У кожного зі шкільних часів лишилися спогади не лише світлі. Приміром, про лайливих учителів, скроплені сльозами «трійки» за чистописання, виснажливі кроси, безкінечні контрольні–олімпіади–атестації! Погодьтеся, багато чого у вітчизняній шкільній освіті хотілося би позбутися. Джерелом для таких реформ могла би стати вальдорфська педагогіка, що передбачає виховання дитини в максимально природних і творчих умовах.

Бізнес створюють, переважно, люди розумні, активні, здатні нестандартно мислити. На початковому етапі керівникам фірм і підприємств ставала у нагоді інтуїція. Але з часом приходить розуміння, що спиратися виключно на своє передчуття щонайменше ризиковано. Керівник та топ–менеджери повинні знати, як розвивати бізнес. А ці знання є універсальними. Тут у нагоді й стають бізнес–школи, де людина може поглибити знання з маркетингу та піару, фінансового управління та стратегічного планування, підбору персоналу та виходу на інші ринки.

На запитання, навіщо українським менеджерам та власникам підприємств потрібна бізнес–освіта, чи можливо будувати бізнес виключно на зв’язках із владою і «тіньовій бухгалтерії» та про конкурентоспроможність українських підприємств відповідає екс–президент Міжнародного інституту менеджменту, народний депутат, один із ідеологів програми БЮТ «Український прорив» та голова громадської організації «Рада конкурентоспроможності України» Юрій Полунєєв.

Мене як читача обурили відповіді директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука в інтерв’ю «Час записуватись на випускні іспити», що було надруковане в «УМ» від 16.11.2007.

Не так давно кафедра історії України історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Во­лодимира Гнатюка видала сигнальний тираж чотиритомного «Курсу лекцій з історії України» за редакцією Коріненка П. С.

Нещодавно провідний ВНЗ галузі зв’язку України Держав­ний університет інформаційно­комунікаційних технологій (ДУІКТ) відвідала особа, яка координує розвиток інформаційно­комунікаційних технологій у всьому світі — генеральний секретар Міжнародного союзу електрозв’язку ITU доктор Хамадун Туре.

Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук розповів «УМ» про те, чи можна цьогорічним випускникам здавати тести російською мовою, чи зможуть пройти тестування ті, кому не пощастило вступити у вузи в попередні роки, а також про рівень захисту тестових питань.

Як наша мова поєднує нас із далекими предками і дозволяє зберігати інакшість у глобалізованому світі? Чому двомовність може призвести до психічних розладів і роздвоєння особистості? На ці питання ще в XIX ст. давав відповідь український вчений Олександр Потебня.

У народі вважається, що до трьох років діти є янголами. Психологи підтверджують: малюки не можуть цікавитися питаннями статі хоча б через те, що вони мають купу інших першочергових завдань: вчаться ходити, бігати, їсти; опановують мову. Як зазначає доктор психології і медицини Володимир Леві, малюк може цікавитися своїми статевими органами, але це настільки ж невинне дослідження, як і смоктання пальця.

Якість «совкової» гуманітарної освіти була дуже низькою, проте випускники технічних вузів вважалися одними з кращих у світі. Здібних дітей виявляли й «вели в науку» ще зі шкільного віку. В СРСР діяли гуртки юних техніків та юних натуралістів тощо. З часом ці гуртки об’єднали в дитячу, тобто Малу академію наук.
За незалежності МАНУ набула юридичного статусу, проте довго не мала достатнього фінансування. Останні три роки Малу академію наук фінансують з державного та обласних бюджетів. Та чи вистачає цих грошей на діяльність МАН, адже останнім часом усі проблеми в освітній сфері пояснюють браком коштів.