Січень, лютий, березень — приблизну дату перевиборів у п’яти проблемних округах Київщини (№94), Миколаївщини (№132), Черкащини (№194 і №197) та столиці (№223) у вітчизняному політикумі називають різну. Мало того, Центрвиборчком і Верховна Рада не можуть визначитися, хто саме має призначити нові вибори.

Так сталося, що східні терени сусідньої Польщі відвідує менше туристів, ніж західні. Утім бідніші воєводства із цим не змирилися і завдяки креативним ідеям щороку досягають кращих результатів відвідуваності справді багатих на історію та ренесансну архітектуру міст по лівий берег Вісли. Окрім історичних оповідань та майже «законсервованих» у середньовіччі історичних центрів старих міст на мандрівників тут чекають iще й розваги та затишні ресторанчики. Додайте до цього містичні легенди про нечисту силу, які вам неодмінно розкажуть ледь не в кожному містечку чи селищі, — й рецепт туристичного успіху Східної Польщі стає зрозумілим. Такі легенди непогано поповнюють місцеві бюджети, насамперед Люблінського воєводства. До того ж протягом року, а не лише на католицький Хелловін, який прихильники святкували цього тижня. Саме з поїздки до цього регіону, організованої Польською туристичною організацією, нещодавно повернувся журналіст «УМ».

Щонайменше на 35 мажоритарних округах, де, за підрахунками ЦВК, перемогли провладні кандидати, насправді лідирують кандидати від опозиції або самовисуванці. Такі дані учора оприлюднив громадський рух «Спільна справа» за результатами власного паралельного підрахунку. За словами координатора руху Олександра Данилюка, йдеться про цілі області, де були перекручені результати волевиявлення, — Вінницьку, Волинську, Хмельницьку, Житомирську, Полтавську, Київську, Кіровоградську і Черкаську. Технології фальсифікації були аналогічними тим, які зараз спостерігаються у низцi округів Києва, — уточнення окружними комісіями протоколів дільничних виборчих комісій. Але організаційна слабкість опозиційних кандидатів і відсутність уваги ЗМІ не дозволили їм організувати належний контроль над перерахунком і протидіяти підміні даних.

Водночас запекла боротьба вчора ще тривала на низці проблемних округів Київщини, Черкащини, Вінниччини та у самій столиці. Характерні ознаки: на території виборчкомів чимало молодиків з «липовими» посвідченнями журналістів, спроби розкрити пачки з бюлетенями, локальні бійки або численні скарги до судів з вимогою визнати недійсними голосування на окремих дільницях. Деінде застосовувалися газові балончики або розливалися ліки. Переможені де–факто кандидати від влади не бажають визнавати цього де–юре, адже витратили чимало мільйонів на підкуп виборців протягом кампанії. Гречка не спрацювала, але грошові мішки готові витрачати ще більше (тепер уже на керівництво ОВК), аби тільки потрапити в парламент.

Найгіршу роботу з опрацювання протоколiв продемонстрували окружні виборчі комісії Київщини. Учора станом на 17.00 більшість ОВК країни наближалися до кінцевого результату, чимало взагалі завершили роботу з обробки протоколів, показавши стовідсот­ковий результат. І якщо, за даними ЦВК, загалом по Україні у цей час було оброблено майже 94% протоколів, то на Київщині — лише 62%. Відповідь на таку «черепашачу» роботу ОВК полягає у великій кількості проблемних округів, де відомі представники влади зійшлися у боротьбі за мандат із представниками опозиції. Звідси — намагання загальмувати роботу окружкомів, постійні перерви у роботі та відправлення делегацій від ДВК на опрацювання протоколів.

Один iз десяти найпроблемнiших округів по всій країнi — таким його «охрестила» Громадська мережа «Опора», згідно з даними зі звітів довготермінових спостерігачів та інформації про системні порушення з боку учасників виборчого процесу та жорстку конкуренцію. Одномандатний виборчий округ з одним із найдовших бюлетенів у державі — згідно з даними ЦВК, тут зареєструвалося 48 кандидатів, а після скасування реєстрації восьми з них виборцям усе одно довелося визначатися у довгому списку з сорока прізвищ. І, нарешті, округ, де станом на вчора найгірше опрацьовували виборчі протоколи в Україні (як, власне, ще в трьох округах Київщини): станом на 18.00 понеділка в окружній виборчій комісії прийняли лише близько 9% протоколів.

Усе це «най» про виборчий округ №95, що включає місто Ірпінь та частину Києво–Святошинського району (міста–супутники столиці Боярка і Вишневе та селища Ворзель, Гостомель і Коцюбинське). Не дивно, що саме сюди найбільше своїх спостерігачів направила низка громадських організацій. Ледь не на кожній дільниці вистачало й іноземних спостерігачів з Великобританії, Канади, Молдови, Польщі тощо. Саме у цьому окрузі спостерігав за народним волевиявленням і журналіст «УМ».

Час для цього інтерв’ю лідер «Нашої України» Віктор Ющенко буквально «викроїв» між передвиборчими поїздками регіонами країни. За два останні місяці він побував у багатьох областях. Напередодні народного плебісциту 28 жовтня ми, звісно ж, говоримо про парламентські вибори, а також про те, якою має стати Україна після виборів. «Якщо я був для вас переконливим, не забудьте поставити галочку навпроти №14», — напівжартома агітує Віктор Андрійович наприкінці розмови. Я так само напівжартома зауважую, що номер «Нашої України» у бюлетені, помножений на два, дорівнює даті виборів — 28 жовтня. «Цей №14, думаю, випав «Нашій Україні» не випадково, — вже серйозніше зауважує Віктор Ющенко. — Ця цифра у мене чітко асоціюється зі святом Покрови, яке відзначили 14 жовтня. Бог усе бачить...»

В Україні знову скандал із викраденням іноземця. Минулої п’ятниці учасник російського «Лівого фронту» Леонід Развозжаєв намагався отримати політичний притулок в Україні. Але російський опозиціонер, оголошений у Росії у федеральний розшук, не встиг набути цього статусу: за даними українського об’єднання лівих «Боротьба», коли пан Развозжаєв вийшов iз будівлі Управління верховного комісара ООН у справах біженців у Києві по вулиці Лаврська, 16 (там він заповнив анкету і подав заяву з проханням про притулок), його одразу схопили невідомі в чорному та силоміць посадили до машини. Співробітники управління ООН лише почули крики заявника. Вже невдовзі викрадений опозиціонер опинився у Москві!

Півтора місяця тому стало відомо, що Польща нарешті дозволила українським ученим досліджувати ймовірне місце поховання короля Данила Галицького у Холмі під фундаментом римо–католицької базиліки Різдва Пресвятої Діви Марії. Протягом вересня «Україна молода» неодноразово висвітлювала проблематику з цієї теми. Окремі керівники Інституту археології НАН України, експерти і реставратори у своїх коментарях наголошували, що говорити про початок розкопок зарано. Адже на той час ще не було отримано згоду місцевого єпископа на проведення досліджень та призначено керівника українсько–польської групи науковців, яким обов’язково мав бути поляк.

Днями журналіст «УМ» повернувся з поїздки до Люблінського воєводства, організованої Польською туристичною організацією. Побував і у давньому місті Холм, який досі зберігає український дух. На Даниловій горі, де ще тривають розкопки княжої резиденції, автор дізнався від польських археологів, що дослідження місця можливого поховання Данила Романовича разом із українськими колегами вони розпочнуть навесні 2013 року. Адже попередній дозвіл від єпископа вже отримано, а групу українських і польських учених уже очолив учений зі світовим ім’ям — директор Інституту археології та етнології Польської академії наук Анджей Буко.

Учора, 1 жовтня, в Грузії відбулися парламентські вибори. Ще не оголошено офіційні результати волевиявлення, відтак невідомі прізвища півтори сотні майбутніх народних обранців. Але одне відомо напевне: новий склад парламенту Грузії збереться на своє перше засідання не в старій будівлі у Тбілісі, що на проспекті Руставелі, а в новій, зведеній у другому за значенням місті Грузії — Кутаїсі. Наприкінці літа журналісту «УМ» пощастило побувати в майже пустій будівлі старого парламенту (ще до демонтажу його залів та комітетських офісів), під час візиту до Грузії у складі делегації Української все­світньої координаційної ради. Згодом гості з України оглянули і скляну напівкулю будівлі нового парламенту в Кутаїсі, яку грузини за її форму вже прозвали летючою тарілкою. Нове йде на зміну старому. Утім за холодними стінами «совкового» парламенту, побудованого ще за часів Сталіна, у цей час збирання речей відбувалися маленькі людські трагедії. Адже не всі клерки з чисельного парламентського апарату зможуть працювати за прозорим склом часів Саакашвілі: від обжитого Тбілісі до нового місця роботи — 220 кілометрів.

Заступник прокурора Вінницької області, 57–річний Роман Шубін, загинув у автомобільній аварії під Вінницею. Як повідомили «УМ» у прес–службі прокуратури Вінниччини, ДТП сталося ще у неділю о 22.15 на 94–му кілометрі автошляху Житомир —Могилів–Подільський поблизу міста Калинівка. Заслужений юрист України Шубін повертався з Києва на власному кросовері Honda CRV. Можливо, він поспішав, бо на великій швидкості врізався у навантажений КамАЗ, який ішов попереду. Напередодні Шубін їздив у справах до Генпрокуратури.