650-річний ювілей найбільшого подільського міста, святкування якого призначене на цьогорічний вересень, багато хто небезпідставно вважає датою досить-таки умовною. Всього два роки тому місто святкувало своє 640-річчя, прив'язане до першої згадки про нього в литовському літописі, але знадобилося зовсім мало часу, щоб поставити його офіційний вік під сумнів: за авторитетним висновком академічного Інституту історії, тепер його відлік слід вести від 1355 року. Але й це твердження не остаточне.

Схоже, нинішньої осені основна маса вінничан зробить для себе дещо парадоксальне відкриття: упродовж останнього десятиліття їхні земляки стали безсумнівними лідерами українського хокею на траві. Національна збірна, яка комплектується переважно з вінничан, на думку віце-президента Федерації хокею на траві і голови обласного відділення НОК України Федора Новика, перебуває десь на 10-му — 12-му місцях у Європі. Стан справ, звичайно, і досі не тримався в таємниці, місцеві ЗМІ періодично підкидали інформацію про успіхи подолян, але великого інтересу вона не викликала. А от нині у громадській думці може відбутися певний злам, чому посприяє проведення у Вінниці турніру однієї з чотирьох зон європейського чемпіонату — «Кубка Челленджер», у яких братимуть участь вісім національних збірних. Крім господарів, це Гібралтар, Греція, Португалія, Угорщина, Хорватія, Фінляндія і Швеція.

Односельці не зразу й запримітили, що з поля зору зникла сімдесятивосьмирічна жителька села Кислицьке Томашпільського району на Вінниччині. Бабусю, яка мешкала сама, сусіди востаннє бачили в суботу, в наступні дні до неї ніхто не заходив. І тільки коли у вівторок надвечір хатній поріг переступила співробітниця соціальної служби, яка доглядала за нею, з'ясувалися причини відсутності: жінка стала жертвою нападу. Невідомий злочинець вкоротив їй віку, найвірогідніше, з корисливих мотивів — заради невеликої суми грошей, які старі зазвичай відкладають «на смерть». Ці гроші він і поцупив.

Поява у Вінниці колишнього керівника держави і одного з чільних соціал-демократів (об'єднаних) напередодні старту парламентських перегонів багато в чому прояснила стратегію, яку есдеки апробують із прицілом на крісла у новій Верховній Раді.

Кращого місця, ніж садиба професійного гончара, для Музею гончарного мистецтва годі й шукати. Тож коли чотири роки тому закінчився життєвий шлях кераміста-віртуоза, заслуженого майстра народної творчості Олексія Луцишина, ідея з'явилась ніби сама по собі. Спочатку провели переговори з сином гончара, який успадкував садибу, потім у місцевий бюджет заклали кошти для того, щоб викупити будинок і прибудинкові споруди, відтак розгорнулись будівельні та опоряджувальні роботи. І ось наприкінці липня Музей гончарного мистецтва імені Луцишина (він діє як підрозділ Вiнницького обласного художнього музею) прийняв перших відвідувачів.

«З глибокою увагою і радістю я сприйняла перемогу помаранчевої революції, а також висловлене у Бундестазі запрошення: «Ідіть до нас, вам не потрібно давати хабарів, ви зможете працювати в Україні для власної вигоди» — це все вразило мене і вселило надію», — пише в листі, відісланому 31 липня на ім'я Віктора Ющенка, німецький підприємець доктор Мажена Кулаковскі. На жаль, подальший зміст послання свідчить, швидше, про зростання безнадії у людини, яка намагається реалізувати в нашій країні перспективний довгостроковий інвестиційний проект. Мажена Кулаковскі натикається на відверту і навіть нахабну протидію, і в цьому кореспонденту «УМ» довелося переконатися на власні очі.

Перша несмілива інформація про можливе створення Єврорегіону «Дністер» почала з'являтись у засобах масової інформації ще років два тому, однак усі мої спроби дізнатись про неї детальніше успіху не мали. Тодішнє керівництво Вінницької облдержадміністрації нова ідея не захопила, тому її серйозно не проробляли, можливі вигоди не прораховували — і це при тому, що низка проблемних питань на українсько-молдовському кордоні об'єктивно підштовхувала до активізації міжнародного співробітництва на рівні прикордонних регіонів. Та й законодавча база перешкодою не була: парламент ще в 1993 році схвалив приєднання до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, а в 2004 році прийняв вiдповiдний закон.

В імені цього античного міста, заснованого дві з половиною тисячі років тому на правому березі Бузького лиману, є щось нездоланно магічне. Бо інакше як пояснити дражливо-пекучий інтерес до нього наших сучасників, який, здається, набагато випереджає цікавість до не менш відомих давньогрецьких колоній українського Півдня — Пантікапея, Керкінітіди, Херсонеса Таврійського, Тіри?

Апеляційний суд Вінницької області залишив без змін обвинувальний вирок, оголошений у травні колишньому начальнику відділу геодезично-картографічного підприємства, який, намагаючись заробити додаткову копійку, спробував розгорнути цілий маленький «бізнес» на доручених йому документах із грифом «Таємно». Добре розбираючись в електронній техніці, чоловік запропонував керівництву підприємства створити комп'ютерну базу карт із високим ступенем точності, а коли отримав згоду, то сам узявся за їх сканування. Однак, порушуючи інструкції, які регламентують обіг документів з обмеженим доступом, хитрун записував інформацію не тільки на обліковані та пронумеровані носії, а й робив ще одну копію «на пам'ять» — для себе.

Сесія Вінницької обласної ради ухвалила звернення до Генерального прокурора з проханням переглянути запобіжний захід щодо депутата облради, колишнього першого заступника голови облдержадіміністрації Миколи Дмитренка. Нагадаємо, що голова (донедавна) обкому СДПУ(о) є фігурантом резонансної кримінальної справи, яка перебуває у провадженні слідчих ГПУ, а Печерський райсуд прийняв рішення про його арешт.