Грибоєдівське «А судді хто?» у випадку з позовом, поданим проти нашої газети Марією Самбур та Валерієм Воротніком, перетворюється на «А позивачі де?». 31 серпня Шевченківський місцевий суд переніс на 6 жовтня слухання справи, ініційованої згаданими особами, що обвинувачують нас у посяганні на їхню честь і гідність, удару по яким нібито завдало інтерв'ю заступника редактора «УМ» Олени Зварич із керівником нині закритої 3 березня радіостанції «Континент» Сергієм Шолохом. Причин для тайм-ауту дві. Перша з них — відсутність позивача Валерія Воротніка, а також його представників і представників Марії Самбур. Самбур пояснила неявку Воротніка терміновим викликом його на роботу, а «прогули» їхнього захисника — зайнятістю на іншому процесі.

Сьогодні о 20.30 на УТ-1 буде продемонстровано перший рекламний ролик кандидата у президенти Віктора Ющенка, передбачений законодавством у рамках виборчої кампанії. Учора ролик побачили журналісти: його презентували у штабі Ющенка. Ролик вражає — він надзвичайно сильний, зворушливий , яскравий, життєствердний. Під урочистий марш, що символізує впевнену ходу вперед, закадровий голос кілька разів повторює: «Ющенко йде в президенти». Загальне враження від ролика (і в цьому, мабуть, полягає тлумачення його ключового слогану): Віктор Андрійович — це шанс для України. «Влада лютує, — звертається до виборців Ющенко, — але цього разу ми не дамо сфальсифікувати вибори. 31 жовтня ми винесемо вирок цій владі». Потім кадр, коли Віктор Андрійович цілує державний прапор,— «Ющенко йде в президенти».

Блок партій «Наша Україна» бойкотуватиме у Верховній Раді спроби внесення змін до Конституції у вересні-жовтні, заявив лідер цього блоку Віктор Ющенко, перебуваючи з передвиборчою поїздкою на Київщині. «Ми цього не допустимо, ми діятимемо адекватно в парламенті та поза парламентом», — пообіцяв Ющенко, відповідаючи таким чином на недавню заяву Президента Кучми про «нагальну потребу» винести політреформу на розгляд ВР на початку сесії.

Хоч як би нам хотілося думати, що ми живемо в Європі, дурити самих себе стає дедалі важче. Європейська спільнота, поблажливо посміхнувшись українцям, прийме до лав ЄС значно менш цивілізовану на вигляд Румунію і відгородиться від України з її непослідовною й недемократичною владою, яка рухається то на Захід, то на Схід, ще вищою «прозорою завісою». Словом, у найближчі півстоліття теплі обійми Європи нам не загрожують. Звісно, якщо народ проголосує за спадкоємність влади, себто за Віктора Януковича, який у кращому випадку забезпечить нас болотом кучмівської «стабільності».

Президент американського агентства «Кролл», яке у 2002 році проводило розслідування «справи Гонгадзе», Майкл Черкаський визнав, що в ході роботи детективи виявили «деякі докази, що вказують на причетність Кучми (до вбивства редактора «Української правди»)». Хоча, додав пан Черкаський у інтерв'ю американській газеті «Нью-Йорк Таймс», ці докази не були чіткі й переконливі». При цьому варто зазначити, що остаточний звіт «Кроллу» дещо відрізнявся від останньої заяви Черкаського. У 2002 році «Кролл» дійшов висновку, що «немає жодних переконливих підстав вважати, що Президент Кучма «замовив» убивство журналіста Гонгадзе чи взагалі будь-яким чином був до нього причетний». Категоричність цих оцінок суттєво змінилася, якщо зважити на дипломатичний характер роботи приватного детектива.

Лідер партії «Яблуко», кандидат у президенти України Михайло Бродський не виключає, що технологію дестабілізації ситуації у країні через вибухи могли підказати українській владі російські політтехнологи Павловський і Гельман. Про це він сказав в інтерв'ю журналістам.

Відділ Генеральної прокуратури РФ по Південному федеральному округу та прокуратура Тульської області перекваліфікували справу щодо катастрофи двох авіалайнерів Ту-154 та Ту-134: якщо досі вона проходила за статтею про порушення правил експлуатації, то відучора причиною трагедії визнано тероризм.

На тлі гігантоманії, яку демонстрував штаб Віктора Януковича, збираючи мільйони (їх, за останніми даними, було, здається, п'ять) підписів за свого кандидата, цілком логічно було подумати, що саме команда чинного Прем'єра подасть першою свої «автографи» до ЦВК. Проте першим із вантажівкою до багатоповерхівки на бульварі Лесі Українки приїхали люди з команди кандидата-опозиціонера — Олександра Мороза. Штаб соціаліста, якщо вірити словам керівника штабу О. О. Йосипа Вінського, загалом зібрав біля трьох мільйонів підписів. Щоправда, після внутріпартійних перевірок до Центрвиборчкому поїхали ящики з 1 мільйоном 228 тисячами «автографів», що більш як удвічі перевищує норму, встановлену Центрвиборчкомом.