У Брюсселі дискутують про Бога і квоти

Сьогодні в Брюсселі розпочинається дводенний саміт лідерів 15 країн-членів ЄС та 10 країн-кандидатів, де обговорюватиметься проект нової Конституції розширеного Європейського Союзу та буде здійснено спробу прийняти цей документ. Увесь тиждень лідери європейських країн проводили активні переговори та консультації з тих положень Конституції, які залишаються суперечливими і можуть спричинити ситуацію, коли саміт з прийняття нового головного закону об'єднаної Європи закінчиться повним провалом.

Афганська конституція і барабани війни

Афганська конституція і барабани війни

Учора в Кабулі мало розпочатися засідання лоя джирги — зібрання приблизно 700 найвищих політичних, релігійних та племенних достойників Афганістану, на якому буде розглянуто та прийнято нову Конституцію країни. Але з огляду на те, що значна частина делегатів з віддалених регіонів країни не встигла дістатися до столиці, початок конституційного зібрання відкладено на день-два. Вважають, що лоя джирга триватиме кілька тижнів. Президент Афганістану Хамід Карзай закликав делегатів виявити максимальну відповідальність і провести дебати та прийняти Конституцію впродовж наступних 7—10 днів. Представники Талібану погрожують делегатам зібрання терористичними актами та закликають населення бойкотувати заплановані на червень 2004 року президентські вибори. Немає згоди стосовно положень Конституції і серед самих делегатів, оскільки в запропонованій формі вона передбачає надзвичайно сильну президентську владу. Окремі делегати мають підозру, що Конституцію розроблено з метою закріпити на довгий час перебування при владі діючого президента Хаміда Карзая.

Відправляйтесь, хлопці, в Африку стрілять!

Відправляйтесь, хлопці, в Африку стрілять!

Були підозри, ніби Президент так наполегливо, вже третьою «подачею», проштовхує до войовничого серця Африки український миротворчий контингент лише тому, що Київ продав Монровії партію бойових гелікоптерів. Були згадки депутатів-«афганців» про те, що вертоліт на війні — найкраща мішень. Була точна інформація, що в цій африканській країні війна вступила у свою найжорстокішу фазу, коли повстанці не зважають ні на які «блакитні шоломи» ООН. Але більшість нашої Верховної Ради під тиском Банкової таки проголосувала за відправку українського миротворчого контингенту до Ліберії.

Смерть чатує навіть у мечеті

В Іраку не вщухає насилля. Особливо частими стали напади на американських військовослужбовців у районі міста Мосул на півночі країни. Позавчора в центрі міста загинув американський солдат, якого обстріляли з машини, що проїздила поруч. Речник американської армії генерал Марк Каймітт повідомив на прес-конференції в Багдаді, що четверо нападників утекли. Ще троє американських вояків позавчора загинули, а один отримав поранення в результаті нещасного випадку. Пригода сталася увечері в районі місцевості Дулуйя, за 90 кілометрів на північ від столиці. В результаті зсуву насипу автомобіль iз військовими впав у канал. Загальна кількість американських військовослужбовців, які загинули на іракській війні, таким чином, зросла до 488.

Над Вавилоном — на один прапор менше

Домініканська Республіка достроково відкликає своїх військовослужбовців з Іраку ще до формального закінчення їхньої місії у середині лютого наступного року, повідомила з посиланням на урядові кола в Санто-Домінго японська інформагенція «Кіодо». Якщо таке справді станеться, то Домініканська Республіка стане першою країною, яка відкликає свої війська з міжнародного контингенту в Іраку. Нині там несуть службу 302 домініканці, які базуються в місті Діванія, що у польській стабілізаційній зоні. Солдати з Домініканської Республіки, Гондурасу, Сальвадору, Нікарагуа та Іспанії складають бригаду «Плюс Ультра», яка перебуває під іспанським командуванням і нараховує 2500 бійців. Формальною причиною відмови від участі в іракській місії є турбота уряду Домініканської Республіки про безпеку своїх військовослужбовців, адже минулого тижня їхні казарми партизани обстріляли з мінометів та гранатометів.

Президентське піке

Президентське піке

За поданням Сейму минулого четверга Конституційний суд Литви почав розгляд питання, чи президент Роландас Паксас порушив Конституцію, надавши литовське громадянство росіянину Юрію Борисову — найщедрішому спонсору своєї президентської виборчої кампанії. Офіційно Борисов дав Паксасу на вибори 1,2 млн. літів (350 тис. євро), але неофіційно говорять про кілька мільйонів доларів. Перебіг засідання суду був прозорим — його транслювали в прямому ефірі Литовського громадського телебачення. Суд викликав на прослуховування і Паксаса, і Борисова, який є власником підприємства з ремонту гелікоптерів, а в минулому був бізнес-партнером Паксаса. У своєму виступі перед членами Конституційного суду президент заявив, що не порушив законодавство, надавши литовське громадянство Борисову, оскільки зробив це на підставі висновку Громадянської комісії, до складу якої входять представники Генпрокуратури, міністерства юстиції, МЗС, департаменту з міграції. Він також нагадав, що Борисов отримав державні нагороди Литви від попереднього президента Валдаса Адамкуса.

Непрості рухи

Непрості рухи

Цього тижня у Берлін прибуде делегація на чолі із заступниками міністра оборони та держсекретаря США Дугласом Фейтом та Марком Гроссманом для переговорів iз німцями та іншими союзниками США про велике переміщення американських баз у світі, повідомляє агенція «Рейтер». Дуглас Фейт заявив напередодні, що візит американської делегації до Європи має на меті почати реалізацію ініціативи президента США Джорджа Буша стосовно передислокації американських збройних сил з оборонних позицій, на яких вони перебували в часи «холодної війни», у ті точки світу, як того вимагають сучасні виклики, передусім боротьба з тероризмом та інші «непередбачені загрози».

Всю владу — удаву

Всю владу — удаву

«Загроза об'єднує людей, притуплює їхнє критичне ставлення до своїх лідерів, концентрує увагу на боротьбі iз зовнішніми і внутрішніми ворогами», — такими словами відомий американський психолог Роберт Чіальдіні описав стан сучасного американського суспільства. Але цей діагноз є універсальним і як найкраще характеризує також стан російського суспільства у світлі результатів недільних парламентських виборів. Після підрахунку більше 90 відсотків голосів учора вималювалася наступна картина табору переможців: прокремлівська «Єдина Росія» зібрала 36,8 відсотка, КПРФ — 12,7, ЛДПР — 11,8, блок «Родіна» — 9 відсотків. Ліберально-демократичні «Яблуко» та Союз правих сил набрали відповідно 4,3 та 3,9 відсотка голосів, тобто не подолали 5-відсотковий бар'єр і взагалі не потрапили до парламенту. Такі результати виборів означають, що впродовж наступних чотирьох років демократи та ліберали будуть позбавлені парламентської трибуни — Росія взагалі не матиме можливості почути голос опозиції.

Дерево врятувало прем'єра

Дерево врятувало прем'єра

14 осіб отримали поранення під час аварійної посадки урядового гелікоптера Мі-8 з прем'єр-міністром Польщі Лешеком Міллером на борту, повідомила польська інформагенція ПАП. Катастрофа сталася позавчора о 18.30 за місцевим часом поблизу села Пясечна, неподалік від Варшави. 15 особам, які перебували на борту, поталанило в тому сенсі, що машина впала на крону дерева, яка спружинила, і наступний удар об землю був не таким сильним: 400 літрів пального, яке було в баку, не вибухнули і всі пасажири залишилися живими.