Реформаторський процес іде повним ходом: поки Конституційний Суд вивчає ухвалені парламентом зміни до Основного закону, народні обранці теж склавши руки не сидять. Оскільки багато тонкощів політичної системи регулюють законодавчі акти, парламентарії ще перед тим, як узятися переписувати конституційні статті, домовилися переглянути й деякі закони. Скажімо, стовідсотково пропорційну систему виборів до Верховної Ради вже ввели, закон про вибори Президента ухвалили, а тепер справа дійшла й до давньої болячки — Державного реєстру виборців. Останні парламентські вибори (а також усі наступні довибори) яскраво продемонстрували, що зі списками громадян, наділених правом голосу, в нас далеко не все гаразд. Під час обговорення Закону «Про державну реєстрацію виборців», яке позавчора проходило у сесійній залі, народні депутати цитували листи від виборців, які по 30 років мешкали на одному місці й завжди сумлінно ходили голосувати, і тільки у 2002-му (2003-му, 2004-му) не знайшли у списках ні своїх прізвищ, ні — траплялося й таке — навіть багатоквартирних будинків, у яких прописані.

В Україні з'явилося й підтверджує свою життєздатність чергове наметове містечко. Цього разу мешканці полотняного «населеного пункту» розгорнули намети в парку навпроти Верховної Ради, протестуючи проти внесення змін до Конституції. Як зазначив Вадим Гладчук, керівник молодіжного об’єднання «Молодь — надія України» (ця структура, а також УРП «Собор» та ВО «Народна опозиція» є організаторами акції), спорудження містечка має на меті захистити Конституцію від державного перевороту. Бо, на думку Гладчука, змінювати одні й ті самі статті Конституції можна лише через рік після того, як вони не були підтримані парламентом. На переконання лідера ВМО «Молодь — надія України», Верховна Рада не мала права розглядати ні законопроект-4180, ні 3207-1, оскільки багато статей цих проектів були «завалені» голосуванням від 8 квітня. «В даному випадку йдеться про зловживання владою чи службовим становищем або навіть про спробу державного перевороту», — зауважив Гладчук.

«Українське питання» може бути розглянуте вже на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, яка відбудеться на початку жовтня. Хоча раніше планувалося, що політичну ситуацію нашої держави винесуть на обговорення Страсбурга пізніше, вже після завершення президентських виборів. Як заявила один із співдоповідачів ПАРЄ по Україні Рената Вольвенд для радіо «Німецька хвиля», такому крокові поважної європейської інституції може «посприяти» продовження проштовхування політичної реформи. ПАРЄ, як відомо, наполягає на тому, що внесення змін до Конституції має відбуватися після президентських виборів (про це в березні в інтерв'ю «УМ», зокрема, заявила Ханне Северінсен). Наразі «українське питання» не внесене до порядку денного осінньої сесії.

Останні спроби провести сесію Львівської облради хоча б у другому кварталі цього року закінчилися невдачею. На засідання сесії, призначене на 29 червня, прийшли всього 33 депутати. Необхідних 42 «штики» для легітимного проведення сесійного засідання «нашоукраїнцям» та керівництву облради зібрати не вдалося. Як висловився позавчора голова облради Михайло Сендак, депутати групи «Соціальна справедливість» та окремі представники групи «Ділова Львівщина» прийдуть на сесію тільки в тому випадку, коли їм це дозволить Сергій Медведчук (також депутат облради, колишній шеф львівської податкової, а нині — заступник голови ДПА України). Тож запланована сесія облради, за висловлюванням депутата Романа Гайдучка, перетворилася на збори, де кожен міг висловитися з приводу патової ситуації, в яку потрапили депутати. Водночас він зауважив, що має надію на рішення парламентської комісії на чолі з бютівцем Матвієнком, яка приїжджала нещодавно інспектувати львівську кризу. На думку Гайдучка, ми маємо справу з політичним тероризмом, адже п'ятеро депутатів надали Матвієнкові документи, які свідчать про перешкоджання їхній депутатській діяльності (йдеться про «пропозиції» не брати участь у сесійних засіданнях).

Не встигли охолонути пристрасті за безпрецедентними в історії України мукачівськими виборами, як головних діючих осіб уже... нагороджують. Як відомо, ледь не весь світ висловив обурення фальсифікаціями та тиском, які чинилися на виборах міського голови закарпатського райцентру. Свою чітку позицію висловила Верховна Рада, проголосувавши за вимогу покарати винних у безчинствах. І що маємо в результаті?

Головну увагу «наші українці» на чолі з Віктором Ющенком цього разу приділили Кривому Рогу. Тут запланували і зустріч з громадськістю, і спілкування з представниками засобів масової інформації. Однак уже напередодні місцева влада почала демонструвати, що лідер «Нашої України» для неї гість небажаний. Природно, виникли проблеми з приміщенням, де мала відбутися зустріч Віктора Андрійовича з громадськістю. Після тривалих пошуків організатори начебто знайшли компроміс із керівництвом підприємства «Овація», яке нині господарює у Палаці культури відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». Претендували всього-на-всього на площу перед Палацом, але й тут сталося щось із серії «сміх та й годі». Під вечір у четвер на ту саму площу почали у терміновому порядку завозити будівельні матеріали для «невідкладних робіт».

Розумні люди вчаться на чужих помилках, а дурні — на своїх власних, — стверджує народна мудрість. До якої категорії віднести українську владу, народ не визначив — про тих, хто вперто дефілює по граблях, у примовках не йдеться. Не зробили належних висновків з подій минулого року, коли завдяки активному спротиву владних органів серія демократичних форумів «Нашої України» отримала грандіозну рекламу, а люди йшли на зустріч із «НУмівцями» бодай для того, аби подивитися, кого ж так бояться їхні «князьки» й місцеві можновладці Кіровоградщини. Інакше навряд чи здогадалися б зашкодити спілкуванню Віктора Ющенка з народом, вдавшись до примітивного «ремонтного» способу.

Заробити у Верховній Раді зайву копійку депутатам стає все важче. Принаймні якщо раніше непогану суму «зелених» можна було накопичити, торгуючи своїм голосом під час розгляду важливих питань, то з часом таких «бартерних послуг» значно поменшало. У будь-якому разі у цьому переконаний спікер парламенту Володимир Литвин, який в інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня» констатував, що справа з купівлею-продажем голосів пішла на спад. З огляду на це можна сподіватися, що за період парламентських канікул прихильникам політреформи буде важко «переконати» морально нестійких нардепів приєднатися до апологетів негайного внесення змін до Конституції.

Так бувало на теренах середньовічної матінки-Росії — розгнівається на підданих цар, покине кремлівські стіни, осяде в якомусь монастирі та чекає, поки по нього приїдуть бояри. Ті прискачуть та — беркиць у ноги самодержцю: «На кого ж ти нас, батьку рідний, покинув?». Цар поламається-поламається — та й повернеться до скіпетра... Наш Президент Кучма хоч подібних демаршів і не влаштовував, однак про намір піти зі своєї посади, коли добіжить кінця термін його повноважень, говорив уже неодноразово. Не має наміру теперішній гарант коригувати Конституцію та балотуватися ще раз — ну і слава Богу... На цьому тему третього президентства Л. Д. можна було б і закрити. Так ні ж бо, дехто прагне бути ще більшим кучмістом, ніж сам Кучма. Приміром, Вілен Мартиросян, особа одіозна і загальновідома (остання нива його діяльності — це головування у Координаційній раді з питань соціального захисту військовослужбовців при Президентові України). Минулого тижня Мартиросян зібрав дійство під назвою «Форум народів України», учасники якого закликали Кучму не йти від годівниці так скоро, а залишитись при ній іще на певний час. А щоб оці запросини відбувались урочисто, «форумчани» організували навіть щось подібне до святкового концерту.