В Україні генерал-майор Валерій Кравченко — без п'яти хвилин злочинець, зрадник, який «настукав» на власне начальство. Принаймні саме так оцінюють вчинок опального СБУшника, котрий оприлюднив фрагменти циркулярів із протизаконними вказівками, у відповідні правоохоронні структури. Опозиція, як і всі українці, котрих обурюють свавілля й вседозволеність нашої влади, дотримується з цього приводу дещо іншої думки.

«Обов'язково подивися сьогодні Піховшека, він, кажуть, якусь «бомбу» оприлюднить», — по секрету порадила минулої неділі знайома, якій, у свою чергу, повідомив про потенційну «бомбу» дотичний до «плюсів» колега, котрому про це розповів ще хтось із колег-журналістів...

Відучора уряд під керівництвом Віктора Януковича став «послідовним, ефективним і відповідальним». Це не чорний жарт і не фрагмент з фантастичного оповідання. «Послідовність. Ефективність. Відповідальність», - це назва чергової програми Кабміну, яку 16 березня 239 голосами затвердила Верховна Рада. Щоправда, одне «очко» із «заліку», складеного Януковичем, можна відняти - Павло Ігнатенко, єдиний «наш українець», котрий проголосував «за», одразу ж заявив, що його участь у голосуванні - «стовідсоткова випадковість», і пообіцяв відкликати свій голос. Таким чином, за схвалення суто декларативної й радше політичної, ніж економічної програми, яку голова СПУ Олександр Мороз назвав «схожою на програму кандидата у Президенти», не голосували всі фракції опозиційної екс-«четвірки»: «Наша Україна», БЮТі, Соцпартія та КПУ.

Останнім часом у календарному плані Верховної Ради без якихось резонансних питань не обходиться. Після того як парламентарії "зіпхнули" закон про вибори народних депутатів власноруч утвореній конституційній комісії й таким чином бодай на тиждень-другий забули про мороку з політреформою, політична доля підкинула їм новий головний біль - звіт про діяльність Кабінету Міністрів. Звісно, це далеко не єдиний пункт "порядку тижневого": з 16 по 19 березня депутати планують розглянути близько 100 законопроектів, у тому числій й такі важливі, як проект Цивільно-процесуального, Адміністративно-процесуального та Кримінально-процесуального кодексу в другому читанні, а також зміни до Земельного кодексу, зокрема питання про право власності на землю. Але з цими питаннями все нібито зрозуміло, і вчора на Погоджувальній раді керівників груп і фракцій ВР особливих дискусій навколо них не виникало.
Інша річ - питання «урядове».

«Україна втратила 12 років», — констатував народний депутат Тарас Чорновіл. І в даному випадку йдеться зовсім не про внутрішню політику і навіть не про внутрішню економіку — чорні діри в цій площині вже давно ні для кого не секрет, — а про відносини України з Австралією. Виявляється, попри те, що країна-Зелений Континент стала лідером не лише в Тихоокеанському, а й Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, у нашій державі й досі немає її дипломатичного представництва. Упродовж усього періоду української незалежності Австралія сприймала нас через посередництво Росії, де розташоване її одне на дві «братські країни» посольство. Тож, за словами Чорновола, який недавно очолив першу офіційну делегацію Верховної Ради на далеку австралійську землю, для тамтешніх високопосадовців Україна й досі залишається «якоюсь маргінесною околицею Росії». «Австралійський уряд дивився на нас російськими очима, але після нашого візиту ситуація змінилася», — запевнив журналістів на прес-конференції за підсумками поїздки Тарас Чорновіл, котрий є керівником депутатської групи ВР України з міжпарламентських зв'язків з Австралією.

Законопроект про вибори народних депутатів на пропорційній основі, який минулої п'ятниці у першому читанні ухвалила Верховна Рада, депутатів не так порадував, як збентежив. Бо з'ясувалося, що переважна частина парламентаріїв так і не збагнула, який саме відсотковий бар'єр для проходження в парламент власноруч затвердила. Скажімо, постійний представник Президента в парламенті Олександр Задорожній переконаний: новим законом прохідний бар'єр для партій встановлено на рівні 3 відсотків, а для блоків партій — на рівні 6 відсотків, про що й заявив журналістам у середу. Такої ж думки, як Олександр Вікторович, дотримуються ще чимало нардепів, тоді як щонайменше дві третини депутатського корпусу не мають сумнівів у тому, що в ухваленому законі йдеться про 3-відсотковий бар'єр і для партій, і для блоків.

Символічно, що в день відзначення 190-ї річниці з дня народження національного пророка України її Президент перебуває однією ногою у султанаті Бруней, а іншою — у королівстві Таїланд. Відзначили це й учасники мітингу, який українська опозиція вже традиційно проводить 9 березня, вшановуючи пам'ять Тараса Шевченка й висловлюючи обурення діями режиму Кучми. Поки Леонід Данилович переймав досвід будівництва палаців у свого брунейського колеги, у столиці його «султанату» на спільну акцію протесту зібралися незалежні журналісти, соціалісти, «наші українці», БЮТівці та всі, кому ця влада вже засіла в печінках.

П'ятниця у Верховній Раді — «мертвий» день. Зазвичай під кінець ранкового засідання (вечірнього в останній будній день тижня просто не передбачено) у залі залишаються тільки ті депутати, які прагнуть виступити в розділі «Різне» з 13-ї до 14-ї години. А виступивши, одразу з трибуни йдуть до виходу, так що під кінець, як у «Прощальній симфонії» Гайдна, залишається «одна скрипочка» плюс головуючий. Учора все було не так. Щойно розпочавши засідання, парламентарії постановили йти до кінця, тобто працювати доти, доки не будуть розглянуті всі до одного законопроекти про вибори народних депутатів. За те, щоб внести в порядок денний розгляд цього питання, проголосували 254 нардепи, а за те, щоб усупереч регламенту того ж дня його й проголосувати, — 257. На зелені кнопки не тиснули тільки фракції «Нашої України» та БЮТі.

Коли одразу після реєстрації (до речі, нинішня сесія відзначається просто рекордною кількістю вставлених у систему «Рада» карток — скажімо, вчора на табло «висвітилися» 442 народних депутати, та й в інші дні на ранковому засіданні це число рідко падає менше 430) спікер оголосив про вимогу двох фракцій оголосити перерву, декого з присутніх журналістів нервово пересмикнуло. Бо спогади про нескінченний марафон перерв, який тривав наприкінці минулого року при розгляді проектів змін до Конституції, ще надто яскраві. Але все обійшлося — через 30 хвилин парламентарії знову зібралися у залі і взялися до роботи. І хоча перерву «Наша Україна» та Блок Тимошенко брали явно для того, щоб порадитися про спільні дії при розгляді законів про пропорційні вибори, «наш» Микола Томенко, якому доручили виступати з інформацією про те, чим займалися опозиційні депутати на перерві, натомість зачитав заяву одразу від трьох фракцій («НУ», БЮТі та СПУ) з протестом проти тиску влади на ЗМІ.

Із фрагментами матеріалів, які спонукали генерал-майора Валерія Кравченка звинуватити керівництво української Служби безпеки у негідних мундира «спецслужбовця» розпорядженнях, тепер може ознайомитися фактично кожен бажаючий. Звісно, якщо читає «Україну молоду» чи іншу опозиційну пресу або має доступ до мережі інтернет. Щоправда, не виключено, що ці документи з'являться й в офіційних ЗМІ, адже Президент дав «добро» на публікацію всього «доробку» Кравченка. Хоча скористався Кучминим дозволом не сам генерал, а голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, «наш українець» Микола Томенко. Учора на прес-конференції у кулуарах Верховної Ради пан Микола оприлюднив витримки з документів, які кілька днів тому передав йому опальний СБУшник. Судячи з усього, «обіцянки» Генпрокурора Васильєва порушити проти Томенка кримінальну справу, якщо він винесе ці матеріали на загальний огляд, опозиційного парламентарія не злякали, тим більше що висновок експертної групи при «Томенковому» комітеті цілком переконливо доводить, що жодного складу злочину в діях його голови немає.