Укотре «конфлікт» хіджабу й паспорта, що з січня тліє в Україні, обговорили близько 800 жінок днями в Сімферополі на конференції «Актуальні проблеми мусульманки в сучасному демократичному суспільстві». Про це повідомляє радіо Бі–Бі–Сі. Жінок тривожить, що ЗМІ чимраз нав’язливіше формують у громадськості образ мусульманок як «пригнічених» та «безправних» істот, а саму релігію змальовує як джерело ненависті й терору. Жінки наголошували, що ті, хто обстоює для сповідниць ісламу «право на вільне від хустки життя», не питають думки про це в самих жінок. Конференцію організувала мусульманська громада «Давет» без погодження з Духовним управлінням мусульман Криму.

Ковчег із кистю святої виставлено для поклоніння у храмі апостола Луки при госпіталі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України. Як повідомляють у прес–службі МВС, цю святиню привезли до України вперше. З липня її урочисто встановили у храмі й священик УПЦ Московського патріархату Ярослав Ящук відслужив подячний молебень. Як зазначають богослови, шанування святої відрізняється у католицькій і православній традиціях. Православні вшановують її винятково як мироносицю, з якої Ісус вигнав сім бісів, а католики ототожнюють із нею образ розкаяної блудниці з Вифанії.

Патріарх Московський і всія Русі Кирил днями звернувся до адміністрації української столиці з дивною пропозицією — перейменувати вулицю Івана Мазепи. Мовляв, на цій вулиці розташована Києво–Печерська лавра, отож хай вона і зветься Лаврською. Дехто з депутатів пристав на таку пропозицію, було підготовлено навіть відповідне рішення.

Учора, перебуваючи у Стамбулі, Віктор Янукович погостював у Вселенського патріарха Варфоломія І. Патріарх повідав, що втішений своїм візитом в Україну два роки тому, коли мав змогу «ознайомитися з прогресом і святістю української православної нації». Предстоятель «першої серед рівних» православної церкви вкотре пошкодував, що українське православ’я перебуває в розколі зі світовим. За словами Варфоломія І, він має надію, що Янукович зможе виправити цю прикру ситуацію. «Ми більш ніж упевнені, що ви під час перебування на посаді Президента зробите все можливе, щоб вилікувати, залікувати ці рани і відновити єдність української православної церкви», — сказав владика, запевнивши, що не перестає про це молитися.

Цей піст завжди починається у понеділок, через тиждень після свята Трійці. А завершується — 12 липня, на свято апостолів Петра і Павла. Отже, щороку тривалість посту різна. Цього року в нас Пасха і Трійця «ранні», відповідно, і постувати будемо довше. Цей піст зветься «апостольським», а раніше його називали «постом П’ятидесятниці».

«Основна мета акції — щоб інформація про Голодомор не була знову прихована через те, що в Україні змінилася влада. Адже громадськості не байдуже — говоритимуть про голод вільно чи ні», — розповів «УМ» відомий історик і громадський діяч, екс–керівник Архіву СБУ Володимир В’ятрович. Акцію зініціювали Світовий конгрес українців та Український інститут національної пам’яті. Ініціативу підтримала громадськість 20 країн світу. Учора утворено оргкомітет, до якого увійшли, зокрема, Фонд «Україна 3000», Пласт, Спілка української молоді, ГО «Люстрація», товариство «Меморіал», Центр дослідження визвольного руху і Центр національного відродження.

Чільника Римо–католицької церкви запросили в Україну тутешні римо–католики. У 2012 році вони відзначатимуть поважну дату — 600–ліття перенесення єпископської столиці з Галича до Львова. У 2011–2012 роках в Україні пройде Євхаристійний конгрес, який розпочнеться у Києві, працюватиме в різних містах–столицях католицьких дієцезій і завершиться у Львові. Вірні РКЦ прагнуть, щоб завершальні урочистості відбулися під головуванням Папи Бенедикта XVI. Про це, як повідомляє Релігійно–інформаційна служба України, розповів архієпископ Мечислав Мокшицький під час IV робочої зустрічі католицьких єпископів України. Святий Престол прийняв запрошення для Папи і поки що, здається, немає перешкод для реалізації цього доброго плану.

Замаяні зеленим клечанням церкви й оселі — таке можливо лише на Трійцю. Підлога встелена травою і пахучим зіллям, за образами — гілки липи і клена, на вікнах — любисток і м’ята, на столах — пишні букети ранньолітніх квітів. Усе, як тисячі років тому. Адже в Україні християнському звичаю клечання передував давніший, — зеленосвятський. А саме християнське замаювання церкви бере початок у давній біблійній традиції прикрашати храм на свято П’ятидесятниці (на 50–й день після Пасхи відзначається надання Божого Закону на горі Синай). У переддень свята, за стародавнім звичаєм, юдеї вкривали підлогу храму запашною травою, а оселі замаювали зеленню і квітами.

До чудотворної ікони йдуть, щоб вилікуватися, полегшити душевний біль від гріха, щоб подякувати, покаятися, попросити покровитель­ства на добру справу. Із таких ікон, буває, виділяється ароматна масляниста рідина. Вона у вигляді роси проступає зсередини образу. Утім олія витікає зі святинь у різних релігіях, це притаманно і шаманізмові, і магії. Ідоли теж можуть зрошуватися олією. Різниця — у ставленні до таких явищ. Богослови наголошують, що чудотворна ікона — це знак того, що Небо завжди поряд із нами. Коли вона мироточить, це знак Божої любові. Чудотворна ікона — це все ж не лікарня і не «телефон довіри». Це нагадування про те, що людина може рівнятися на Небо і невтомно трудитися духовно. Інакше в чому різниця між святим образом та ідолом, якого просять «вирішити проблему»? Помічено, що чудесні прояви посилюються у роки богоборства і зневіри. Так було у 1920 — 30–ті, у 1990–ті і в... 2004–му. Особливо в Україні. Недарма спеціалізовану комісію РПЦ із вивчення чудесних явищ створили саме в листопаді 2004–го, коли вісті про масово проявлені чудеса стали надходити з Києва. Хрест, установлений на Майдані 26 листопада, закровоточив. А 28–го збиралися віддати наказ про використання військ для знесення наметового містечка...

Учора в столичній книгарні «Є» презентували звукову книгу «Дорога до ближнього» глави Української греко–католицької церкви Любомира (Гузара). За словами працівників книгарні, нинішня презентація вирізняється з–поміж усіх цьогорічних особливою яскравістю та рекордною кількістю журналістів. Тамара Ґорґішелі проспівала «Ірмос», промовляв до присутніх сам Блаженнійший Любомир, було показано фрагмент із відеоверсії звукової книги. До речі, вступне слово для аудіокниги записала відома співачка Ніна Матвієнко. Вона наголошує на важливості традиції у вихованні дітей.