії на проведення професійних боїв в Україні. Зав'ялов назвав змагання у столиці Донбасу нелегітимними й такими, які не матимуть ніякого впливу на рейтинги учасників «Непорушної стіни».

Наскільки неможливо зобразити столицю Англії без відомої вежі Біг Бен, так неймовірно важко уявити Уїмблдонський тенісний турнір без дощу. Уже в перший день третього в цьому році змагання із серії «Великого шолома» початок матчів було відкладено через примхи погоди, але після паузи тенісисти таки вийшли на корти. На жаль, уже в першому колі зачохлила ракетку українка Юлія Бейгельзiмер, яка «без питань» поступилася росіянці Марії Шараповій, «сіяній» у Лондоні під високим 13-м номером, — 2:6, 1:6.

Останній чемпіон світу за версією Всесвітньої боксерської ради (WBC) у суперважкій вазі Віталій Кличко засмучений звісткою про банкрутство цієї організації — найпотужнішої у світі професійного боксу. Однак Кличко-старший вважає, що кар'єра боксерів, які виступали під егідою WBC, на цьому не закінчується. За повідомленням офіційного сайту братів Кличків, Віталій переконаний: боксера роблять чемпіоном не функціонери, а вболівальники, для яких не завжди важлива наявність тих чи інших поясів.

Чемпіонами найсильнішої баскетбольної ліги світу стали «Пістони». І в п'ятому матчі фінальної серії гравці команди з Міста моторів за всіма показниками переграли більш зіркових гостей з околиць Голлівуду. В кожному з компонентів гри хлопці з «Детройта» були сильнішими за «Лейкерз», чий господар Джеррі Басс залишив арену ще в третьому періоді, коли його команда поступалася 20 очками. Не міг нічого вдіяти і Карл Мелоун, який не брав участі в останній, як виявилося, грі фіналу через травму коліна. Трохи шкода «Листоношу» (це прізвисько Мелоуна, який часто завершує атаки фразою «Отримайте листа») — цей ветеран, як і Гарі Пейтон, прийшов до команди легендарного Філа Джексона за чемпіонським перснем, але скласти гідну конкуренцію у фіналі Бену й Рашиду Уоллесам і Ко разом із партнерами не зумів. Як ніколи досі у фіналі багато часу — 23 хвилини — провів на майданчику українець Станіслав Медведенко. Але Слава зміг покращити лише власну статистику, а не командну...