Позавчора парламент Грузії 155 голосами «за» при жодному «проти» призначив дострокові президентські вибори на 4 січня 2004 року. Депутати від Абхазії та лейбористи і соціалісти бойкотували надзвичайне засідання парламенту. Виборча кампанія має бути проведена в експрес-темпі, тому бажаючі позмагатися за крісло президента мають лише два дні на подачу заявок — учора і сьогодні. Кандидат у президенти повинен мати не менше 35 років, бути громадянином Грузії і мешкати в країні не менше 15 років. За неофіційною наразі інформацією, єдиним кандидатом від опозиції буде 35-річний Михайло Саакашвілі, в перемозі якого ніхто не сумнівається. Ніно Бурджанадзе цілком задоволена посадою голови парламенту, а уряд, ймовірно, очолить третій з трійки лідерів опозиції — Зураб Жванія. Дострокові парламентські вибори буде проведено пізніше і лише за партійними списками, за якими обиратимуть 150 із 235 депутатів парламенту. Верховний суд позавчора визнав вибори 2 листопада по одномандатних округах дійсними, тому 85 депутатів-мажоритарників уже обрано.

Учора в Кишиневі очікували на прибуття президента Росії Володимира Путіна, який мав би бути «весільним генералом» на підписанні президентом Молдови Володимиром Вороніним та лідером Придністров'я Ігорем Смирновим розробленого Росією меморандуму про створення Федеративної Республіки Молдова. Протокольні служби вже розпочали акредитацію журналістів на цей захід, але візит Путіна несподівано відмінили. З'явилися й перші повідомлення, які дають підстави думати — чому саме.

Тимчасово виконуюча обов'язки президента Грузії Ніно Бурджанадзе вчора скликала спеціальне засідання парламенту, на якому мусили визначити дату проведення дострокових президентських виборів. Таке рішення прийматиме парламент старого складу, оскільки парламентські вибори 2 листопада було визнано сфальсифікованими, тому новий склад парламенту є нелегітимним. Учора Верховний суд Грузії анулював офіційні результати парламентських виборів за партійними списками. Результати голосування по одномандатних округах залишаються дiйсними. Таким чином було задоволено позов виборчого блоку «Бурджанадзе — Демократи» та неурядових організацій «Асоціація молодих юристів» і «Справедливі вибори».

18 днів знадобилося Центральній виборчій комісії Грузії для підрахунку бюлетенiв пiсля парламентських виборiв 2 листопада. За оприлюдненими позавчора офіційними результатами виборів, до складу парламенту потрапили представники шести партій та виборчих блоків, які подолали семивідсотковий бар'єр.

Наближається до кінця державний візит президента США Джорджа Буша до Великої Британії. Частина британських ЗМІ розцінила його як елемент передвиборчої президентської кампанії Буша та визнала, що прем'єр-міністр Великої Британії виконав роль одного зі статистів у цьому дійстві. Щоправда, лідери двох країн обговорили розвиток ситуації в Іраку та майбутнє цієї країни. Голова британського уряду навіть зачепив подразливу для високого американського гостя тему — утримання на базі Гуантанамо на Кубі без пред'явлення звинувачення 660 в'язнів, які були вивезені з Афганістану. Серед них є і дев'ять британців, доля яких дуже турбує королівство.

Демократична опозиція Сербії (ДОС) припинила своє існування. Ця реформаторська демократична коаліція 16 опозиційних партій, яка у жовтні 2000 року повалила диктаторський режим Слободана Мілошевича і потому останні три роки перебувала при владі в Сербії, не витримала останнього важкого випробування, яким виявилися президентські вибори, що відбулися минулої неділі. Як уже повідомляла «УМ», висуванець ДОС Драголюб Мічунович набрав значно менше голосів, ніж кандидат від крайніх націоналістів Томіслав Ніколич. Вибори визнані недійсними з огляду на низьку явку виборців, але поразка реформаторів віщує їм i поразку також на дострокових парламентських виборах 28 грудня.

Президент Молдови Володимир Воронін у вівторок висловив повну підтримку новому російському мирному плану для своєї країни, повідомили російська агенція «Інтерфакс» та румунська філія «Радіо Вільна Європа». Цим планом передбачається федералізація Молдови та надання російській статусу другої державної мови. Таким чином, 600 тисяч українців Молдови автоматично зараховано до «російськомовних» разом з 75 тисячами етнічних росіян.

Вчора до Великої Британії прибув із чотириденним візитом президент США Джордж Буш. Цей візит за обсягом подій, що його супроводжують, прирівнюється до стихійного лиха. Він має статус не звичайного робочого або президентського, а державного, востаннє з офіційним державним візитом Велику Британію відвідував ще 1918 року президент США Вудро Вільсон. Відтоді й до вчорашнього дня лідери обох країн не вбачали потреби в організації державних візитів, які вважаються найвищою честю, яку можна виявити лідеру іншої держави. У такому випадку протоколом передбачається, що гість зупиняється в резиденції британських монархів — Букінгемському палаці — як гість королеви. Традиційно Британія «переживає» два державні візити на рік. Навіть Маргарет Тетчер у роки свого перебування на посаді прем'єр-міністра Великої Британії не запросила до своєї країни з державним візитом президента Рональда Рейгана, з яким була в дуже хороших та дружніх стосунках.

Події останніх вихідних свідчать, що ситуація в окупованому американцями Іраку погіршується в арифметичній прогресії. У суботу поблизу міста Мосул у повітрі зіштовхнулися два гелікоптери «Блек Хок»: загинули 17 американських військовослужбовців, п'ятеро отримали поранення, один зник безвісти. Присутній на місці події американський офіцер стверджує, що одна з машин зазнала обстрілу із землі. Того ж дня один американський вояк загинув та двоє інших отримали поранення у Багдаді, коли їх машина наїхала на міну. У неділю троє американців отримали поранення в місті Мосул, коли їх патруль потрапив у засідку. За кілька місяців війни в Іраку армія США втратила вбитими більше, ніж за перші три роки війни у В'єтнамі.

Серби втретє впродовж останніх 13 місяців не спромоглися обрати президента країни. З 6,5 млн. громадян Сербії з правом голосу в неділю на виборчі дільниці з'явилися лише 38,3 відсотка. Для визнання виборів дійсними необхідна явка не менше половини зареєстрованих виборців. Якщо черговий провал самих виборів уже навіть не можна назвати несподіванкою, то їх результат виявився крижаним душем для демократичної частини електорату Сербії та європейської спільноти. 46,5 відсотка виборців, які все ж з'явилися на дільниці, віддали свої голоси за крайнього націоналіста, кандидата від Сербської радикальної партії Томіслава Ніколича і лише 35 відсотків — за висуванця демократичної, реформаторської влади Драголюба Мічуновича.