Міський суд Артемівська виніс вирок колишнім міліціонерам Євгену Дроздову та Олегу Тамбовцеву, звинуваченим у фальсифікації матеріалів у справі про вбивство тележурналіста Ігоря Александрова. Державний обвинувачувач, прокурор Артемівська Микола Хаустов, «просив» по 10 років позбавлення волі кожному. Однак суд «оцінив» дії Дроздова та Тамбовцева, відповідно, в 6 із половиною та 6 років перебування за гратами.

Між партією «Народний союз «Наша Україна» та одним із найвпливовіших блоків німецького Бундестагу, Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу, досягнуто домовленість про обмін досвідом та спільні проекти в різних напрямах партійного будівництва. Це — результат перемовин між першим заступником голови центрального виконкому НСНУ Ігорем Ждановим та депутатом від ХДС/ХСС Клаудією Нольте. «Фракція ХДС/ХСС почуває себе дуже близькою до НСНУ, спорідненою з нею, — наголосила під час зустрічі фрау Нольте. — Ми з великою симпатією спостерігали за подіями помаранчевої революції і поєднуємо цю симпатію з великими надіями». Депутатка Бундестагу додала, що, виходячи з власного досвіду, може тільки уявити, «які великі завдання стоять зараз перед НСНУ». При цьому вона наголосила, що «успіх на виборах не є досягненням кінцевої мети, навпаки, це початок великого процесу».

Шикуйтеся в чергу, панове водії, — бензин буде. Без обмеження по 10 літрів на бак, без усіляких «б/н», які дотепники вже «переклали» як «бензину нема» (і правильно — українською все-таки не «безналичный», а безготівковий розрахунок, себто «б/г»), і не за космічними, а за цілком реальними цінами. Щоправда, не одразу й не факт, що надовго. Але що буде далі — далі й побачимо, а поки що уряд на чолі зі своєю чарівною провідницею черговий екзамен на народну довіру склав і кризу «розрулив». Точніше розрулила — вона. Верховна Рада.

Питання на кшталт першості курки і яйця — як новій владі узгодити своє передвиборче гасло «бандитам — тюрми» із вимогами демократичного ставлення до прав і свобод нової опозиції — перестає бути «делікатним». Ця проблема чим далі, тим більше потребує вирішення, а не хитання між «і вашим, і нашим», і те вирішення потребує чіткого обгрунтування. Бо суспільство разом із владою і опозицією зависло в якомусь межичассі, де бандити — «недокарані», а влада (виконавча) — «недокритикована». Однак ця сама влада, включно з судовою, учора отримала ще одного ляпаса. Цього разу — за участю влади законодавчої. Парламент таки проголосував за звернення до Генерального прокурора, в якому міститься пропозиція змінити запобіжний захід щодо голови Донецької обласної ради Бориса Колесникова і колишнього голови Закарпатської обласної державної адміністрації Івана Різака. Фактично у Верховній Раді знайшлася більшість, що вимагає скасувати арешти двох посадовців, обвинувачених у кримінальних діяннях та зі шлейфом підозр у інших антизаконних діяннях.

Минулої п'ятниці правоохоронцями було затримано ще одного високопосадовця зі старорежимної «обойми» — Івана Різака, одіозного екс-«губернатора» Закарпаття. Керівника обласної СДПУ(о) «взяли» за резонансну справу про самогубство ректора Ужгородського університету Володимира Сливки, у якій Різак, за словами міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, «проходить фігурантом».

Іванові Різакові в лікарні лежати не нудно — там його розважають вірні соратники Михайло Добкін та Нестор Шуфрич (із останнім точно не знудишся). До того ж пана Івана не можуть не тішити лаври Бориса Колесникова: його (Різака), як і колишнього голову Донецької облради, вже також починають захищати бабці з плакатами й пікетники з наметами. Словом, справді резонансна справа. Тож цілком природно, що навіть на прогулянці у Пирогові Прем'єрці Юлії Тимошенко довелося відповідати на запитання журналістів про своє ставлення до цієї справи.

Чи не найбільшою проблемою проведення адміністративно-територіальної реформи, яку заанонсовано в Україні, є суспільне несприйняття цього проекту. Точніше навіть — побоювання дивного явища з абревіатурою АТР. Тож зовсім не дивно, що нова влада, а особливо «профільний» віце-прем'єр Роман Безсмертний, чимало часу присвячує роз'яснювальній роботі. Перед цим влада вже встигла провести два таких регіональних форуми: у Вінниці та — наприкінці минулого тижня — в Одесі.

На «цінниках» біля автозаправок — самі прочерки. Дарма автомобілісти з надією мотаються з одного на інший кінець міста в пошуках бензину: у найкращому випадку пощастить натрапити на якусь АЗС, де, крім нижнього рядка із дизельним пальним, заповнені ще й верхні цифри цінової таблички. Там — найдорожчий і «найелітніший» бензин А-98, який зазвичай у власників чогось скромнішого за «Майбахи» з огляду на високу вартість не котується. Але сьогодні (змальовану ситуацію журналісти «УМ» спостерігали вчора, проте сумнівно, щоб до сьогодні вона суттєво змінилася) літр пального по 4 гривні 10 копійок і вище теж вважається за щастя, про що свідчать довжелезні черги «залізних коней» навпроти заправок, де є хоч 98-й. «Ех, знати б, де вона бачила ту заправку!» — чухає потилицю дядько зі старенького «Опеля» у відповідь на глузливе: «Юля вчора сказала, що бензин на заправках є!».

У Луганську утворилася нова тоталітарна секта. Вона має дещо задовгу назву «Луганська обласна організація партії «Народний союз «Наша Україна». Дуже схоже на назву «партії влади», яку очолює віце-прем'єр Роман Безсмертний, але це ще нічого не означає. Як було проголошено на установчому з'їзді НСНУ, партія Ющенка — сила народна, демократична й відкрита. Те ж, що породила новітня луганська бюрократія, жодному з цих критеріїв не відповідає. Слід сказати, засоби мімікрії застосували організатори секти повною мірою, однак досвідчене око журналіста завжди відрізнить справжнє від штучного.