Відомий російський актор, сценарист, режисер, автор фільмів «Москва сльозам не вірить», «Любов і голуби», «Ширлі–мирлі», «Заздрість богів», «Великий вальс» Володимир Меньшов приїхав у Київ на відкриття «Молодості». У 1971 році з цього кінофестивалю почалася його кар’єра в кіно, тепер він класик і лауреат «Оскара». У програмі майстер–класів київського МКФ його лекція була однією з найцікавіших, тому журналістка «УМ» вирішила, що думки Володимира Меньшова має знати широке коло наших читачів.

Упродовж місяця у галереях «Ра», «Совіарт» і «Карась» пройде кілька фотовиставок, на відкриття яких приїжджатимуть автори робіт і даватимуть майстер–класи. Директор галереї «Ра» і співзасновник KievFotoCom Андрій Трилиський каже, що поставив перед собою завдання показувати тенденції світової фотографії і відкривати нових українських фотографів.

На прохання друзів і шанувальників гурту «Тартак» Сашко Положинський вирішив видати всі радіоверсії своїх пісень та різних міксів, що записувалися за останні кілька років — назбиралося 20 штук. Згідно з календарною модою, новий альбом презентували 20 жовтня. Тобто 20.10 о 20.10 Положинський стояв за діджейським пультом, з двома ноутбуками і разом із шаленою публікою рахував, неначе на Новий рік, 20, 19, 18…1. І почалося.

Не раз доводилося чути, як учителі української літератури бідкаються, що в шкільну програму входять твори здебільшого песимістичні, про трагічну долю народу. А української фантастики не вивчають взагалі. Деякі твори одного з найвідоміших письменників–фантастів України Олеся Бердника входять у позакласну програму. На жаль, їх не так легко «вполювати» у шкільних бібліотеках. У Будинку письменників на презентації заключного тому «Покривало Ізіди» літературного проекту «Всесвіт Олеся Бердника», куди входить вісім книг, дочка письменника Громовиця Бердник розповіла, що цього року школам пощастить. «Завдяки меценатам останній том серії творів батька розійдеться в українські школи. Збірка науково–фантастичних і фантастично–легендарних повістей «Покривало Ізіди» — це підлітково–пригодницька навчальна література. Дітям буде цікаво ознайомитися з творчістю митця, починаючи з «Покривала Ізіди», — пояснює Громовиця. Бердник належить до тих письменників, яких читати легко, а тому можна сказати напевне, що читатимуть його не з–під палиці.

На зустріч з іспанською режисеркою Асусеною Родрігес, автором фільмів «Серед червоних», «Атлас суспільної біографії», «Повернення в Хансалу», яка відбулася у Будинку кіно в рамках фестивалю «Жіночий стиль: Дні іспанського кіно», прийшли небайдужі — кінокритики і молоді режисери. Від чарівної гості з Іспанії їм дуже кортіло дізнатися, як там у них за кордоном із кіноосвітою, скільки держава виділяє на кінематограф і чи досі жителі її країни займають перше місце у світовому рейтингу арт–глядачів.

У Чернівцях біля магазину «Букініст», за адресою: вулиця Головна, 31, відомий художник Анатоль Федірко впродовж останніх років відкрив кілька міні–пам’ятників. У вівторок поміж пам’ятників Яценюку, Андруховичу, Тимошенко і Януковичу митець виділив місце для жовтого ящичка на замочку. Так виглядає у виконанні Федірка образ «невідомого олігарха Д. Фірташа». Всередині ящичка художник поклав дві ексклюзивні фотографії олігарха.

Незабаром в експоцентрі «Спортивний» стартує ХІІІ Київський міжнародний книжковий ярмарок «Медвін: Книжковий світ–2010». Загалом він нічим не відрізняється від славнозвісного Львівського форуму видавців. Ті ж книжкових справ майстри з’їдуться в Інститут фізкультури і продаватимуть свої книги впродовж трьох днів, 11—14 листопада, за ціною видавництва. Звісно, що за масштабами подій і кількістю запрошених гостей «Книжковий світ–2010» не прирівняти до Львівського форуму. Куратор подієвої частини ярмарку Віталій Капранов і не мав намірів наздоганяти та переганяти форум. По–перше, не те фінансування, щоб була можливість запрошувати почесних гостей, творців світових бестселерів. По–друге, видавництва з новинками підлаштовуються під форум. По–третє, «Книжковий світ» — це ярмарок, а не форум, тому вхід сюди завжди вільний, і на відвідувачів, як у старі–добрі часи, чекає пригорща забав. Інакше який це буде ярмарок?

У Національному музеї історії України Надзвичайний та Повноважний Посол Росії в Україні Михайло Зурабов передав два християнськi надгробки V—VI століття директору Національного заповідника «Херсонес Таврійський» у Севастополі Леоніду Марченку. Це останні з 12 експонатів, які у 1964 році були перевезені на тимчасове збереження з метою експонування до Ленінградського музею історії релігії та атеїзму (нині — Державний музей історії релігії, Санкт–Петербург, Російська Федерація). «На жаль, в останні роки факти передачі культурних цінностей із Росії трапляються не так часто. Це перший випадок за вісім останніх років. Ми маємо визнати, що наразі значно більше культурних цінностей передає Україна Росії, вже таких є 30 екземплярів. Сьогодні в якомусь сенсі ми починаємо вирівнювати рахунок, передаючи цi два унікальнi екземпляри, які належать добі раннього християнства», — каже Михайло Зурабов.

В історії українського шоу–бізнесу є лише одне дівоче тріо, яке, незважаючи на внутрішні скандали, плітки і регулярні занепади, упродовж десяти років свого існування зберігає імідж найдорожчої, найрезонанснішої і найпопулярнішої поп–групи пострадянського простору. З 2000 року, коли вперше на екранах телевiзорiв почали крутити кліп на пісню «Моя попытка №5», «ВіаГра» вийшла в лідери всіх чатів, почала змінювати шоу–бізнес і мимоволі обзавелася купою клонів. Наймолодша учасниця проекту Єва Бушміна, яка після участі в телепроекті «Фабрика зірок» стала однією з «ВіаГри» в березні цього року, зізналася, що була палкою прихильницею групи з самого початку, «разом iз мамою вклонялася перед великою жінкою Надею Мейхер», тоді ще Грановською. «Побачила кліп по телевізору, почала наслідувати, от і добилася успіхів у кар’єрі», — усміхається Єва.

У 2007–му в Палаці «Україна» Гарі Мур презентував свій новий 25–й за рахунком альбом. 7 жовтня цього року він виступив на тій же сцені з програмою Greatest Rock Hits. Перед концертом ірландець Гарі Мур зізнався, що з роками він усе більше стає націоналістом, усе сильніше захоплюється кельтським блюзом. «Я щодня граю по дві години. Маю 80 гітар, — каже Гарі Мур. — Музика робить мене щасливим». Минулого разу, коли Мур відвідував Україну, йому подарували бандуру. За словами блюзмена, він пробував грати на ній вдома, було приємно. Цього разу після прес–конференції, яка відбулася за день до концерту, Гарі Мура нагородили дванадцятикутною зіркою «Кредо». «О, я з нею поїду на Схід. У мене зараз тур Україною, а потім Росією. Дуже дякую», — зрадів нагороді Гарі Мур.