«Соціально-гуманітарними» підсумками минулого року та планами нинішньої влади на рік наступний учора ділився з журналістами віце-прем'єр з гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко. І, попри закиди опозиції, «помаранчевій» владі є чим звітувати й пишатися.

Кожен працюючий українець у середньому щомісяця сплачує до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності один відсоток від своєї зарплати. А роботодавець — 2,9 відсотка. За ці гроші, за законом, кожен iз нас має право отримувати в разі необхідності путівки в санаторій, оплачувані лікарняні, виплати після виходу в декретну відпустку, дитячі пакуночки цукерок на Новий рік тощо. Здійснює Фонд також і виплату при народженні дитини.

Розвивати туристичний напрямок у Карпатах сам Бог велів — чудова природа та сила-силенна історичних пам'яток завжди приваблювали цікавих. Тепер же обласна влада Франківщини вирішила внести у цю культурно-комерційну сферу присмак «туги за всім українським» та елементи патріотичного виховання. Відтак цього року на Прикарпатті розвиватимуть цікавий і «благородний» напрямок — «ностальгійний» туризм. Начальник Головного управління туризму та культури Івано-Франківської обласної держадміністрації Володимир Федорак розшифрував «УМ» значення цього нововведення.

Учора на головній сцені країни, у Національному палаці мистецтв «Україна», малюків привітав, окрім Діда Мороза зі Снігуронькою, ще й інший, не менш поважний гість — Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров. Глава уряду, щоправда, «підмінив» учора Президента України — саме Віктор Ющенко мав привітати зі сцени під час новорічного свята маленьких гостей з усієї України — адже ця ялинка традиційна, президентська. Однак за нього це зробив Юрій Єхануров, зачитавши привітання Віктора Ющенка із засніженої Франківщини. «Я, чесно кажучи, вперше у ролі Діда Мороза», — зізнався Прем'єр-міністр дітям зі сцени, але з роллю впорався, заповівши малюкам «мріяти, прагнути, шанувати батьків і вихователів та любити Україну».

— Валерію Борисовичу, українські політики по-різному називають прийнятий бюджет: і проїданням державних коштів, і бюджетом соціального розвитку. Як би ви його назвали? І як оцінюєте? Що він принесе українцям?
— Для того щоб оцінити якість бюджету 2006 року і взагалі бюджетної політики, нам необхідно зробити короткий історичний екскурс і зрозуміти ключову проблему економічного розвитку минулого року.

— Пане В'ячеславе, скажіть, будь ласка, чого чекати українцям від нового бюджету? На які зміни сподіватися?
— По-перше, з 1 січня буде збільшено мінімальну заробітну плату із 332 до 350 гривень. На такому ж рівні буде встановлено й мінімальну пенсію. Крім того, буде збільшено прожитковий мінімум. У результаті, з другої половини року ці параметри будуть збільшені додатково кілька разів і сягатимуть: 400 гривень — мінімальна заробітна плата, 500 гривень — прожитковий мінімум і мінімальна пенсія — 366 гривень.

Жінки-одиначки з дітьми нас уже не дивують: материнський інстинкт — річ доведена, а про батьківський чомусь ніхто ніколи й не заїкається. Але, виявляється, матерів-зозуль у нашому світі теж вистачає. І чоловіки з сильно розвиненим батьківським чуттям не перевелися. Один із них — киянин Роман Білозор. Його життя склалося так, що довелося стати й притчею во язицах, і героєм журналістських «охів-ахів». Хоча сам він нічого героїчного у своїх вчинках не вбачає: мовляв, що тут такого? Дружина покинула — це було, але ж Настя йому рідна дочка — він навіть не думав ніколи, що залишить її.

Поїздка Віктора Ющенка в Чорнобильську зону була першою у ранзі Президента України. За один день глава держави устиг чимало: оглянути атомну станцію, поспілкуватися з її керівництвом, обговорити проблеми. А ще — з'їздити до самоселів — людей, які за жодних умов не хочуть їхати із забрудненої зони. Найбільше про «старожилів» та їхні проблеми знає поетеса Ліна Костенко — вона разом із десятком урядовців супроводжувала главу держави в цій поїздці. Про те, як важко живеться мешканцям зони відчуження, які небезпеки чатують на цих людей, що зараз відбувається у Чорнобилі та що думає з цього приводу керівництво держави...

...Чорнобильська зона у темряві, знаєте, — видовище не для слабкодухих і байдужих. Світло автомобільних фар розрізає морок, і ми помічаємо при в’їзді в село стару пошарпану вивіску «Сьогодні в кіно». Без оголошень. Бо, на жаль, усе, що ми зараз побачимо, далеко не витвір талановитого режисера, а моторошна правда... Президентський кортеж в’їжджає у покинуте село: машини грузнуть у багнюці, а ліс, що вже давно проковтнув численні оселі, претендує вочевидь і на дорогу — єдине сполучення населеного пункту з цивілізацією. Далі доведеться йти пішки. Це — село Новошепилівці. Тут немає ані світла, ані газу, ані жодних інших зручностей. Але є життя! Подружжя літніх людей: бабця Олена та дід Сава Ображеї тут мешкають з 70-х. І вочевидь у рідному, хай і порожньому селі залишаться назавжди. Окрім стареньких, тут немає жодної живої душі в людській подобі — хіба що хижі звірі навкруги, домашній пес, сила-силенна котів та десяток курочок.

Учора в Чорнобилі було на диво гамірно — зустрічали поважних гостей. У зону відчуження приїхав Президент Віктор Ющенко, міністр із надзвичайних ситуацій Віктор Балога, секретар РНБО Анатолій Кінах та боксер Володимир Кличко. Проблеми, для вирішення яких у Чорнобиль прибули перші особи держави, вкрай важливі. А найскладнішi з них — будівництво об'єкта «Укриття» та утилізація відпрацьованого ядерного палива, облаштування життя мiсцевих мешканцiв, якi вирiшили будь-що залишатися в чорнобильськiй зонi.