У Верховнiй Радi 15 вересня зареєстровано нову редакцію Закону «Про захист суспільної моралі». 27 вересня голова Нацкомісії з тією ж назвою Василь Костицький провів інтернет–конференцію. Закон забороняє пропаганду національної та релігійної ворожнечі, фашизму, війни, порнографії, обмежує обіг продукції, що містить пропаганду еротики, алкоголю, насильства. За відсутності закликів до війни та фашизму закон фактично спрямовано проти еротики, яку «ревнителі» плутають із порнографією. Держава в умовах комерціалізації культури має право виховувати смаки (не забороною, а пропагандою кращого), бо гидко дивитися по телебаченню (переважно російському), як «співачки» відсутність голосу та мелодії компенсують відсутністю одягу.

Цього тижня виповнюється 200 днів, відколи в Україні з’явився новий Президент — Віктор Янукович. Прийшов він на престол із цілою валізою солодких обіцянок і гаслом «Україна для людей». За цей час можна було чимало встигнути — і Янукович устиг: здати Україну в користування Росії, згорнути демократичні процеси і змусити українців покласти «зуби на полицю». Про забуте–обіцяне й зроблене новою владою вирішила нагадати «Україна молода».

Медики б’ють на сполох: українці купують у телемагазинах дорогущі прилади «від усіх хвороб», навіть не підозрюючи, що шахраї продають не медичні апарати, а звичайні побутові електроприлади. Дідусі та бабусі влазять у борги, щоб нашкребти необхідну суму (а це і 1500, і 2000, і навіть 3200 гривень) на вібромасажер від гіпертонії, пояс від ревматизму, «суперефективні» масажери для очей, браслет від артриту чи терапевтичну установку для омолодження організму. Продавці, ясна річ, обіцяють золоті гори. Утім на практиці виходить, що ці апарати й пристрої або не дають жодного ефекту, або призводять до таких побічних дій, що тримайся: «гроблять» очі й навіть спричиняють гіпертонічний криз. І найгірше, повернути прилад в обмін на кровнi гроші не виходить — ділки наче розчиняються в повітрі. Фахівці Держлікінспекції, які щодня отримують стоси скарг від обдурених людей, уже попросили Генпрокуратуру та СБУ покарати шахраїв.

Поки в Україні державні мужі намагаються зайвий раз не нагадувати про свій намір змусити українок працювати додаткові п’ять років, МВФ уже офіційно повідомляє: Україна таки підвищить пенсійний вік для жінок. Про це йдеться, як уже писала «УМ», у меморандумі української влади та Міжнародного валютного фонду, який наші урядовці готували за зачиненими дверима. Згідно з документом, уже до кінця вересня у парламенті з’явиться законопроект, і до кінця року його намагатимуться ввести в дію. Передбачається поступове збільшення пенсійного віку для жінок до рівня чоловіків — із 55 до 60 років, додаючи шiсть місяців щорічно. І це попри те, що Віктор Янукович заявляв, нiби ніколи не піде на підвищення пенсійного віку, адже «не має на це морального права».

В Україні тим часом не вщухають дискусії з приводу підвищення пенсійного віку: одні вважають цей крок мало не панацеєю, інші засуджують, називаючи знущанням над людьми. Для того, щоб розставити усі крапки над «і» у цьому питанні, іноземні експерти провели масштабне дослідження демографічних та фінансових передумов пенсійної реформи у нашій державі. Представники аналітично–дорадчого центру Блакитної стрічки ПРООН/ЄС, які вивчали всі тонкощі української пенсійної системи, розробили прогноз до 2050 року. Втішних даних серед результатів дослідження майже немає.

Народна артистка України, виконавиця головних ролей у фільмах Юрія Іллєнка «Лісова пісня», «Легенда про княгиню Ольгу», «Лебединое озеро. Зона», «Молитва за гетьмана Мазепу» розповідає «УМ» про роки заборон творчості Іллєнка, його роз’яничарення, фурор на міжнародних фестивалях та останні роки життя.

Українці ще не оговталися від весняних «справедливих» перерахунків пенсій, як на порозі чергова «радість»: із 1 липня мінімальна пенсія збільшується аж на... три гривні — із 706 до 709 гривень. Щомісяця отримуючи від держави кровно зароблене, більшість українських пенсіонерів замислюється: невже це все, що я заробив за своє життя, важко працюючи? Перерахунки, зроблені після приходу до влади команди Януковича, виявилися черговим пенсійним обманом (хоч і обіцяли справедливе нарахування, залежно від стажу та заробітку). Після масових перерахунків пенсій з 1 січня 2010 року зрівнялівка в пенсіях звичайних «чорних» українських пенсіонерів ще більше поглибилася — бо той, хто важко трудився і хто не працював, часто мають відтепер майже однакову пенсію. Розрахунок — справедливий, нічого не скажеш: особа, яка жодного дня не працювала, отримала у травні 2010 року доплату до пенсії майже 300 гривень. Натомість ті, хто надривався по 50 років, могли не отримати жодної гривні доплати, бо розмір їхньої пенсії після перерахунку виявлявся... меншим, ніж до нього.

У нашій державі існує своя, унікальна, пенсійна «справедливість». Неймовірно, але тільки в Україні у двох осіб із однаковим стажем та заробітком до 1 липня 2000 року розміри пенсій можуть відрізнятися майже... на тисячу гривень за місяць. Причому меншу пенсію отримує особа, яка працювала після 1 липня 2000 року і заробляла додатковий стаж. До слова, цей несправедливий принцип обчислення пенсії існує лише в пенсійному забезпеченні мільйонів звичайних українських громадян, яким призначається пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Така «математика» не стосується народних депутатів, прокурорів, суддів, державних службовців — їхні пенсії обчислюються відповідно до «привілейованих» законів — у розмірі 90% від заробітку за останній місяць роботи на високій посаді.

Скільки правозахисники та економісти не вказували чиновникам на несправедливість пенсійної системи — реакції жодної. Воно й зрозуміло: «державних мужів» їхня пенсія влаштовує.

Упродовж двох років у Черкасах та області діяла банда «чорних» рієлторів, яка викрадала одиноких людей літнього віку та вивозила їх за місто, утримуючи в неволі й змушуючи переписати на себе свої квартири. Міліції відомо про тридцять таких випадків, п’ять з яких вже доведено. Ватажка банди на прізвисько «прокурор» та активних її членів заарештовано, решту правоохоронці активно розшукують.

Якщо запитати сьогодні українців, чим ощасливив їх Президент Янукович за сто днів свого перебування на найвищій у дер­жаві посаді, то більшість назве зниження ціни на газ. «А мені байдуже той Севастополь і російський флот, аби газ був деш­евий. І не одна я так думаю! — безапеляційно каже моя безробітна кума, яка живе в селі на Житомирщині, має трьох дітей і чималий будинок, за опалення якого цієї зими її родині доводилося викладати понад 500 гривень щомісяця. — Ми вже й грубу в хаті змурували, а все одно, знаєш, як цієї зими мерзли? Газ доводилося дуже економити» «Невже ти справді гадаєш, що «здаючи» Севастополь за нібито дешевий газ вони справді думали, щоб тобі та твоїм дітям було тепло? — дивуюся наївності своєї колишньої однокласниці. — Та вони про заводи свої думали, а таких як ти все одно рано чи пізно «нагріють»!» Ця розмова пригадалася, коли нещодавно в «маршрутці» почула розмову двох сільських тіток, які теж тішилися, що «хоч газ зимою буде дешевший». У цій омані, що Україна нарешті буде «для людей», й далі перебуває ще чимало простаків–українців.

Учора стало очевидним: уряд Миколи Азарова не зміг чи не захотів відійти від сумнівної практики популізму, яку сповідувала його попередниця. Понад це, під прапором боротьби з «тимошенківщиною» його Кабмін старанно наступає на ті ж самі граблі: маючи спорожнілу казну, він збільшує соціальні виплати, одночасно придушуючи ділову активність вітчизняного виробника і роблячи низку товарів недоступними для пересічного покупця. Наслідки такої політики легко передбачити: зупинка власного виробництва, засилля імпорту, галопуюча інфляція і, цілком можливо, девальвація валюти...