Щойно у британській газеті «Індепендент» було оприлюднено інформацію про допити правоохоронців, які стежили за Георгієм Гонгадзе, як Генпрокуратура стала небувалим «ньюзмейкером» (якщо простіше — машиною з виготовлення новин). Подібне в нашій державі трапляється часто: як тільки якась неприємна для влади тема отримує розголошення, ця ж влада намагається її заглушити своїми «здобутками» «по темі». Позавчора, приміром, після витоку інформації про те, що «перевертня» і потенційного свідка по «справі Гонгадзе» Ігоря Гончарова вбили введенням ін'єкції, Генпрокуратура розродилася своїм повідомленням, нібито смерть Гончарова насправді надійшла «ззовні» — від завдавання спинальних травм. Минуло трохи часу, і до громадськості з Різницької надійшла ще одна новина.

До родинних династій у Верховній Раді нам не звикати. Але племінника, котрий успадкував від рідного дядька спочатку місце керівника «козирного» державного підприємства-монополіста, а потім і депутатське крісло, у парламенті ще, здається, не було. Цю «кричущу несправедливість» усунули позавчорашні довибори народного депутата України замість померлого в окрузі №151 на Полтавщині, де переміг 34-річний племінник покійного нардепа Івана Четверікова, голова правління ВАТ «Полтавагаз» і провідник обласного відділення Партії регіонів Олексій Лелюк.

Хоча до початку виборчої кампанії ще залишається трохи часу, «промоутери» кандидата від влади вже активно взялися до роботи. І, схоже, «працюють, не лише розхвалюючи потенційним виборцям достоїнства свого «білого й пухнастого» висуванця, а й копаючи ями його опонентам. Точніше, одному опонентові, якого влада боїться найбільше. Вочевидь, саме з цієї серії відмова одразу двох аеропортів прийняти літак, на якому Віктор Ющенко позавчора разом зі своїми соратниками по «Нашій Україні» прилетів на Херсонщину. І миколаївський, і херсонський повітряні вокзали аргументували свою відмову «технічними проблемами», а пояснити докладніше, що там у них сталося, відмовилися. Тож, як повідомляє прес-служба блоку, «нашоукраїнці» цілком логічно припустили, що «таке рішення адміністрації аеропорту продиктоване зверху з метою зірвати заплановану зустріч лідера блоку з громадою Херсонщини».

Учора в обід у Печерському суді з другої спроби мав би початися процес над «Українською правдою» за позовом Валерія Воротніка, редактора черкаської газети «Антена» і помічника есдека Нестора Шуфрича, й екс-юристки Інституту масової інформації Марії Самбур. Однак, як випливає з повідомлення «УП», позивачі фактично передумали судитися з виданням, яке заснував Георгій Гонгадзе. 9 червня було подано позов, де фігурують нові дійові особи — керівник радіо «Континент» Сергій Шолох (витяги з його інтерв’ю «УМ», які опублікувала «Українська правда», становили основний предмет позову Шолоха та Самбур), журналіст Володимир Бойко (на сайті «УП» він свого часу розповів, що, подібно до Шолоха, до нього теж зверталися Самбур і Воротнік — з пропозицією увійти до складу групи журналістів, що займеться «незалежним» розслідуванням «справи Гонгадзе»), а також... аж дві Олени Притули.

Григорій Омельченко, голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування вбивств журналістів Гонгадзе, Александрова, посягання на життя народного депутата Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції і законів України, вимагає від Генерального прокурора Геннадія Васильєва порушити кримінальну справу проти Президента Леоніда Кучми та інших високопосадовців. Ще одна ініціатива Омельченка, якою він днями поділився з журналістами, — внести на розгляд парламенту проект постанови про ініціювання процедури імпічменту Президентові. Григорій Омелянович каже, що змушений звернутися до преси, позаяк керівництво ВР намагається чинити так, аби звіт тимчасової слідчої комісії не було внесено до порядку денного нинішньої сесії.

На своїй останній прес-конференції Генеральний прокурор України Геннадій Васильєв підтвердив інформацію, що розслідування «справи Гонгадзе» розпочато фактично з чистого аркуша. Така позиція і кроки Васильєва дуже здивували, бо всі пам'ятають ті, хоч і обережні, але зрушення у розслідуванні «справи Гонгадзе», які відбулися наприкінці «правління» у ГП Святослава Піскуна. Нагадаємо, що восени очолювана Піскуном прокуратура порушила кримінальну справу проти Олексія Пукача — людини, котра головувала в Управлінні кримінального розшуку МВС, що займалося стеженням за Гонгадзе. Піскуна за надмірну старанність відправили у відставку, а Генпрокуратура Васильєва невдовзі усі кінці спустила у воду — справу проти Пукача закрила й почала розслідування заново. Очевидно, діяльність Піскуна комусь не подобалася. Попри те, результати його роботи — від документів до допитів свідків — у кримінальній справі залишились і рано чи пізно вони мали стати відомі громадськості.

Перед виборами уряд вирішив різко «ощасливити» тих, кого сам же перед тим обібрав і обділив. Спершу звідкілясь раптом узялися доти «непомічені» мільярди гривень для державного бюджету, а потім Кабмін розродився законом, який скасовує введену все тим же Кабміном норму про скасування податкових пільг для книговидавців та друкованої преси. Причому позиція урядовців у цьому плані однозначна: як у першому, так і в другому випадку наполегливі заяви, скарги, вимоги опозиції вивести з тіні кошти, які могли б піти на соціальні виплати, та припинити дискримінаційну політику щодо видавців, жодної ролі не відіграли. І це незважаючи на те, що ухвалений позавчора Верховною Радою урядовий Закон «Про внесення змін у державний бюджет на 2004 рік», яким скасовуються попередні норми про оподаткування преси та книговидання, дослівно «передраний» з аналогічного документа, внесеного на розгляд парламенту «нашоукраїнцями».

Не встиг спікер парламенту Володимир Литвин як годиться вмоститися у кріслі голови Народної аграрної партії, а від його досі спокійної політсили вже виходять зовсім не мляві жести політичних амбіцій. Нещодавно, приміром, фракцію НАПУ поповнило п'ятеро бунтівних депутатів із «Центру». А вчора лідер фракції Михайло Гладій, виступаючи з парламентської трибуни, заявив, що НАПУ може вийти з розхитаних лав більшості, якщо на «народних аграріїв» у регіонах не припиниться тиск.

Мешканці багатьох українських міст і сіл могли побачити на стінах та парканах листівки з риторичним запитанням: «Хто нажився на бензині?» та трьома промовистими профілями — Кучми, Януковича й Медведчука. Про авторство масштабної пропагандистської акції свідчить підпис у вихідних даних листівок — ГО «Наша Україна». Не скрізь ці агітдокори вдавалося розповсюджувати безперешкодно. Зокрема, як повідомляє прес-служба Української народної партії, в ніч з 16 на 17 червня органи МВС у місті Рівне затримали двох активістів коаліції молоді «Наша Україна», членів молодіжної організації «Українська народна молодь», котрі розклеювали «бензинові» листівки.