У 1995 році президент Асоціації спортивної боротьби України Борис Савлохов заснував міжнародний турнір, присвячений видатним українським борцям. Відтоді в лютому Київ традиційно стає місцем зустрічі бомонду вільної боротьби.
Минулих вихідних у столичному Палаці спорту відбувся вже ХІІ турнір, який входить до офіційного календаря Міжнародної федерації боротьби. Звичайно, з кожним роком відповідати іміджу «малого чемпіонату світу» стає все важче, але цього разу можна відзначити суттєве підвищення планки змагань.

Наставник «Лілля» Клод Пюель — фахівець молодий. Шість років тому вперше ознайомився з роллю головного тренера в рідному «Монако», за який він провів близько 500 матчів. Утім це не завадило Клоду вже за підсумками першого сезону навесні 2000-го спробувати на смак «золото» чемпіонату Франції. Так само «з наскоку» він у 2002-му взяв «срібло» для «Лілля».

Плавання має бути водночас і пріоритетним видом спорту, і доступним способом масового оздоровлення населення. Про це в ході прес-конференції, присвяченої підсумкам виступу українських спортсменів на Кубку світу з плавання, заявив міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко.

В'язні отримали можливість зробити хід конем у своїй біографії, взявши участь у Всеукраїнській олімпіаді з шахів та шашок і вигравши... автомобіль чи свободу

Напередодні старту зимової Олімпіади в Турині шанси українських спортсменів оцінюють досить обережно. Після попередніх Ігор ми взагалі зневірилися в тому, що здатні здобувати нагороди на льоду чи снігу. Наші фігуристи, біатлоністи, санниці та фристайлісти під час чотирирічного міжолімпійського циклу іноді потрапляли у призери престижних міжнародних стартів, але впевненості в тому, що вдасться зробити бодай один крок уперед порівняно з Солт-Лейк-Сіті, немає. Однак можуть же завсідники місць «одразу під п'єдесталом» нарешті «вистрілити»? Можуть. Тож ми тримаємо кулаки в тому числі за вітчизняних майстрів «акробатики на лижах», які на Іграх-2002 були чи не найближче з усієї української делегації до нагород: Станіслав Кравчук взяв тоді п'яте місце.

XVII Міжнародний турнір з вільної боротьби «Іван Яригін», який проходив у Красноярську (Росія) і відкрив цьогорічний міжнародний сезон борців, тепер має новий статус. Рішенням Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби, змагання у Східному Сибіру стали першим етапом «Золотої серії» Гран-прі ФІЛА. Наступний етап відбудеться у Ташкенті (Узбекистан), а фінал із поважним призовим фондом (20 тисяч доларів за «золото») прийматиме столиця Азербайджану Баку. В'їзд у Красноярський край на початку сезону був дуже важливим для тих спортсменів, які ставлять перед собою високі завдання на цей рік.
Яким виявився почин року для українських борців вільного стилю, після повернення з Сибіру розповів кореспондентові «УМ» авторитетний фахівець, тренер збірної України Георгій Бураков. Тренером в Україні він працює вже 40 років, за підсумками 2005-го посів перше місце у рейтингу вітчизняних наставників, тож у розмові ми зачепили й проблеми сьогоднішньої вільної боротьби в Україні взагалі.

На старті першого групового раунду Євро-2006 збірна України зазнала відчутної поразки від, як згодом виявилося, не «найкрутіших» на турнірі поляків. Наступні поєдинки — зі словенцями та швейцарцями — підопічні Сергія Кушнирюка провели настільки якісно, що, здавалося, висновки зроблено і відвертих провалів більше не буде. Однак перший же матч другої групової стадії виявив усе ті ж слабкі ланки нашої команди — низьку реалізацію кидків та невідповідність голкіпера Сергія Білика навіть середньому рівню надійності. Утім, як відомо, через травму Євгена Будка ми залишилися на чемпіонаті без вибору стража воріт.

Не секрет, що останніми роками український бокс втрачає свої позиції у світі. І чи не в першу чергу — через те, що ми не можемо навести лад у власному домі. Точніше, у Федерації боксу України, яку розривають кадрово-організаційні конфлікти. Адже якщо заслуга у перших міжнародних перемогах наших юніорів належить регіональним боксерським школам, то коли кадети переходять у дорослий бокс, свою роль має відіграти ФБУ. А якраз на цьому етапі в нас і настає падіння конкурентоспроможності. Чому? Причин є багато, і одна з них полягає в тому, що амбіції деяких людей не відповідають рівню їхнього професіоналізму й порядності. Ті, хто справді робить конкретні корисні справи для розвитку вітчизняного спорту, розчинилися в масі діячів, для яких бокс є засобом покращення свого матеріального становища.