Нинішня влада таки мусила оприлюднити свої наміри щодо пенсійної «революції», про яку останнім часом тільки й мови. Проект реформи, яку писали в Кабміні в режимі справжньої секретності, нарешті вивісили на сайті Верховної Ради України. Із цим законопроектом влаштували справжні шпигунські ігри: зареєстрували його тихцем (Володимир Литвин обмовився, що такий документ є), лише через 10 днів оприлюднили. «Регіонали» ж виправдовуються за непопулярні пенсійні наміри: мовляв, це ще не остаточний варіант реформи, буде ще й загальнодержавне обговорення. Завтра ж у парламенті реформу представлятиме відповідальний за неї віце–прем’єр Сергій Тігіпко.

Експертів законопроект не надто тішить. «Уряд впроваджує цю реформу тільки для того, щоб отримати кредит МВФ і збалансувати бюджет Пенсійного фонду. Хоча мав би ставити інші завдання — як покращити життя наших громадян», — каже експерт із питань соціальної політики, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко.

Основні ж нововведення від пенсійної реформи наступні.

Українські урядовці раптово згадали про проблеми з Пенсійним фондом і активно заговорили про пенсійну реформу. Одначе, що конкретно представники влади надумали у своєму новому законопроекті, який уже ухвалив Кабмін, — таємниця за сімома замками. У ЗМІ час від часу просочуються різні чутки — про підвищення пенсійного віку не тільки для жінок, а й для чоловіків, про збільшення трудового стажу для майбутніх пенсіонерів. Представники Кабміну «годують» електорат приємними звістками: максимальні пенсії обмежать, чиновників змусять пізніше виходити на пенсію, а в нинішніх пенсіонерів не заберуть жодної гривні. Але ніхто не знає напевно, чим ці експерименти закінчаться для простого українця? Проаналізувати наміри урядовців щодо пенсійної реформи для «УМ» погодився експерт із питань соціальної політики, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко.

Українських пенсіонерів чекає «подарунок» від нинішньої влади — із 1 грудня зростає розмір прожиткового мінімуму. Відтак зростуть і всі виплати, прив’язані до нього. Зокрема, мінімальна пенсія в Україні збільшується із 723 гривень до 734. Крім того, будуть також підвищені надбавки до пенсій за понаднормовий стаж, доплати до пенсії ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань, додаткова пенсія постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, надбавки до пенсії донорам, пенсії за особливі заслуги. Перерахують пенсії інвалідам, шахтарям, а також виплати у зв’язку з втратою годувальника.

Намагатися за всяку ціну ухвалити Податковий кодекс уже зараз, просуваючись до цієї мети прискореними темпами, не варто. «У дискусії, яка сьогодні відбувається, мене найбільше вражає те, що люди, які пропонують Податковий кодекс, не розуміють: кодекс — це державоутворюючий документ. Це документ, який дає відповідь, яка в тебе буде зарплата, яка твоя пенсія, як будуть створюватися робочі місця. Це далеко не тільки податковий документ, — сказав в інтерв’ю Радіо «Свобода» Президент України (2005—2010 років) Віктор Ющенко. — І це додає суму, тому що не того масштабу дискусія і не той формат полеміки, навколо якого варто нації організовуватись. Безумовно, це документ нелегкий для кожної нації, тому дехто навіть приймав його по главах і не насмілювався одразу ухвалити документ як такий».

Наші чиновники щодня мудрують над єдиною проблемою: як би ще «нагріти» на зайву гривню українського трударя. У нетрях нашого пенсійного законодавства розібратися звичайному громадянинові зовсім не просто — цим сповна користуються чиновники, придумуючи нові формули для обрахунку пенсій. Ось і виходить парадоксальна «справедливість»: чим більше і важче працюєш, тим меншу можеш одержати пенсію.

«УМ» продовжує викривати таємничі правила пенсійного нарахування. І про деякі з них дізнаємося зі звернень наших читачів. Так, нещодавно нам стала відома цікава норма: якщо людина свого часу отримувала допомогу з безробіття, то за цей період заробіток для обчислення пенсії враховують у розмірі... 0 гривень. А відтак її пенсія може схуднути на кількасот гривень.

У битві за Дніпро 67 років тому загинули 400 тисяч радянських воїнів. Основні удари червоноармійці завдавали з Лютізького та Букринського плацдармів. Саме на цій території від початку літа пошуковці з археологічно–пошукового загону «Дніпро–Україна» знайшли останки 102 визволителів. Завдяки особистим речам чотирьом із них удалося повернути імена.

Щодо екс–міністра внутрішніх справ Юрія Луценка слідчими ГПУ порушено кримінальну справу. Ще минулої п’ятниці лідера «Народної самооборони» викликали до Генпрокуратури, де повідомили про зміну його процесуального статусу — з підозрюваного на обвинувачуваного. Луценку інкримінують присвоєння, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Цю справу слідчі порушили ще місяць тому як «фактову», тобто конкретні посадовці МВС у ній не проходили. Як бачимо, головним фігурантом справи нині став колишній міністр. Учора Юрія Луценка викликали на перший допит до слідчого управління Генпрокуратури.

Місцеві вибори — тест на самосвідомість українців. На цьому наголосив голова «Нашої України» Віктор Ющенко, перебуваючи на ІваноФранківщині. За словами екс­глави держави, не можна зводити дискусію лише до того, якою буде зарплата або пенсія. Напередодні виборів багато політиків «обіцяють фактично все», але це, каже Ющенко, популізм, політична брехня, оскільки дбають діячі винятково про власний результат. Сьогодні треба «говорити про інші речі — про національну самосвідомість, про єдність нації, без чого не може бути й економічних успіхів», — каже колишній Президент.

Народні депутати не люблять говорити про свої привілеї та зарплати — не додає ця тема популярності парламентарiям в очах народу. У пересічних українців уже є чітко сформований стереотип: депутати лише даремно проїдають державний хліб, колотяться й працюють «кнопкодавами», дбаючи про шкурні інтереси. Та ще й про збільшення на рік терміну мандатів — як–от зараз, усупереч вимозі нової–старої Конституції про чотирирічну каденцію.

Тим часом парламентські «завгоспи» божаться: не так уже народні обранці й жирують, як здається простим смертним. Поговорити з «УМ» про витрати на утримання парламенту та благополуччя нардепів погодився секретар Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради, член фракції «НУНС», заступник голови Народного руху України В’ячеслав Коваль. Він — давній парламентський апаратник; очолював апарат ВР ще тоді, коли в парламенті заправляв Віктор Медведчук.

Десятеро дипломованих фахівців, які є особами з обмеженими можливостями, візьмуть участь у соціальному проекті «Об’єднуємо зусилля для зайнятості кожного». Впродовж чотирьох місяців п’ятеро з них працюватимуть у державних органах влади і стільки ж — на приватних підприємствах. За свою роботу отримуватимуть спеціальну стипендію — 95 доларів на місяць.