Нобелівський тиждень триває: учора в Стокгольмі було оголошено імена лауреатів у галузі хімії. Цього року «Нобеля» в цій галузі здобули двоє американських професорів: 69–річний Роберт Дж. Лефковіц та 57–річний Браян К. Кобілка. Нобелівську премію їм присуджено «за вивчення спарених із G–протеїнами рецепторів». За фахом обоє лауреатів — медики, але предметом їхніх наукових досліджень стали хімічні процеси в живих організмах. Рецептори, пов’язані з білками G, Лефковіц із Кобілкою разом досліджували ще у 80–х роках минулого століття, і станом на сьогодн їхні відкриття вже допомогли створити багато поширених ліків. У заяві Нобелівського комітету наголошується, що створені завдяки відкриттям лауреатів медпрепарати вирізняються меншою кількістю побічних ефектів.

Канцлер ФРН Ангела Меркель учора побувала в Афінах з офіційним візитом — першим після 2007 року і, відповідно, після початку в Греції фінансово–економічної кризи. Це була передусім «інспекційна» поїздка — для перевірки діяльності нового грецького уряду. Кризовій країні залишається дев’ять днів, аби виконати всі зобов’язання зі скорочення бюджетного дефіциту. Такий термін встановили міжнародні позичальники під час зустрічі в Люксембурзі. У березні «Трійка ­кредиторів» (Євросоюз, Міжнародний валютний фонд і Європейський центробанк) висунула майже 90 пунктів умов, які країна має виконати, аби отримати гроші.

У Шведській королівській академії наук учора оголосили імена чергових лауреатів Нобелівської премії 2012 року — цього разу з фізики. Ними стали двоє 68–річних ровесників: професор Французького коледжу та Вищої школи в Парижі Серж Арош і керівник дослідницької групи американського Національного інституту стандартів і технології, викладач Університету штату Колорадо Девід Дж. Вайнленд. В обґрунтуванні обрання лауреатів зазначається, що їх вирізнили «за передові відкриття експериментальних методів, які уможливили заміри та маніпуляції з індивідуальними квантовими системами».

Прихильники Уго Чавеса святкують перемогу: на виборах, що відбулися минулої неділі, президент–соціаліст вкотре здобув перемогу і тепер керуватиме Венесуелою ще 6 років — до 2019–го. Після підрахунку 90% бюлетенів центрвиборчком учора оголосив попередні результати, згідно з якими чинний глава держави набрав 54,42% голосів. Його суперника Енріке Капрілеса Радонського (він має польське коріння — дід Енріке походив із Варшави) підтримали 44,97 відсотка виборців. Лідер опозиції визнав свою поразку і привітав переможця: «Я хочу сказати Чавесу, що сподіваюся на його справедливе бачення волевиявлення в країні. Наразі країна розділена. Бути хорошим президентом — це об’єднувати народ Венесуели», — заявив Капрілес, наголосивши, що опозиція не почувається переможеною.

У Стокгольмі почався Нобелівський тиждень: учора було оголошено імена перших цьогорічних лауреатів найпрестижнішої у світі премії — у галузі медицини та фізіології. «Нобеля» в цій категорії розділили між собою 50–річний професор Кіотського університету, японець Сіньї Яманака, та 79–річний британець Джон Гердон, професор клітинної біології Кембріджського університету — за праці з дослідження стовбурових клітин та клонування тварин. У попередні роки їх уже не раз називали серед фаворитів Нобелівського комітету. Як сказано в поширеному з цього приводу прес–релізі, Яманака й Гердон отримали премію «за відкриття перепрограмування стовбурових клітин у плюрипотентні» — тобто такі, які можуть трансформуватися у всі інші типи клітин, окрім зовнішніх ембріональних тканин. «Це відкриття сприятиме значному прогресу в різних галузях медицини», — наголошується в заяві Нобелівського комітету. Зокрема, дослідження цьогорічних лауреатів може допомогти у лікуванні таких тяжких захворювань, як хвороба Альцгеймера та діабет.

Ситуація на кордоні між Туреччиною та Сирією загострилася настільки, що країни фактично перебувають на межі війни. Вчора турецький парламент провів закрите засідання у справі міждержавного конфлікту. Раніше уряд звернувся до законодавчого органу з проханням схвалити вторгнення на територію Сирії у відповідь на «агресивні дії» Дамаска. Радник прем’єр–міністра Туреччини Ібрагім Калім у своєму «Твіттері» повідомив, що Туреччина не зацікавлена у війні з Сирією, але захищатиме свої кордони.

Пряма чи опосередкована купівля голосів виборців — ганебна, але поширена практика. Хоча форми й засоби такого підкупу різняться від країни до країни. У більш розвинених електорат задобрюють, роздаючи значки, ручки, блокноти та іншу продукцію з символікою партії чи кандидата, частуючи громадян безкоштовними напоями та їжею під час мітингів тощо. У Польщі в період становлення демократії на початку 1990–х років охочі потрапити до Сейму роздавали виборцям пайки з ковбасою. Країна вже давно пішла вперед і кандидати більше до такого не опускаються, але термін «виборча ковбаса» міцно вкорінився в польському лексиконі. В Україні називною стала «виборча гречка». А от у Гондурасі учасники виборчої кампанії жваво роздають громадянам… дармові труни.

Масштабні лісові пожежі, від яких цього року потерпали одразу кілька країн Європи — не випадковість, а реалізація підступного плану «Аль–Каїди». Про це заявив очільник Федеральної служби безпеки Росії Олександр Бортніков на відкритті в Москві 11–ї наради керівників спецслужб, органів безпеки та правоохоронних органів закордонних держав — партнерів ФСБ. За словами Бортнікова, «Аль–Каїда» організувала підпали лісових масивів у рамках своєї нової стратегії «тисячі уколів». «Цей метод дозволяє завдавати значних економічних та моральних збитків без серйозної попередньої підготовки, технічного спорядження і значних фінансових витрат», — цитує голову ФСБ РІА «Новості». При цьому ймовірність виявлення таких паліїв спецслужбами мінімальна, адже під час спеки для загоряння трави, а згодом і тисяч гектарів лісу, достатньо непомітно кинутого недопалка.

Позавчора у Страсбурзі стартувала осіння сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи. Відкриваючи сесію, глава ПАРЄ Жан–Клод Міньйон закликав до «діалогу з російськими колегами та друзями»: «Я сподіваюся, що невдовзі у нас з’явиться інша можливість організувати обмін думками зі спікером Держ­думи Росії Сергієм Наришкіним, який, на жаль, скасував своє прибуття до Страсбурга» . Така особлива увага до Росії пояснюється тим, що на вчорашньому засіданні ПАРЄ мала розглянути перший за останні сім років звіт про виконання Росією її зобов’язань як члена Ради Європи. Але 27 вересня стало відомо, що Сергій Наришкін не прибуде до Страсбурга. Свою відмову від участі в осінній сесії спікер Держдуми мотивував тим, що у ПАРЄ, за його словами, працюють «русофобськи налаштовані депутати». Хоча вчора голова російської делегації в ПАРЄ (за відсутності Наришкіна) Олексій Пушков запевнив, що з різкістю проекту резолюції неприїзд спікера не пов’язаний, і взагалі, проект цей був внесений до порядку денного в останній момент, тож навіть обговорити його між собою росіяни не мали часу.

Святкування національного свята Китаю ознаменувалося трагедією. Пізно увечері 1 жовтня, коли вся країна відзначала День утворення КНР, біля острова Ламма у Гонконгу зіштовхнулися прогулянковий катер і пасажирський пором. За офіційними даними, загинуло щонайменше 37 людей. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, затонулий катер, на якому перебували 121 пасажир і троє членів екіпажу, був орендований для гостей корпоративної вечірки та їхніх родин. Судно прямувало до місця проведення святкового феєрверку, коли в темряві напоролося на пором. 28 людей загинуло одразу, ще дев’ятеро згодом померли в лікарні. Загалом госпіталізовано понад півсотні осіб, багато з них потерпають від наслідків переохолодження. Усі загиблі й постраждалі перебували на катері, який після зіткнення майже одразу пішов під воду. Пором зазнав лише невеликих ушкоджень і самостійно повернувся в порт.